Особливості розвитку психіки дитини до року

Психічний розвиток дитини починається ще в утробі матері. Формується центральна нервова система, малюк реагує на подразники і навіть у певному сенсі запам’ятовує емоції. Відомо, що існує допологова пам’ять, яка впливає на розвиток дитини після народження. Перший рік життя дитини можна розділити на три етапи – період новонародженості та два етапи дитинства. У кожному з них відбуваються важливі психічні зміни.

Зв’язок між малюком та мамою зберігається протягом першого року життя. Маля пізнаватиме світ за допомогою батьків до трьох років і лише потім почне розвивати самостійність. У перший рік малюк все ще сильно залежить від батьків, адже вони задовольняють усі його потреби. Період дитинства ділиться на два етапи: перший – до 5-6 місяців, другий – до року.

У період дитинства у малюка виникає перша соціальна потреба – потреба у спілкуванні з батьками. Це означає, що у малюка з’являється перша діяльність – спілкування, спрямована на іншу людину. На цьому етапі малюк впливає на батьків, спонукає їх до спілкування. Спілкування дуже важливе для психічного розвитку в перший рік життя.

Перший період дитинства характеризується інтенсивним розвитком сенсорних систем, (зір, слуху) та активним ситуативно-особистісним спілкуванням з батьком.

Другий період починається тоді, коли малюк може хапати та утримувати предмети, встановлюються зорово-рухові координації, які допомагають узгоджувати рухи.

Після 5 місяців дитина освоює предмети. Вона навчається маніпуляції з предметами, пізнає їхні властивості. За рахунок цього розвивається спілкування з батьками.

У цей час у немовляти зароджуються передумови розвитку мови. Воно вчиться розуміти мову дорослих і вловлює взаємозв’язок між словами та предметами.

У малюка розвивається пам’ять та встановлюються прості причинно-наслідкові зв’язки. Це допомагає йому напрацьовувати досвід.

Дитина починає ходити, трохи виявляти самостійність, сама вибирає предмет, з яким хоче взаємодіяти. На цьому етапі вже слабшає зв’язок між дитиною та дорослими.

Навіть коли малюк вже почав виявляти першу самостійність, батьки все одно відіграють ключову роль у формуванні його поведінки. Від вас залежить, наскільки легко та комфортно дитина переходитиме на нові етапи розвитку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

65% татусів стабільно беруть участь у догляді за новонародженим

Тато | 08:30, 14.09.2025

Батьки частіше долучаються до більш емоційної взаємодії з дитиною, тоді як годування, гігієна, вкладання спати, що є більш рутинними, здебільшого залишаються на матері або інших членах родини.

Скільки держава інвестує в дитину від народження до диплома?

Дитина | 01:20, 13.09.2025

Середні інвестиції української держави в одну людину від народження і до закінчення університету становлять близько 700 тис. грн. Це комплексна сума, яка охоплює медичні послуги та всі етапи освіти.

Роль батька у грудному годуванні: інформація для чоловіків

Тато | 12:10, 09.09.2025

Традиційно, грудне годування розглядається як процес, що відбувається виключно між матір’ю та дитиною. Однак дослідження підтверджують, що батько також має значущий вплив на цей процес.

Немовля закидає голову назад: норма чи патологія?

Немовля | 14:50, 05.09.2025

Всі функції, емоції і рух новонародженої дитини отримують контроль нервової системи з боку підкіркових центрів. Тому у такого малюка переважають безумовні інстинкти і рефлекси. Це проявляється в підвищеному тонусі, тонусі м’язів згиначів кінцівок, хр

5 красивих древніх імен для дівчинки

Вибираємо Ім'я | 10:30, 04.09.2025

Вони вирізняються своїм унікальним звучанням, відмінним від сучасних варіантів, що спонукає батьків і сьогодні обирати їх для своїх дітей.

Чому не можна підвищувати голос на дитину?

Виховання | 01:20, 03.09.2025

Команда психологів дослідила поведінку 451 дитини, які мали 12 років, у взаємодії з їхніми батьками. Ці спостереження тривали до того часу, поки дітям не виповнилося 20 років.

Однакове виховання, а діти різні: чому в сім'ї так є?

Виховання | 12:10, 01.09.2025

Індивідуальні особливостіКожна дитина народжується з унікальним темпераментом, характером, схильностями та особистими уподобаннями. Ці природні відмінності впливають на те, як дитина сприймає виховання та реагує на нього.