Що таке анемія?
Стан людини, коли в організмі виявляється дефіцит гемоглобіну, називають анемією. Гемоглобін – це своєрідний «кур’єр». Він отримує у легенях кисень та доставляє його до усіх клітин й тканин організму. Чим його менше в організмі, тим гірше «дихають» наші органи. При цьому гемоглобін не здатний «рухатися» по судинах самостійно. Для транспортування йому потрібне «таксі» – спеціальні клітини еритроцити.
На сьогодні розрізняють близько 200 різноманітних анемій, тобто 200(!) різних захворювань (від відносно легких до життєво небезпечних), при яких виявляється зниження гемоглобіну у крові. Саме низький гемоглобін може бути першою ознакою (сигналом SOS організму) при будь-якому з цих захворювань, як-от: вроджені чи набуті анемії, анемії від порушеного харчування, руйнування чи недостатнього утворення еритроцитів, анемії при захворюваннях нирок, кісткового мозку, при гострих чи хронічних крововтратах.
Найчастішою причиною зниження гемоглобіну (близько 90%) є анемія, спричинена дефіцитом заліза або так звана залізодефіцитна анемія (ЗДА). Тому, при виявленні низького гемоглобіну, перш за все, потрібно встановити чи виключити його найчастішу причину – дефіцит заліза в організмі.
Залізо є одним з основних структурних елементів гемоглобіну, без якого він не здатний переносити кисень. Разом із тим, це один із найважливіших елементів, необхідних для нормальної роботи організму. Окрім участі в утворенні гемоглобіну, залізо необхідне для нормальної передачі нервових імпульсів (щоб організм міг думати), хорошого імунітету (щоб рідше хворіти), для нормального функціонування бар’єрних механізмів (щоб була міцна та цілісна шкіра, волосся та нігті). Загалом, залізо входить до складу понад 70 різноманітних ферментів, цитохромів та інших сполук. Функцій залізо виконує дуже багато, але основна з них – дихальна, тобто утворення гемоглобіну.
У наш організм залізо потрапляє з продуктами харчування, всмоктується у кишечнику, розноситься судинами у резерви (своєрідний склад у формі феритину, трансферину, гемосидерину та інших сполук), з яких воно використовується для утворення гемоглобіну та інших речовин. Разом із тим, частина заліза щодня виводиться з нашого організму. У нормі процес засвоєння та виведення заліза є збалансованим. Але щойно він порушується (менше засвоюється чи більше витрачається) починає розвиватись дефіцит заліза в організмі. Цей процес зазвичай триває довго – місяці, інколи роки. Протягом нього організм починає використовувати запаси заліза в основному на утворення гемоглобіну, змушуючи інші функції, для яких необхідне залізо, страждати. Цей стан називається латентним (або прихованим) залізодефіцитом, коли аналіз крові ще показує нормальний рівень гемоглобіну, але досвідчений лікар вже на цьому етапі може запідозрити дефіцит заліза.
На етапі латентного залізодефіциту попередити розвиток анемії та відновити резерви зазвичай можна налагодженням дієти чи усуненням причин його підвищеної втрати. Проблема у тому, що період між латентним залізодефіцитом та анемією може тривати дуже довго, інколи кілька років, і весь цей час дитина росте і розвивається з дефіцитом заліза, від чого страждає багато функцій: розумова активність, імунітет, цілісність шкіри та слизових. Щойно запаси заліза виснажуються, організму починає не вистачати його на основну функцію – утворення гемоглобіну, – розвивається залізодефіцитна анемія (ЗДА) і рівень гемоглобіну в крові починає знижуватися. На цьому етапі відновити резерви заліза тільки дієтою вже неможливо, слід приймати спеціальні препарати.
Як можна запідозрити анемію?
Найчастішими ознаками анемії у дітей є зниження активності чи загальна слабкість, зниження апетиту чи зміна смакових вподобань (інколи діти хочуть «облизувати стіни», гризти крейду у школі), блідість шкіри та слизових, порушений, чутливий сон, зміни настрою, періодичні головокружіння, шум у вухах та ряд інших.
