Як припинити дитячий плач, використовуючи лише голос?

Adoption
Date
  • 738 Переглядів
Психологи впевнені, коли ми чуємо дитячий плач, самі внутрішньо напружуємося і починаємо відчувати стрес, а діти легко «зчитують» ці емоції, тому починають кричати все голосніше, і заспокоїти їх стає практично неможливо. Що вже говорити про те, щоб заколисати на сон!

7523_6.jpg (31.72 Kb)

Але, виявляється, керувати дитячими криками цілком можливо, потрібно лише знати певний алгоритм дій і повторювати його раз на раз — саме це радить робити гіпнотерапевт Малміндер Гіллом.

Фахівець вважає, що для заспокоєння дитини потрібний лише голос. Примітно, що використовувати його потрібно лише в так званому нижньому регістрі без високих частот, але і без шепоту, просто в низькому тоні.

Гіпнотерапевт стверджує, що такий тон заспокійливо діє не тільки на дітей, а й на дорослих, і дуже залежить від того, як саме ви модулюєте, коли розмовляєте з оточуючими.

Якщо все робити згідно з методикою, то просто звук вашого голосу так заспокоюватиме малюка, що він засне всього за пару хвилин. Дивно, але звичне "тссссс", яке ми звикли говорити ридаючим дітям, зовсім неефективне.

По-перше, через досить гучний плачу такий шепіт може бути просто не почутий, а по-друге дитині треба дати хоча б пару хвилин поплакати. Так-так, психологи вважають дитячі сльози чудовим способом зняття стресу. Плач допомагає малюкові «скинути» негатив та швидше прийти у стабільний емоційний стан.

Отже, щоб заспокоїти дитину треба: не кричати і не шушукати. Але як же виробити цей магічний низький спокійний тон?
Малміндер пропонує освоїти діафрагмальне дихання - саме воно допоможе досягти м'якшого і приємнішого звучання голосу, а також буде корисним тим, чий голос від природи гучний, сильний або різкий.

Інший добрий спосіб: видихніть, намагаючись випустити все повітря з легенів, і почніть говорити. Так, ви можете помітити, яким глибоким став ваш тон. Тепер зробіть вдих через діафрагму, наповнюючи легені повітрям – так ваш голос м'яко і приємно «плаватиме», без різких стрибків.

Якщо ви стежитимете за своїм диханням, то помітите, що дитина набагато уважніше прислухається до вашого тону і тому, що ви кажете, коли ви робите це на видиху.

Але пам'ятайте, що в момент голосного плачу та істерики діти не чують нікого, крім себе, тому варто дочекатися затишшя, перш ніж почати говорити. Обійміть дитину та спробуйте синхронізувати ваше дихання, потім переходьте до спільного вдиху та видиху – спочатку голосніше, а потім тихіше і тихіше. З кожною секундою малюк зменшуватиме темп, сповільнюючись, і зрештою, він перестане плакати, щоб почути, що кажете ви. Це повинні бути дуже прості фрази, що повторюються. Не намагайтеся щось змінити, що більше повторень і простіше слова, то краще.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: дитячий плач, дитяча істерика


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину

    Дії батьків, що підривають впевненість дитини в собі

    Сімейні справи | 08:30, 14.02.2026

    Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину сумніватися у власній цінності.

    Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особист

    Як впоратися з непростим періодом у дитини?

    Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

    Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

    Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути

    Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

    Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

    Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

    Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитя

    Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

    Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

    Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

    Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настіль

    3 знаки зодіаку, які розкриваються у батьківстві

    Сімейні справи | 06:30, 13.02.2026

    Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настільки природно, ніби вони народжені для цієї ролі. Вони інтуїтивно відчувають потреби дитини, вміють вс

    У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради

    Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

    Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

    У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

    Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути голо

    Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

    Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

    Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

    Коментарі до новини