Чому всіх так дратує дитячий плач? Цьому є наукове пояснення

Adoption

Date: 14:00, 13.02.2022 | Категорія: Психологія [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

1238 Переглядів

Звук дитячого плачу дуже відрізняється від інших звуків, які ми чуємо щодня. Неважливо, чия дитина плаче - ваша чи сусідська, ви все одно відчуватимете тривогу, дискомфорт і бажання зробити так, щоб цей звук припинився. Виявляється, всьому цьому є наукове пояснення.

1853_622bd5e-1.jpg (28.4 Kb)

Що відбувається з нами, коли ми чуємо дитячий плач?

Згідно з дослідженнями, дорослі людські особини на фізіологічному рівні реагують на дитячий плач, причому це не залежить від того, є батьками чи ні. У більшості випадків дослідники вивчали плач немовлят або тоддлерів, і дійшли висновку, що він запускає ряд фізіологічних реакцій в організмі дорослої людини: прискорення серцевого ритму, невеликі зміни у тиску та зміни шкірно-гальванічної реакції (метод визначення рівня стресу).

За словами психолога та доцента Орхуського університету в Данії Крістін Парсонс, мозок дорослої людини реагує на дитячий плач практично миттєво — швидше, ніж через сто мілісекунд. Це означає, що відгук на дитячий плач є підсвідомим — наше тіло реагує на звук раніше, ніж ми це усвідомлюємо. Відгук запускає низку неврологічних процесів у нашому організмі.

За словами Парсонс, згодом дитячий плач еволюціонував так, щоб стати максимально дратівливим і «привертати увагу більше, ніж будь-які інші явища в нашому оточенні». Звучить логічно, враховуючи, що маленьким дітям життєво потрібна увага дорослих для задоволення їх потреб.

Те, що люди гостро реагують на дитячий плач, навіть не будучи батьками, є нашою особливістю. Наприклад, у гризунів справа інакше: поки вони не народять самі, вони не звертають жодної уваги на чужих дитинчат.

Чому така сильна реакція може спричинити дискомфорт?

Але навіть якщо ви розумієте, як усе працює з погляду фізіології та еволюції, така автоматична реакція може сильно ускладнювати ваше життя — особливо якщо ви намагаєтеся працювати з дому вже котрий місяць.

"Коли ви занадто часто активуєте систему емпатії, це призводить до того, що ми називаємо "емпатичним перезбудженням", - пояснює професор антропології в Університеті Еморі Джеймс Ріллінг. Це означає, що ви так часто приймаєте розлад вашої дитини близько до серця, що ви самі починаєте відчувати напругу і стрес, що може впливати на вашу здатність співчувати і піклуватися належним чином.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: