Чи легко бути відмінником?

Adoption
Date
  • 4753 Переглядів
Самоорганізація - те, чому найближчим часом варто приділити особливу увагу

Самоорганізація


Які батьки не пишаються, якщо їхні діти/дитина вчаться навідмінно? У поняття успішної дитини батьки та їх родичі звикли вкладати фактори здоров’я, розвиток, таланти і, звичайно ж, - успішність у навчанні. А чи щаслива сама дитина від емоційного навантаження такої успішності, і чи не виснажується вона морально від того, що завжди доводиться «тримати марку»?

Поняття «щастя» і «відмінна успішність» перебувають у різних площинах. Часто відмінники не досягають успіху в дорослому житті, в той час як їхні однокласники-трієчники самореалізовувалися, заробляючи при цьому хороші гроші. Чому ж ми заохочуємо відмінні оцінки, переживаємо через низькі бали і прагнемо будь-якою ціною «підтягнути» свого школяра зі складного для нього предмета, записуючи до всіляких репетиторів і змушуючи просиджувати вечорами над підручниками? Ймовірно, причина криється в генетично притаманному нам радянському мисленні: «Добре вчися - станеш великим вченим, інженером ...»

Іншими словами - будеш мати визнання і повагу. Про те, чи може цей «капітал» зробити життя людини комфортнішим, а саму людину - щасливішою, «народжені в СРСР» майже не замислювалися. А в сучасному світі гострої конкуренції не завжди знають , що робити зі своїми знаннями.

І, тим не менш, відповідь на питання «Чи потрібно дитині бути відмінником?» більшості батьків, як і раніше очевидна: «Потрібно!» Але часто навчання «на відмінно» стає самоціллю, болісною тортурою для батьків і дітей. Чому так відбувається? Спробуємо це з'ясувати це на прикладі однієї сім’ї, у якій дитина – зразкова відмінниця, і до яких висновків прийшли її батьки і сама дитина у гонитві за номінальними результатами.

1 вересня

Напередодні ввечері пояснили дочки, що її завдання - вчитися добре ЗАВЖДИ! Так, вона була однією з кращих у першому класі, але «спочивати на лаврах» рано, тому що тепер їй доведеться складніше, адже потрібно закріпити успіх.

7 вересня

Начебто втягнулися в навчання. Лариса Миколаївна сказала, що під час літніх канікул практично всі учні забули таблицю множення, крім Софії. Та - щаслива! З гордістю показує «11» в щоденнику. Я хвалю і тут же додаю: «А до 11 класу так зможеш?» Дочка здивовано дивиться на мене: «Чи зможу, напевно ...» А потім ставить своє фірмове питання: «А навіщо? Навіщо мені бути відмінницею? »Трохи подумавши, я сказала:« Бути відмінницею тобі потрібно, щоб мати більше можливостей, ніж інші». За цим слідував ще десяток уточнюючих питань Софії. Я пояснила: «Ти вчишся на« відмінно », тобто у тебе більше знань, ти більш організована, ніж інші.

Учитель розуміє, що тобі можна довірити щось серйозне, наприклад, участь в олімпіаді з математики. Тільки кілька дітей з усієї школи - найкращі в цьому предметі - беруть участь в олімпіадах. Ти хочеш з ними?» Софія, не замислюючись: «Звичайно!» Я продовжую: «А якщо ти станеш кращою на шкільній олімпіаді, ти зможеш змагатися на рівні міста і навіть країни!» Софія задумалася - схоже, поки цього було достатньо.

1 жовтня

Здається, не бачити нам олімпіади. Сьогодні зі сльозами і виправданнями дочка принесла 7 балів за контрольну. Що сталося? До Софійці повернулася стара звичка - прагнення зробити все швидше за всіх. Вона навіть не перевірила, що написала. Здала за 15 хвилин до закінчення уроку. А решту часу заважала іншим - вертілася, підказувала.

10 жовтня

Посилили контроль за успішністю. За помилки - серйозні розмови і маленькі побутові «штрафи» у вигляді заборони на перегляд чергової телепередачі. Сльози градом, наші з татом нерви, жалість до дитини і собі ... Але оцінки вирівнюються.

23 жовтня

Ловлю себе на тому, що ввечері, коли всі збираються вдома, ми тільки й обговорюємо, що Софійчине навчання: які бали отримали однокласники, що треба зробити, щоб наступного разу Софії отримати 12, на який день запланована чергова контрольна ... Проколи у вигляді вісімок чомусь формують комплекси, причому, не тільки у Софійки, але і у нас з татом. У мене зріє відчуття, що це ненормально. Якщо у дочки немає власної мотивації до гарної успішності, і ми не знаходимо аргументів, щоб її розвинути, оцінки краще не стануть.

2 листопада

Другий тиждень сидимо вдома з ГРВІ. Сьогодні у Софійки вже з'явився апетит, а після їжі піднявся настрій. Пішли на півгодини погуляти. Видно, що у дитини додалося сил, але питання про те, щоб надолужити пропущене в школі, навіть не піднімаємо. Проте займатися треба - хвороба пройде без сліду, а якщо Софійка «з'їде» з балами, вийти на колишній високий рівень буде дуже важко.

