Ознаки розвитку «важкого характеру» у дитини

Батьки часто усвідомлюють, що їм «дісталася важка дитина» якось несподівано та миттєво. Тобто. до певного періоду, здається, що все що відбувається це випадковості та тимчасові труднощі, і раптом … приходить усвідомлення що всі дитячі викрутаси та проблеми частина чогось більшого.

Сам собою складний темперамент не є хворобою. Це певне поєднання окремих рис характеру, які перебувають на верхній межі норми. Тим не менш, деякі риси в поведінці дитини можуть бути також ознаками розладу особистості, що розвивається.

Тут справа не в тому, що батьки з раннього віку неправильно дитину виховують. Крім так званих «нажитих» чи «крайніх» розладів особистості, коли характер і особистість формують умови, є ще й «ядерні» розлади особистості, які проявляються від народження та є вродженими. Їх досить складно коригувати, і тому краще починати якомога раніше.

Як би там не було, чи це важкий темперамент чи інші проблеми, є те, на що потрібно звернути батькам увагу. «Звернути увагу» це не означає поставити на дитині хрест, а передбачити, що в неї можуть виникнути проблеми і бути готовими їх своєчасно вирішувати, не чекаючи, а раптом саме пройде.

Отже, на думку доктора Стенлі Турескі, на проблеми поведінки дитини в майбутньому можуть вказувати наступні моменти.

Для дитини від 0 до 12 місяців:
1. Дитина неспокійна. Часті розлади сну, вона насилу заспокоюється і засинає.

2. Погана здатність до адаптації. Будь-які зміни дитина переносить досить болісно. Нова обстановка, нові люди і навіть нові іграшки можуть викликати в неї досить тривалий період занепокоєння та примх.

3. Початкова відмова. Дитина ніби уникає всього нового. Випльовує будь-яку нову їжу, не підходить до нових іграшок, не хоче спати в новому ліжку, навіть нова постільна білизна може спричинити негативну реакцію.

4. Висока інтенсивність почуттів. Якщо вже дитина засмутилася, про це знають люди в радіусі кілометра. Він верещать і репетує на всю силу своїх легень. Здається, що це кінець світу.

5. Нерегулярність навичок. Дитині досить складно встановити режим, навіть якщо батьки намагаються це зробити. Вона може відмовлятися від сну або їжі і вимагати цього в найнесподіваніший час.

6. Висока чутливість. Багато подразників дуже пере збуджують дитину, викликають у неї негатив. Малюк чутливий до різного роду нового одягу, незвичайної текстури їжі або іграшок, яскравого світла, гучних звуків тепла або холоду.

7. Поганий настрій. Дитина здається нещасливою. Ось начебто все в неї є, у тому числі й увага батьків, а вона постійно перебуває в стані похмурості, хникання та невдоволення.

Діти віком від року до 4-х років:
1. Загалом складається враження, що криза 2-3-х років у них починається до року. З ними досить важко порозумітися, як тільки дитина освоює «ні», це слово стає переважним у її лексиконі.

2. Як тільки дитина стає на ноги, її не зупинити. Деякі батьки кажуть, що малюк навчився бігати раніше, ніж ходити. Він постійно чіпає речі, перевертає їх, кидає чи ламає.

3. Дитина відволікається або ж навмисно не слухає батьків. З нею говориш, а вона займається іншою справою, часто не може повторити, що саме їй говорили. І хоч відволікання загалом характерне для цього віку, тут воно настільки впадає в око, що повз пройти просто неможливо. У дитячому садку дитину дуже важко мобілізувати на якісь спільні справи, тому що вона дуже швидко переходить у самостійний режим занять, не реагуючи на слова вихователя.

4. Дитина вперта, негативна і погано адаптується. Зберігається негатив до нового. Дитина стоїть до останнього, наполягаючи на своєму і здається її неможливо повернути в потрібну сторону. Жодні спроби відволікти, зайняти іншим не працюють. Вона може реагувати або нескінченним скигленням, або нападами гніву або істериками, і продовжувати це годинами. Іноді дитина змінює тактику, щоб досягти свого. Тобто. “залишити дитину і не звертати увагу” на її погану поведінку досить складно і треба запастися терпінням на кілька годин. Нові люди і нові місця викликають негативне ставлення. Ні няня вдома, ні дитячий садок, ні нові друзі чи новий ігровий майданчик її не тішать і викликають хвилю опору.

5. Зберігається висока інтенсивність емоцій, переважання поганого чи похмурого настрою, невдоволення всім і вся, нерегулярність рутинних справ удома та висока чутливість до подразників.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як правильно розмовляти з дітьми і розуміти, про що вони дійсно думають?

Сімейні справи | 01:20, 17.11.2025

В основі всіх сімейних конфліктів та проблем лежить нестача спілкування.

Дитина не відходить від телефону: що робити?

Дитина | 00:30, 17.11.2025

Життя багатьох дітей зараз майже повністю присвячене гаджетам. Якщо в сім'ї з'являється смартфон (або планшет, ноутбук), будьте готові до того, що дитина буде: їсти, паралельно збираючи у грі кристалики, писати вам повідомлення в соцмережі, перебуваю

Помилки батьків у спілкуванні з підлітками

Сімейні справи | 23:30, 15.11.2025

Надлишок гормонів, формування характеру та власних поглядів роблять з малюка «невихованого монстра» в очах батьків, які зовсім нічого не розуміють про життя підлітка. Мамині і татові повчання зазвичай сприймаються тільки в «штики», а миле спілкування

Як коров'яче молоко впливає на здоров'я дітей?

Дитяче харчування | 06:30, 14.11.2025

Канадські медики дослідили, що діти, які п'ють коров'яче молоко, краще ростуть.

Про конфлікти у присутності дитини

Сімейні справи | 07:30, 12.11.2025

Як часто ми не стримуємо емоцій і починаємо підвищувати тон прямо при дитині? Здається, що в такі моменти ми просто вимикаємося і не зважаємо на все, що відбувається навколо. Але ж це велика помилка, адже маленька людина все чує, відчуває та пережива

Чи достатньо води вживає ваша дитина?

Дитяче харчування | 01:20, 12.11.2025

Вода відіграє чи не найважливішу роль у формуванні та розвитку життєво важливих систем малюка. Її достатня кількість допомагає тримати на необхідному рівні температуру та тиск, регулює обмін речовин, знижує ризик захворювань, покращує стан шкіри, ніг

Чи варто змушувати дитину їсти?

Дитяче харчування | 00:30, 12.11.2025

Зазвичай проблема поганого апетиту малюків вперше підіймається бабусями. Це саме їм завжди здається, що дитина погано їсть, що вона дуже худа або занадто бліда. У більшості випадку, це й справді їм тільки здається, але в результаті страждає той самий