Те, що відбувається з нами в дитинстві, залишає відбиток на все життя

Adoption
Date
  • 2619 Переглядів
Діти, які страждали від сильної депривації (позбавлення можливості задовольняти основні життєві потреби – психофізіологічні або соціальні, що зумовлює низку порушень психічного здоров´я різних ступенів стійкості) у ранньому віці, мають менший розмір мозку у дорослому віці – доводять результати дослідження. Це відкриття базується на скануванні мозку молодих людей з румунських інституційних закладів (будинків дитини, інтернатів) часів режиму Чаушеску, які пізніше були всиновлені британськими сім’ями. Зараз експерти стверджують, що, попри те, що діти були всиновлені ще на початку 1990-х у сім’ї, де вони росли у любові й піклуванні, очевидно, що нехтування їхніми потребами у ранньому дитинстві залишило свій слід у структурах мозку.

0080_5.jpg (25.88 Kb)

“Найбільш разючий висновок для мене – те, що вплив на мозок зберігався і надалі”, – говорить проф. Едмунд Сонуга-Барке (Edmund Sonuga-Barke), співавтор дослідження з Лондонського королівського коледжу.

І додає:

“Результати показують, що здатність мозку змінюватись та відновлювати нейронні зв’язки (нейропластичність) є обмеженою. Ідея, що все можливо відновити, незалежно від попереднього досвіду, – не обов’язково правдива: навіть тоді, коли надалі дитина забезпечена найкращим піклуванням, все ще можна побачити ознаки тих ранніх негараздів”.

Попередні дослідження за участю всиновлених дітей показали, що вони мали помітні розлади пізнавальних (когнітивних) функцій у дитинстві. І, хоча ці функції значно покращились у дорослому віці, в них все одно були високі показники різних станів, включаючи розлад гіперактивності з дефіцитом уваги (ГРДУ) та, вже у дорослих, високий рівень тривожності та депресії.

У журналі Proceedings of the National Academy of Sciences Сонуга-Барке та його колеги розповіли, як вони проводили сканування мозку та інші вимірювання 67 всиновлених румунів, які дітьми провели від 3 до 41 місяця в закладах інституційного виховання (будинку дитини, інтернаті), перебуваючи в тяжкій депривації. На момент дослідження їм було від 23 до 28 років.

Команда також провела сканування мозку 21 дорослого аналогічного віку, які народились та були всиновлені у Великобританії до того, як їм виповнилося 6 місяців.

Результати виявили, що у всиновлених румунів мозок менший в середньому на 8,6%, ніж у їхніх британських однолітків. Команда також встановила, що розмір зменшення був пов’язаний з тривалістю часу, проведеного в румунських закладах: кожен додатковий місяць був пов’язаний зі зменшенням загального обсягу мозку на 3 см3.

“Що більше вони страждали на брак емоційних зв’язків, то меншим був їхній мозок”, – сказав Сонуга-Барке.

Проведений аналіз показав, що менший розмір мозку пояснює зменшене IQ і, хоча б частково, вищі показники ГРДУ, виявлені серед румунських усиновлених. Серед наступних висновків команда виявила, що дві ділянки мозку показали подальше розходження в розмірах у порівнянні з усиновленими у Великобританії – хоча вони не відрізнялися за часом, проведеним у дитячих будинках.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: дитинство, дитина, дитячі травми


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Коли романтичний флер зникає під тиском немитого посуду, неоплачених рахунків та дитячого плачу, пара опиняється на межі вигорання.

    Як рутина першого року спільного життя або декрету вбиває романтику і що з цим робити?

    Сімейні справи | 01:20, 21.06.2026

    Коли романтичний флер зникає під тиском немитого посуду, неоплачених рахунків та дитячого плачу, пара опиняється на межі вигорання.

    У багатьох парах один із партнерів роками бере на себе роль емоційного контейнера, що неминуче веде до його психологічного виснаження.

    Пастка «емоційного донорства»: чому один з партнерів вигорає швидше?

    Сімейні справи | 00:30, 21.06.2026

    У багатьох парах один із партнерів роками бере на себе роль емоційного контейнера, що неминуче веде до його психологічного виснаження.

    Хронічний стрес, побутова рутина та нескінченні обов'язки можуть призвести до стану, коли партнери більше не відчувають нічого, крім повної байдужості

    Коли почуття гаснуть від втоми: що таке емоційне вигорання в парі?

    Сімейні справи | 08:30, 20.06.2026

    Хронічний стрес, побутова рутина та нескінченні обов'язки можуть призвести до стану, коли партнери більше не відчувають нічого, крім повної байдужості.

    Найміцніший шлюб тримається не на палкій пристрасті, а на глибокому відчутті психологічної безпеки поруч із коханою людиною.

    Емоційна безпека в парі: як створити простір, де не страшно бути слабким і справжнім?

    Сімейні справи | 07:30, 20.06.2026

    Найміцніший шлюб тримається не на палкій пристрасті, а на глибокому відчутті психологічної безпеки поруч із коханою людиною.

    Часто партнери щиро люблять один одного, але почуваються самотніми лише тому, що розмовляють на абсолютно різних емоційних мовах.

    Як навчитися чути партнера та наповнювати його «емоційну посудину»?

    Сімейні справи | 06:30, 20.06.2026

    Часто партнери щиро люблять один одного, але почуваються самотніми лише тому, що розмовляють на абсолютно різних емоційних мовах.

    Конфлікти є в кожній парі, проте одні партнери після сварки стають ближчими, а інші — роками накопичують токсичні образи.

    Як парі висловлювати невдоволення без образ і руйнації стосунків?

    Сімейні справи | 01:20, 20.06.2026

    Конфлікти є в кожній парі, проте одні партнери після сварки стають ближчими, а інші — роками накопичують токсичні образи.

    Фрази у стилі «я ці гроші важко заробляю, а ти витрачаєш їх на дурниці» — це перші тривожні дзвіночки економічного насильства в родині.

    «Я працюю, а ти сидиш вдома»: як приборкати фінансовий аб'юз та докори з боку чоловіка?

    Сімейні справи | 19:30, 18.06.2026

    Фрази у стилі «я ці гроші важко заробляю, а ти витрачаєш їх на дурниці» — це перші тривожні дзвіночки економічного насильства в родині.

    Коментарі до новини