Смерть: як пояснити дитині втрату рідних?

Часто рідні не знають, як вести себе, коли в родині помирає бабуся чи дідусь, з якими дитина була дуже близькою. Що й говорити про смерть мами чи тата...
Чи варто показувати небіжчика маляті? Чи можна брати дитину на кладовище?
Про це дізнавалась "Наша мама".

Психологи переконують, що відповіді на ці запитання сильно залежить від віку дитини, близькості з померлим і т.д.

Переживання втрати у дитини складається з двох частин: гіркоти втрати близької людини і співчуття до нього, а також почуття своєї самотності, що виникає в результаті появи нової дірки в емоційній оболонці дитини, яка заповниться лише поступово.

Інформування дитини про те, що відбувається, співпереживання і установка на можливість позитивних змін необхідні для подолання стресу і втрати, які завжди для малюка важкі. У кожному разі повідомляти про подію дитині треба, не можна залишати в невіданні, не можна змушувати мучитися чеканням "того, хто вже не прийде".

Те, як ви повідомите дитині про смерть, залежить і від вашого власного ставлення до смерті і її наслідків для живих. Більшість переживань дитини, ступінь їх вираженості залежать від сили переживань дорослого. Дитина може сприйняти ситуацію більш-менш трагічно, слідуючи за сприйняттям дорослого. Якщо ви плачете, постійно в депресії, чи взагалі не бажаєте спілкуватись з оточуючими, то лише погіршуєте страждання дитини, підсилюєте відчуття безвиході.

У будь-якому випадку необхідно створити клімат довіри і підтримки, забезпечити співчутливе ставлення до переживань дитини. Її необхідно підтримати морально, виділити, по можливості, позитивну сторону події - наприклад, сказати що померлий тепер на небі і спостерігає за вами і не хоче, щоб ви плакали.

Дитячі психологи кажуть, що часто звістка про смерть викликає агресивну реакцію у дитини, в цей момент краще не заперечувати, не можна щось забороняти. Дитина повинна мати можливість виплакатися, викричатись, виплеснути свої емоції, щоб вони не роздирали зсередини. Шокова реакція може розвиватися не відразу а носити відстрочений характер. У такій ситуації дитина потребує підтримки, уваги, ласки, розуміння.

Необхідно розповісти дитині, що і ви, і інші родичі теж сильно переживаєте, поділитися своїми почуттями, дати відчуття підтримки, розуміння того, що чадо не самотнє, як в пережитих емоціях, так і в житті. Необхідно перемикати дитину на інші емоції і заняття, намагатись, щоб його життя не було пофарбоване тільки важкими почуттями. Потрібно зауважити, що, на відміну від дорослого, дитина в стані горя дуже легко піддається будь-яким впливам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Психологія: як зрозуміти, чого я хочу, і що мені треба?

Маленька дитина може бути не готова до похоронних обрядів. Дитину, ймовірно, краще не брати на кладовище, якщо вона сама не виражає такого бажання.

Більш старшу дитину можна взяти на кладовище за умови, що малюк сам не проти і якщо ви впевнені, що хтось з родичів не втратить свідомість і не почнеться істеричний напад. Спостерігати за тяжкою процедурою може ускладнити стан дитини і стати джерелом ще однієї, нерідко більш серйозної психологічної травми ї, ніж сама смерть рідної людини.

Смерть - подія значне , тому вона заслуговує на повагу. Потрібно , щоб вона була емоційно позначена як пункт переходу від одного етапу до іншого як у житті померлого , так і в житті тих , хто залишився . Поки цього не станеться, ви не зможете дивитися вперед , а будете лише оглядатися назад .

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

10 способів дітям скинути стрес

Дитина | 01:20, 17.02.2026

Ефективні техніки для розслаблення, що допоможуть малюкові подолати стрес у будь-яких обставинах.

Як зрозуміти, що чоловік не готовий до серйозних стосунків?

Мама | 00:30, 16.02.2026

Обираючи партнера для спільного життя, ми всі прагнемо знайти людину, яка стане не лише супутником, але й опорою. Однак іноді певні риси або поведінка можуть сигналізувати про те, що чоловік не готовий до відповідальності та довготривалих стосунків.

Звички батьків, які найбільше дратують дітей

Сімейні справи | 07:30, 15.02.2026

У процесі виховання ми, батьки, часто забуваємо, що наші слова, вчинки та звички мають значний вплив на дітей. Навіть із найкращими намірами ми можемо мимоволі створювати ситуації, які викликають у них роздратування.

Ознаки, що дитина скоро "сяде вам на шию"

Сімейні справи | 01:30, 15.02.2026

Батьківство — це мистецтво, яке вимагає рівноваги між любов’ю, підтримкою та встановленням меж. Однак інколи діти можуть спробувати взяти верх, використовуючи різні методи маніпуляції. Щоб цього уникнути, важливо розпізнавати тривожні сигнали, які мо

Дії батьків, що підривають впевненість дитини в собі

Сімейні справи | 08:30, 14.02.2026

Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину сумніватися у власній цінності.

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют