Якщо у дитини є комплекси через свою зовнішність

Напевно, багато з нас, будучи підлітками, страждали через свої (часто надумані) недоліки в зовнішності. Добре, якщо цю "проблему" вдалося перерости. Але що ж робити, коли дитина страждає і не хоче слухати доводів батьків про те, що вона насправді - красива?

Думайте, що говорите дітям
Наприклад, якщо мама втомилася, а дочка просить її спекти щось смачненьке, жінка може спалахнути: "Ти і так вже як бочка, які тобі ще тістечка?". Або: "Навіщо одягаєш коротку спідницю? Краще сховай свої криві ноги під довгу". Після таких зауважень дитина починає уважно придивлятися до себе, порівнювати, оцінювати себе, і це нерідко призводить до появи серйозних комплексів з приводу своєї зовнішності.

Підлітки часто схожі на "гидке каченя" з казки Андерсена: нескладні, довготелесі, з прищиками на обличчі... В одних дівчаток починає занадто швидко рости груди, що викликає сором, а в інших, навпаки, груди залишаються плоскими ще досить довгий час, тому вони заздрять своїм пишним подругам. Хлопці в цей час теж страждають від прищів, своєї худоби (або повноти), браку зросту, нерозвинутих м'язів тощо. Не кажучи вже про недоліки, які закладені генетично: кривуваті ноги, як у тата, коротка шия, як у бабусі, і так далі...

Як показує життя, навіть дуже красиві дівчата знаходять у собі вади і страждають від цього, тоді як багато представниць прекрасної статі з доволі звичайною зовнішністю не відчувають жодних комплексів і почуваються чарівними. Все залежить від того, як людина сприймає себе в навколишньому світі. І тут чималу роль відіграє сім'я.

Як поводитися батькам
Ніколи не акцентуйте увагу на зовнішніх вадах дитини. Був випадок, коли мама з донькою весело базікали про майбутні вихідні, а мама, не подумавши, зауважила: "Ти була б дуже симпатична, якби носик був меншим...". Після цих слів дівчинка гірко плакала цілу ніч, а вранці розбила дзеркало...

Не порівнюйте дитину з іншими, мовляв, "Ти, звичайно, не така красива, як Маша, але з часом станеш кращою". Навпаки, знайдіть у дитини риси, які можна похвалити: "У тебе така легка хода", "Волосся падає красивою хвилею", "Голосок як дзвіночок" і так далі. Дитина звертатиме більше уваги на свої позитивні якості, які можуть переважити негативні, а це підвищує настрій і вселяє впевненість у собі.

Допоможіть улюбленому чаду
Якщо ви бачите, що дитина дуже соромиться своїх прищів, починає сама їх вичавлювати і мастити всілякими мазями, домовтеся разом сходити до лікаря-дерматолога, щоб дізнатися, як правильно доглядати за шкірою обличчя. Це вселяє оптимізм і надію, що з проблемою можна впоратися. Якщо в дитини зайві кілограми, порадьтеся з дієтологом і разом розробіть дієту, запишіть дитину на фітнес тощо. Щоб дитині не було важко самому дотримуватися дієти, можна приєднатися до нього і відмовитися від випічки, солодкого, солоного й гострого — це піде на користь всій родині. Сходіть разом до салону краси і змініть дитині зачіску, пошийте сукню чи костюм, які приховають недоліки і підкреслять переваги.

Не соромтеся розповісти дитині про свої проблеми в його віці. Поділіться, як нервували та хвилювалися через власні недоліки, а згодом виявилося, що ці недоліки зовсім не завадили вам вибудувати кар'єру і вдало вийти заміж. І тепер про них згадуєте тільки з посмішкою. Дитина зрозуміє, що не самотня у своїх переживаннях.

Деякі батьки придумують дитині прізвиська, які акцентують на їхніх недоліках: "Моя булочка" або "Мишка-Топтижка". Вони хоч і ласкаві, але б'ють по гордості дуже боляче. І ніколи в пориві гніву не смійте обзивати дитину образливими прізвиськами: "клишоногий" або "мара".

Постарайтеся відвернути дитину від думок про зовнішність: запишіть у спортивну секцію, на плавання, в'язання, малювання тощо. Якщо дитина захопиться улюбленим хобі, це допоможе їй реалізувати свій творчий хист, додасть впевненості в собі, підвищить самооцінку і думки про зовнішність відійдуть на задній план.

Знайдіть в Інтернеті історію відомої зірки шоу-бізнесу про те, як "сіра мишка" перетворилася на успішну співачку, модель, кіноактрису. Таких історій дійсно багато і про них треба розповідати дітям як про приклади з реального життя: якщо прагнути до своєї мети, то труднощі та перешкоди можна подолати. Батьки завжди повинні підтримувати й допомагати дитині, як найвідданіші друзі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що може заважати дитині їсти сніданок?

Харчування | 07:30, 13.02.2026

Багато батьків стикаються з ситуацією, коли дитина вранці відмовляється від їжі. Причини можуть бути різними, і важливо зрозуміти, що саме заважає малюку нормально снідати.

Чи обов'язково міняти по батькові дитини, коли змінюється ім'я батька?

Дитина | 01:20, 13.02.2026

У житті трапляються ситуації, коли одна з ключових ланок ідентичності людини — ім’я — змінюється. Наприклад, батько вирішує змінити власне ім’я з особистих чи релігійних міркувань, або після набуття іншого громадянства. Відразу постає юридичне й побу

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли дитина каже «мені нудно»: що вона має на увазі насправді?

Дитина | 20:30, 12.02.2026

Фраза «Мені нудно» часто звучить у дитячому віці. Та це не завжди про відсутність занять — частіше це сигнал, який варто розшифрувати.

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н