Як діти допомагають батькам дорослішати

Ми часто запитуємо себе, як виховувати дітей так, щоб вони максимально розкрили свій потенціал. Але набагато рідше ми замислюємося над питанням, як наші діти допомагають нам дорослішати. Зрештою, навіть подорослішавши, ми не припиняємо рости й розвиватися!

Погляньмо правді у вічі: наші діти здатні викликати в нас такі емоції, про які ми й не підозрювали, поки не стали батьками. Ми можемо стикатися з істерикою дитини; спостерігати, як вона виклично реагує на наші прохання або не бажає брати відповідальність за ситуації, що з нею відбуваються. Саме в таких випадках ми бачимо у своїх дітях самих себе. І якщо вміємо виявляти співчуття до себе, то й до дитини можемо поставитися з позиції дорослого, допомогти їй упоратися з тими чи іншими життєвими моментами.

На те, як діти розвивають нас, можна поглянути і з іншого боку: діти допомагають проявитися нашій внутрішній дитині. Це формулювання може здатися дивним, однак внутрішня дитина – це внутрішній емоційний стан людини, пов'язаний із її дитячим досвідом. У кожного з нас є дитяча частина психіки, що містить різні емоції – від смутку до радості та здивування. Внутрішня дитина може проявлятися в дорослому житті в різних ситуаціях. Наприклад, якщо в дитинстві ми відчували негативні емоції через те, що до наших слів не дослухалися, то в подібних ситуаціях у дорослому житті ми також засмучуємося більше, ніж варто. І, ніби за іронією, наша внутрішня дитина найбільш сильно виявляється тоді, коли ми виховуємо наших дітей.

Маючи бажання, неважко знайти у своїй психіці її дитячу частину. Спробуйте згадати складний момент, коли ви занадто емоційно відреагували на якусь ситуацію, пов’язану з вашою дитиною. Зверніть увагу, що навіть думка про цю ситуацію викликає у вас емоційні й тілесні реакції. Саме в таких ситуаціях дитина допомагає вам виявити вашу дитячу частину психіки.

Наприклад, уявіть, що ваша дитина зухвало розмовляє з вами. Ви нервуєте і навіть гніваєтеся на неї і, можливо, у цей момент думаєте: «Я відреагувала правильно». Але, з іншого боку, врахуйте, що ваше розчарування викликане не тільки поточною ситуацією: її коріння тягнуться з вашого дитинства.

Ви можете заперечити: «Але ж дитина поводиться погано». Зрозуміло, потрібно правильно працювати із такою поведінкою, зокрема, її причинами. Однак не менш важливо дорослішати самим. У міру дорослішання нашої психіки ми ясніше розуміємо, як потрібно виховувати наших дітей.

Не варто стверджувати, що батьки не повинні виявляти жодних емоційних реакцій, виховуючи дітей. Це просто неможливо. Емоції – це яскраві фарби нашого життя, однак ми можемо по-різному ставитися до себе та своїх емоцій.

Як нам стати психічно дорослішими? Розгляньмо декілька ключових порад із цього приводу.

1. Виявіть цікавість і поспостерігайте за собою. У різних ситуаціях запитуйте себе: «Як моя емоційна реакція пов'язана з дитячою частиною моєї психіки?». Це питання допоможе вам абстрагуватися від думок про ту чи іншу ситуацію і звернути увагу на тілесні відчуття. Як і наші діти, дитяча частина психіки потребує від нас уваги, захисту й турботи. Наша увага до дитячої частини психіки досить важлива для нашого емоційного благополуччя.

2. Чекайте опору психіки. Першою реакцією людини часто є небажання досліджувати власні емоції й уникнення контакту з дитячою частиною своєї психіки. Нам буває важко приймати ті частини себе, які ми не приймаємо у своїх дітях. Наприклад, якщо ми не визнаємо в собі якісь вразливі точки, ми навряд чи приймемо їх у наших дітях.

3. Пам'ятайте, що ваша любов до дітей мотивуватиме вас дорослішати. Саме через любов до дітей ми прагнемо бути більш стриманими в наших емоційних реакціях і робити більше для наших дітей. І навіть коли наша психіка чинить опір змінам, наша любов до дітей допомагає нам рухатися вперед.

4. Заручіться надійною підтримкою. Часто буває необхідно (і практично завжди корисно), щоб у нашому дорослішанні нас хтось супроводжував. Іноді це може бути болісний шлях, але в результаті наше життя та процес виховання дітей наповнюються легкістю й радістю, а ми самі стаємо більш стійкими до різних впливів. Виховання дітей справді може бути можливістю для трансформації: ми допомагаємо нашим дітям рости, але й наші діти також допомагають зростати нам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Чому дітям небезпечно ходити влітку без сонцезахисних окулярів?
  
• Чи допоможе вітамін Д при дитячих істериках?
  
• Літо 2024 року буде таким же спекотним, як і попереднє, а потім буде "переворот", – кліматологи
  
• В Індонезії блискавка вбила футболіста під час матчу (відео)
  

Цікаво також:

Новини по темі

Чого батьки можуть навчитися у своїх дітей?

Сімейні справи | 13:00, 12.05.2025

Однозначно, в нашому житті є багато речей, які ми успішно забули чи загубили в метушні цього світу. Але ж ми всі родом з дитинства...

Практика "Порахуйте до десяти": як це працює?

Психологія | 11:18, 12.05.2025

Стаючи роздратованою, спробуйте переключити увагу на мить (навіть якщо малюк кричить, як різаний).

Безпричинна паніка у молодих батьків: що з нею робити?

Сімейні справи | 14:50, 11.05.2025

Молоді батьки дуже часто панікують, коли не знають, як правильно поводитися в тій чи іншій ситуації, особливо якщо це стосується здоров'я малюка.

Як стосунки між батьками впливають на дитину?

Сімейні справи | 10:30, 11.05.2025

Часто бувають ситуації, в яких дитина виступає в ролі рятувальника, який примиряє двох дорослих, що посварилися.

Чи псує хлопчиків материнська ласка?

Дитина | 09:30, 11.05.2025

Багато мам стурбовані тим, що їхня ніжність і любов може зробити їхніх синів плаксами, завадить стати мужніми чоловіками в дорослому віці. Ось що пише про це відомий лікар-психіатр Росс Кемпбелл.

Чому мама не відчуває любов до власної дитини?

Мама | 08:30, 11.05.2025

Якщо іноді вам здається, що ви не відчуваєте любов до своєї дитини, прочитайте цей текст.

Жінки, які намагаються навіяти дітям ідею «тільки матуся подбає про тебе», відчувають депресію частіше

Мама | 06:20, 11.05.2025

Науковці провели дослідження і виявили, що мами, які усвідомлювали, що батьки – такі ж повноцінні учасники процесу виховання і дитина повинна слухатись їх і любити не менше, ніж маму, як правило, не страждали від депресії та позначали свій рівень стр

Коментарі до новини

Додати коментар до публікації

Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  

Код:


Введіть код: