Як допомогти дитині навчитися жувати?

Багато батьків свідомо годують маленьких дітей протертою та рідкою їжею, щоб знизити ризики протестів проти шматочків та скандалів через небажання їсти самостійно. І звичайно, всі жахаються бояться того, що малюк може подавитися. Ось деякі поради, які допоможуть вам зрозуміти, як влаштовано жування і як допомогти дитині налагодити цей процес.

Щоб прожувати їжу, людині потрібно задіяти цілий комплекс органів: кістки, м'язи, зуби, язик, губи, щоки. Робота кожного з цих складових жувального апарату важлива та необхідна, щоб зробити подрібнення їжі максимально ефективним.

У малюків жувальний апарат нестабільний, адже вони ростуть, кількість та розмір зубів у них змінюється, тому неможливо вимагати від них безпомилкового вміння пережовувати навіть такі прості речі, як шматочки банана.

Коли діти починають жувати?

У період з чотирьох до шести місяців малюки здійснюють перші жувальні рухи, ритмічно піднімаючи язик до неба та опускаючи його до нижніх ясен. Щелепи при цьому теж рухаються вгору-вниз, а інтенсивні обертальні рухи з'являться лише до 24-30 місяців.

Діти активно починають освоювати жування в період із шести до восьми місяців. У цей момент вони можуть їсти тільки пюреподібну і дуже м'яку їжу. Але навіть консистенція інстантної каші допомагає розвивати навички жування.

До десяти місяців діти спритно володіють язичком і за його допомогою переміщують їжу з боку однієї щоки до іншої.

Більш менш добре жувати більшість дітей починає не раніше двох років. Однак існує дослідження, яке говорить нам про те, що повністю зрілі рухи щелепами з'являються у дітей не раніше 11 років, та й то тільки тоді, коли вони їдять жувальний мармелад.

[/b]Чому жування це важливе?

Навчання навички жування пов'язане і з розвитком мови, і зі здоров'ям зубів, і формуванням прикусу. Ну і звичайно, це відкриває дитині двері у світ цікавої та різноманітної їжі.

Чим швидше ви познайомите дитину з різними текстурами їжі (важливо: не сподіваючись на те, що вона з радістю їх прийме), тим вище ймовірність того, що в міру зростання вона буде з ентузіазмом ставитися до страв різних консистенцій та текстур. Починати знайомство з їжею для жування найкраще до десяти місяців - є відомості, що перша зустріч з твердою їжею після цього віку може призвести до зниження апетиту і капризів за столом.

[b]Як допомогти малюкові у розвитку жувального апарату?

На допомогу прийде не лише власне їжа, а й ваша емоційність. Ви можете гримасувати, таким чином змушуючи дитину копіювати вас. Ви можете підтакувати йому, коли малюк говорить свої кумедні «слова» і складає звучи в склади. Хваліть і повторювати за ним, щоб підтримувати в ньому інтерес до активних рухів щелепами, язиком і губами.

Що робити, якщо дитина давиться чи виштовхує їжу з рота?

Рефлекс виштовхування – природний захист дитини від загрози удушення. З п'яти-шести місяців він поступово згасає. Тому починати пропонувати шматочки можна незабаром після старту підгодовування. Не лякайтеся - спочатку дитина дійсно буде давитися і демонструвати вам всі принади блювотного рефлексу. Зараз найнеправильнішим рішенням буде різке повернення до пюре та протертих продуктів, оскільки процес навчання жування, як і багато інших явищ у житті немовляти, нелінійні, і дають результати лише за підсумками практики.

Яку їжу запропонувати для розвитку навичок жування?

Запропонуйте те, що не зламається в роті і не застрягне у горлі. Тобто не треба давати крихітній дитині сухе печиво, чорницю та виноград. Дайте банан, авокадо, відварену картоплю, дитячий сир, печене яблуко, пізніше можна перейти на відварені або запечені буряки, диню, очищений від шкірки огірок, шматочки сиру, домашнє желе.

Як бути, якщо дитина все одно давиться?

Зазвичай подібна проблема трапляється у дітей, у яких діагностовано рефлюкс. Їм необхідно трохи більше часу на те, щоб подолати блювотний рефлекс та перестати давитися. Щоб допомогти їм упоратися з труднощами, заохочуйте самостійне спілкування з їжею та мінімізуйте присутність ложки у разі годування напівтвердою їжею. Не тисніть і більше хваліть свого маленького їдця. І не вдавайтеся до насильства за столом, це назавжди закладеться в пам'яті дитини як вкрай негативний досвід, який може спричинити розлад харчової поведінки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Як насправді бачать немовлята?

Немовля | 06:30, 05.04.2026

Науковці провели дослідження розвитку дитини. Вони відстежували, як і коли діти віком від чотирьох до 12 місяців використовують запах матері для розпізнавання обличчя.

Чи потрібно будити новонародженого для годування?

Немовля | 01:20, 05.04.2026

Годування новонародженого – один із найбільш важливих аспектів догляду за немовлям. Він може викликати багато запитань у молодих батьків. Про це розповіла лікар-педіатр Світлана Веретенко.

Чому дітям потрібно багато спати?

Дитина | 00:30, 05.04.2026

Учені виявили, що замало сну в дітей або пізнє засинання пов’язані з підвищеним ризиком розвитку проблем у подоланні стресу та контролі негативних емоцій. Особливо вразливими є діти з сімей із низькими матеріальними можливостями.

Чому в дитинстві час здавався повільнішим?

Дитина | 19:30, 04.04.2026

Час для дітей протікає зовсім інакше, ніж для дорослих. Це можна пояснити різними аспектами розвитку дитячого мозку: емоцій та сприйняття.

Яким має бути режим дня у дітей: понад 85% не дотримуються його

Дитина | 08:30, 04.04.2026

Не дотримуються рекомендацій ВООЗ щодо фізичної активності, сну та кількості часу перед екраном гаджетів понад 85% дітей. Такі результати показав метааналіз, який охопив 14 досліджень з 33 країн.

Чому важливо хвалити підлітків?

Дитина | 07:30, 04.04.2026

Соціальне схвалення підлітків у віці 13-14 років є важливими чинником для відчуття благополуччя у дорослому віці. Це показало дослідження вчених, які спостерігали за школярами та дорослими людьми. Науковці запевняють, що соціальні зв’язки та стосунки

Чому у дітей можуть виникнути затримки мовлення?

Дитина | 06:30, 04.04.2026

Уміння вимовляти окремі слова в кожного малюка з’являється в різний час залежно від особливостей індивідуального розвитку. Про вік, у якому діти починають говорити, та можливі причини затримки мовлення розповіла Тетяна Кудярська, завідувачка логопеди