Але, виявляється, керувати дитячими криками цілком можливо, потрібно лише знати певний алгоритм дій і повторювати його раз на раз — саме це радить робити гіпнотерапевт Малміндер Гіллом.
Фахівець вважає, що для заспокоєння дитини потрібний лише голос. Примітно, що використовувати його потрібно лише в так званому нижньому регістрі без високих частот, але і без шепоту, просто в низькому тоні.
Гіпнотерапевт стверджує, що такий тон заспокійливо діє не тільки на дітей, а й на дорослих, і дуже залежить від того, як саме ви модулюєте, коли розмовляєте з оточуючими.
Якщо все робити згідно з методикою, то просто звук вашого голосу так заспокоюватиме малюка, що він засне всього за пару хвилин. Дивно, але звичне "тссссс", яке ми звикли говорити ридаючим дітям, зовсім неефективне.
По-перше, через досить гучний плачу такий шепіт може бути просто не почутий, а по-друге дитині треба дати хоча б пару хвилин поплакати. Так-так, психологи вважають дитячі сльози чудовим способом зняття стресу. Плач допомагає малюкові «скинути» негатив та швидше прийти у стабільний емоційний стан.
Отже, щоб заспокоїти дитину треба: не кричати і не шушукати. Але як же виробити цей магічний низький спокійний тон?
Малміндер пропонує освоїти діафрагмальне дихання - саме воно допоможе досягти м'якшого і приємнішого звучання голосу, а також буде корисним тим, чий голос від природи гучний, сильний або різкий.
Інший добрий спосіб: видихніть, намагаючись випустити все повітря з легенів, і почніть говорити. Так, ви можете помітити, яким глибоким став ваш тон. Тепер зробіть вдих через діафрагму, наповнюючи легені повітрям – так ваш голос м'яко і приємно «плаватиме», без різких стрибків.
Якщо ви стежитимете за своїм диханням, то помітите, що дитина набагато уважніше прислухається до вашого тону і тому, що ви кажете, коли ви робите це на видиху.
Але пам'ятайте, що в момент голосного плачу та істерики діти не чують нікого, крім себе, тому варто дочекатися затишшя, перш ніж почати говорити. Обійміть дитину та спробуйте синхронізувати ваше дихання, потім переходьте до спільного вдиху та видиху – спочатку голосніше, а потім тихіше і тихіше. З кожною секундою малюк зменшуватиме темп, сповільнюючись, і зрештою, він перестане плакати, щоб почути, що кажете ви. Це повинні бути дуже прості фрази, що повторюються. Не намагайтеся щось змінити, що більше повторень і простіше слова, то краще.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: дитячий плач, дитяча істерика
Цікаво також:
Новини по темі
Спільні шкідливі звички можуть посилювати відчуття близькості в парі
Сімейні справи | 00:30, 25.06.2026
Новий тренд: Зумери масово обирають самотність
Психологія | 08:30, 24.06.2026
Батьки починають нормально спати, коли дитині виповнюється 6 років - дослідження
Сімейні справи | 08:30, 23.06.2026
YouTube оголосив про нові налаштування, які дозволяють батькам заблокувати YouTube Shorts для дітей
Ігри та іграшки | 01:20, 23.06.2026
Синдром «передозування дотиками»: чому молода мама не хоче обіймів і як пояснити це чоловікові?
Мама | 07:30, 22.06.2026
Батьківське вигорання: чому це офіційний психологічний діагноз, а не просто «втома»?
Сімейні справи | 06:30, 22.06.2026
Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?
Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026