Нормальний рівень гемоглобіну в крові у дітей:
після народження ≥ 150 г/л,
1-4 міс. ≥ 100,
5міс.-5р. ≥ 105,
у дітей старше 5 років ≥ 115 г/л.
Будь-які показники нижче цих значень є приводом для консультації з лікарем.
Слід пам’ятати, що ознаки анемії зазвичай є неспецифічними, тому під час огляду такий діагноз поставити неможливо, його можна лише запідозрити. Анемія – це виключно лабораторний діагноз.
Що потрібно робити, щоб знизити ризик розвитку ЗДА у дитини?
Збалансуйте харчування: у щоденний раціон дитини мають входити продукти із високим вмістом легкозасвоюваного заліза (риба, м’ясо, зелені овочі).
Утримуйтесь від надмірного вживання чаю, кави, молока. Ці продукти порушують всмоктування заліза (особливо важливо цього дотримуватись у період лікування ЗДА). Так кальцій, яким багате молоко, потрапляє у наш організм через ті ж «ворота» у кишечнику, що і залізо. І чим більше кальцію ми вживаємо тим менше заліза всмоктується. Тому, особливо важливо не вживати молоко, чай, каву одразу після їжі. Значно краще замінити їх на сік (наприклад, апельсиновий), багатий на вітамін С, який покращує засвоєння заліза.
Під час вагітності та грудного вигодовування харчуйтесь максимально збалансовано. Немовлятам цілком вистачає запасів заліза, отриманих внутрішньоутробно від матері до 6 місячного віку, але лишень за умови, що в організмі матері є достатні запаси заліза, щоб передати їх дитині. З 6 місяців дитина отримуватиме залізо з прикормом та грудним молоком. Хоча в грудному молоці концентрація заліза невелика, воно дуже легко і швидко засвоюється через свою особливу форму.
Періодично контролюйте рівень гемоглобіну в крові дитини. Перший контроль – у віці 9 місяців, після цього – при потребі, але не рідше 1 разу на 5 років.
ВАЖЛИВО!
Ніколи не намагайтеся діагностувати та лікувати анемію самостійно. При перших підозрах зверніться до лікаря. При ряді анемій (приклад: сидероахрестична анемія) препарати заліза є категорично протипоказані, вони можуть завдати непоправимої шкоди організму.
Пам’ятайте, що приблизно 10% анемій не залізодефіцитні та можуть бути ознакою тяжкого й небезпечного захворювання (лейкоз, автозапальні захворювання, патології нирок, легень чи печінки).
Причиною розвитку ЗДА можуть бути не тільки погане харчування, але й різні захворювання (целіакія, поліпи кишечника, гельмінтози, пухлини тощо). Тому важливо визначити причину анемії.
Навіть якщо причиною ЗДА є неповноцінне харчування, анемію зазвичай неможливо вилікувати тільки корекцією дієти. Жодні «яблучні», «гречані», «м’ясні», «грейпфрутові» чи інші дієти не допоможуть при залізодефіцитній анемії. Вони ефективні лише для профілактики ЗДА, а не лікування.
Довіряйте своєму лікарю, а не рекламі: харчові добавки, полівітаміни та мінерали не допоможуть ліквідувати проблему залізодефіцитної анемії. Про це пише .
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: анемія
Цікаво також:
Новини по темі
Чому вірус грипу стає особливо небезпечним для дитячого організму?
Хвороби | 23:30, 23.01.2026
Як за формою тіла і талією можна передбачити ризик виникнення депресії?
Здоров'я | 14:00, 23.01.2026
Чому ви прокидаєтеся з мігренню і що з цим робити?
Здоров'я | 08:30, 23.01.2026
Дитина не хоче носити окуляри: що робити?
Дитина | 23:30, 21.01.2026
Дитина ходить навшпиньки: чи варто хвилюватися?
Дитина | 21:30, 21.01.2026
Гімнастика для дитячих очей: правда і міфи
Здоров'я | 08:30, 21.01.2026
Аутизм у дитини: червоні прапорці раннього розвитку
Розвиток дитини | 00:30, 21.01.2026