4 листопада

Крок за кроком заповнюємо прогалини в знаннях. Провела з Софійкою бесіду про те, що, можливо, перші дні в школі вона буде не все розуміти. Налаштовую на те, що це тимчасове явище. Треба тільки проявити наполегливість і терпіння, і вона знову буде найкращою у класі.

18 листопада

Ми з вчителькою задоволені балами і Софійкою. Техніка читання - 70 слів за хвилину - наш абсолютний рекорд в класі! Таблиця множення без помилок, вірші напам'ять - легко! Пам'ятаючи про схильність доньки до «зіркової хвороби», підсилюю контроль за виконанням завдань. Спочатку уроки, тільки потім - розваги. Ніякого спуску!

11 грудня

Ну от як пояснити, що 11 балів - це, нехай і не 12, але теж супер! Довчилися до того, що якщо у когось трохи вища оцінка, Софійка тероризує мене запитанням: чим вона гірша? Здається, у нас сформувався маленький перфекціоніст!

22 грудня

Сьогодні прийшла до дочки в школу і жахнулася: її парта розмальована фломастерами, подекуди плями від присохлого клею. У шафці безпорядок! У гонці за успішністю ми зовсім забули про акуратність. А порядок в побуті веде до порядку і в голові - я зрозуміла своє упущення. Вдома місце Софійчиним речам знаходжу я. Дочка, звичайно, слухняно все виконує, але тільки коли я про це кажу! Вирішено: самоорганізація - те, чому найближчим часом варто приділити особливу увагу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


Теги: учні, школа, відмінники


Система Orphus

Цікаво також:


Новини по темі

Травми дитинства часто формують певні моделі поведінки, які людина несвідомо відтворює у дорослому житті. Коли психіка звикає до певного стресового ст

Як дитячі травми впливають на вибір партнера у дорослому житті?

Сімейні справи | 06:20, 08.05.2025

Травми дитинства часто формують певні моделі поведінки, які людина несвідомо відтворює у дорослому житті. Коли психіка звикає до певного стресового стану у дитинстві, вона починає вважати його нормою і прагне відтворити подібні ситуації у майбутньому

Доктор Ніколас Кардарас — виконавчий директор The Dunes East Hampton, одного з найбільших центрів реабілітації США, і колишній клінічний професор Ston

Цифровий героїн: смартфони небезпечні для дітей

Дитина | 08:30, 07.05.2025

Доктор Ніколас Кардарас — виконавчий директор The Dunes East Hampton, одного з найбільших центрів реабілітації США, і колишній клінічний професор Stony Brook Medicine, написав книжку «Сяючі діти: як залежність від екранів викрадає наших дітей — і як

Кертіс Мінс — «найраніший» недоношений, що вижив. Як він виглядає зараз?

Як живе найменша дитина на світі?

Дитина | 07:40, 07.05.2025

Кертіс Мінс — «найраніший» недоношений, що вижив. Як він виглядає зараз?

Плануйте, але будьте гнучкимиПри встановленні меж деякі речі важливо продумати заздалегідь і обговорити зі своїм чоловіком чи членами сім'ї.

Як батькам навчити дитину кордонів і меж?

Сімейні справи | 14:50, 06.05.2025

Плануйте, але будьте гнучкимиПри встановленні меж деякі речі важливо продумати заздалегідь і обговорити зі своїм чоловіком чи членами сім'ї.

Серед більшості біологів поширена думка, що діти повинні набагато довше залишатися в утробі матері для розвитку. Однак, це всього лише їх гіпотеза, пр

Усі діти народжуються надто рано

Пологи | 12:10, 06.05.2025

Серед більшості біологів поширена думка, що діти повинні набагато довше залишатися в утробі матері для розвитку. Однак, це всього лише їх гіпотеза, природа «думає» трохи інакше.

Абсолютно «хороших» чи «поганих» типів темпераменту немає,  у характері кожної дитини є як позитивні, так і негативні риси.

Про виховання характеру дитини

Дитина | 11:20, 06.05.2025

Абсолютно «хороших» чи «поганих» типів темпераменту немає, у характері кожної дитини є як позитивні, так і негативні риси.

На основі мільйона діалогів з віртуальним помічником chatGPT вчені з'ясували, що найпопулярнішою темою стало бажання поспілкуватися та дізнатися про щ

Про що діти запитують штучний інтелект найчастіше?

Дитина | 10:30, 06.05.2025

На основі мільйона діалогів з віртуальним помічником chatGPT вчені з'ясували, що найпопулярнішою темою стало бажання поспілкуватися та дізнатися про щось цікаве. Такий запит зустрічається у 70% діалогів. У 38% з них діти запитують якийсь цікавий факт

Коментарі до новини


Додати коментар до публікації
Ваше Ім'я:    Ваш E-Mail:  


Код:
captcha

Введіть код: