Чому покарання для дитини не працюють?

Adoption

Date: 10:00, 25.06.2023 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

440 Переглядів

Система стримувань та покарань – одна з найскладніших задач, з якими доводиться стикатись батькам. Як працює система виховання, заснована на винагородах та підкріпленнях, пояснила освітня психологиня, членкиня Американської психологічної асоціації, фахівчиня з психічного здоров'я Ані Леоніла Іоселіані.

9737_2.jpg (28 Kb)

"Глобально заборони потрібні для безпеки дітей, каже психологиня. "Якщо дитина хоче грати з ножем, ми їй це забороняємо. Але пояснюємо, чому ми забороняємо це: це небезпечно, ти можеш поранитися і тобі буде боляче", – пояснила вона.

Все дозволяти дітям також не потрібно. Заборони – це нормально, якщо ми їх використовуємо як один з елементів виховання, щоб виховати в дитині почуття безпеки. Щоб дитина знала, що якісь речі, які робити не потрібно, бо вони можуть завдати шкоди.

За словами Іоселіані, і винагорода, і покарання може бути двох видів: позитивним та негативним. Це не означає хороше чи погане.

У психології під позитивним маємо на увазі, що ми щось хороше додаємо, а за негативним – що ми щось хороше забираємо. Наприклад: я добре склала іспит в університеті. Моя мама, щоб позитивно підкріпити мене, мене або обійме, або похвалить, або дасть цукерку. Вона додасть якийсь приємний стимул, який я розціню, як винагороду. Негативне підкріплення – коли після поганої поведінки дитини батьки забирають щось приємне, щоб погана поведінка не повторювалася. Коли поведінка покращиться – дитина отримає приємне назад.

Чому покарання не працюють
Позитивне покарання – це, наприклад, удар по щоці.

"Ми додаємо неприємний стимул, очікуючи, що це запобігатиме такій поведінці. Але покарання не працює. Дитина буде настільки сфокусована на тому, щоб уникнути побиття, що буде певна: треба зробити так, щоб мама не побачила, що я роблю. Сама поведінка при цьому не зміниться. Дитина уникатиме покарання і ніколи не зрозуміє, що саме ця поведінка – погана. Коли ми караємо дітей, ми вчимо їх виключно одному: боятися нас", – наголосила Іосліані.

Психологиня рекомендує батькам фокусуватись на підкріпленні. Вона пояснила, що це не означає, що завжди потрібно давати дитині цукерки, купувати нову PlayStation та ін. Підкріплення – це означає приємні слова, обійми, прогулянку з мамою, похід у кіно, перегляд улюбленого серіалу разом. Підкріплення – не завжди матеріальне. "Дитині важливо, коли ми її хвалимо та обіймаємо. Це відмінне позитивне підкріплення", – зазначила фахівчиня.

Дякувати дитині за те, що вона виконала хатні обов'язки, наприклад, винесла сміття, – це також важливо. Це допомогає краще зрозуміти, як працює система винагород. Що краще дитина це зрозуміє, тим їй легше буде пристосуватись до самостійного дорослого життя.

"Взагалі дякувати – це здорова практика. Подяка змінює фізіологію мозку. Коли ми вголос говоримо: "Спасибі" – це позитивна асоціація. Є дослідження, які доводять, що коли ми говоримо вголос "Дякую!" – це піднімає рівень дофаміну та серотоніну, щасливих гормонів, які ми маємо. Це піднімає нам настрій та піднімає рівень якості життя", – додала психологиня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: