Смерть: як пояснити дитині втрату рідних?

Часто рідні не знають, як вести себе, коли в родині помирає бабуся чи дідусь, з якими дитина була дуже близькою. Що й говорити про смерть мами чи тата...
Чи варто показувати небіжчика маляті? Чи можна брати дитину на кладовище?
Про це дізнавалась "Наша мама".

Психологи переконують, що відповіді на ці запитання сильно залежить від віку дитини, близькості з померлим і т.д.

Переживання втрати у дитини складається з двох частин: гіркоти втрати близької людини і співчуття до нього, а також почуття своєї самотності, що виникає в результаті появи нової дірки в емоційній оболонці дитини, яка заповниться лише поступово.

Інформування дитини про те, що відбувається, співпереживання і установка на можливість позитивних змін необхідні для подолання стресу і втрати, які завжди для малюка важкі. У кожному разі повідомляти про подію дитині треба, не можна залишати в невіданні, не можна змушувати мучитися чеканням "того, хто вже не прийде".

Те, як ви повідомите дитині про смерть, залежить і від вашого власного ставлення до смерті і її наслідків для живих. Більшість переживань дитини, ступінь їх вираженості залежать від сили переживань дорослого. Дитина може сприйняти ситуацію більш-менш трагічно, слідуючи за сприйняттям дорослого. Якщо ви плачете, постійно в депресії, чи взагалі не бажаєте спілкуватись з оточуючими, то лише погіршуєте страждання дитини, підсилюєте відчуття безвиході.

У будь-якому випадку необхідно створити клімат довіри і підтримки, забезпечити співчутливе ставлення до переживань дитини. Її необхідно підтримати морально, виділити, по можливості, позитивну сторону події - наприклад, сказати що померлий тепер на небі і спостерігає за вами і не хоче, щоб ви плакали.

Дитячі психологи кажуть, що часто звістка про смерть викликає агресивну реакцію у дитини, в цей момент краще не заперечувати, не можна щось забороняти. Дитина повинна мати можливість виплакатися, викричатись, виплеснути свої емоції, щоб вони не роздирали зсередини. Шокова реакція може розвиватися не відразу а носити відстрочений характер. У такій ситуації дитина потребує підтримки, уваги, ласки, розуміння.

Необхідно розповісти дитині, що і ви, і інші родичі теж сильно переживаєте, поділитися своїми почуттями, дати відчуття підтримки, розуміння того, що чадо не самотнє, як в пережитих емоціях, так і в житті. Необхідно перемикати дитину на інші емоції і заняття, намагатись, щоб його життя не було пофарбоване тільки важкими почуттями. Потрібно зауважити, що, на відміну від дорослого, дитина в стані горя дуже легко піддається будь-яким впливам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Психологія: як зрозуміти, чого я хочу, і що мені треба?

Маленька дитина може бути не готова до похоронних обрядів. Дитину, ймовірно, краще не брати на кладовище, якщо вона сама не виражає такого бажання.

Більш старшу дитину можна взяти на кладовище за умови, що малюк сам не проти і якщо ви впевнені, що хтось з родичів не втратить свідомість і не почнеться істеричний напад. Спостерігати за тяжкою процедурою може ускладнити стан дитини і стати джерелом ще однієї, нерідко більш серйозної психологічної травми ї, ніж сама смерть рідної людини.

Смерть - подія значне , тому вона заслуговує на повагу. Потрібно , щоб вона була емоційно позначена як пункт переходу від одного етапу до іншого як у житті померлого , так і в житті тих , хто залишився . Поки цього не станеться, ви не зможете дивитися вперед , а будете лише оглядатися назад .

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Зумери здобули перемогу в черговому протистоянні з мілініалами

Психологія | 07:30, 27.05.2026

Виявляється, вони проживуть довше за старше покоління, тому що уникають стресових ситуацій і не працюють 24/7.

Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам

Сімейні справи | 00:30, 27.05.2026

Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам – попереджають психологи.

Найпопулярніше хобі жінок - пити каву і нічого не робити

Мама | 06:30, 26.05.2026

Деякі психологи вважають, що проста звичка - спокійно посидіти з чашкою кави і нічого не робити - може бути важливою частиною відновлення психіки.

Стискання сідниць партнера допомагає знизити стрес

Психологія | 01:20, 26.05.2026

Наша нервова система чутливо реагує на ніжні дотики - але лише тоді, коли вони взаємні та бажані.

Люди, які легко дратуються через дрібниці, люблять свого партнера сильніше

Психологія | 00:30, 26.05.2026

Дані, опубліковані в Journal of Personality and Social Psychology, показують: подібні реакції часто пов’язані з тривожний тип прив’язаності, а не з «поганим характером».

Той, хто в парі намагається усе з'ясувати в стосунках, - найбільш психологічно здоровий партнер

Сімейні справи | 01:20, 25.05.2026

Ідея «тихих» стосунків часто плутається зі здоровими. Нас вчать, що кохання - це коли спокійно, без конфліктів і зайвих розмов. Але реальність складніша. Там, де немає емоцій, часто немає і контакту. Мовчання може бути не ознакою зрілості, а формою у

Пари, які спілкуються вночі, набагато сильніше зближуються

Сімейні справи | 00:30, 25.05.2026

Нічні розмови дарують відчуття безпеки та приватності. Вночі знижується активність мозку, відповідальна за стрес і самоконтроль, тому люди стають більш щирими. Відкритість у цей час стимулює вироблення окситоцину, що сприяє глибокій емоційній прив'яз