Чому ми стаємо дратівливішими взимку?

Холодна пора року змінює не лише наш побут, а й хімію мозку. Узимку багато людей помічають, що стають більш чутливими, реагують на дрібниці сильніше, ніж зазвичай, швидше втомлюються й відчувають постійну внутрішню напругу. У побуті це виглядає як «менше терпіння», «більше різких реакцій», «не можу зібратися», «дуже дратує шум, люди, робота, хаос». Це природна реакція нервової системи на ті умови, у які вона потрапляє взимку. Темрява, холод, менше активності, гормональні коливання, дефіцити вітамінів і мінералів, збільшене навантаження через побут, блекаути та стрес — усе це складається в один великий фактор ризику емоційної нестабільності.

Для організму зима — період виживання. Він зменшує витрати енергії на «розкіш» регуляції настрою та спрямовує ресурси на базову фізіологію: сон, підтримання температури, захист від інфекцій. Коли ресурс обмежений, емоції стають більш «короткими», реакції — гострішими, а контроль — слабшим.

Тому дратівливість узимку не лише нормальна — вона передбачувана та закономірна. Нижче пояснюємо механізми, які стоять за зміною настрою в холодну пору.

1. Менше сонячного світла — серотонін падає
Сонячне світло — головний регулятор гормону серотоніну, який відповідає за стабільний настрій, самоконтроль, стійкість і відчуття задоволення. Узимку світловий день скорочується в рази, а інтенсивність світла знижується майже на 70–80%.

Мозок отримує сигнал: «ресурсів мало». Він зменшує вироблення серотоніну, і людина починає відчувати:

— нестабільність настрою;
— емоційні гойдалки;
— нетерпимість до звуків і шуму;
— дратівливість без явної причини;
— зниження мотивації.

Коли серотоніну мало, мозок працює у «дефіцитному режимі»: будь-який подразник здається вдвічі сильнішим.

2. Порушення природного ритму сну
Темрява стимулює мелатонін — гормон сну. Узимку темно майже весь час, тому:

— ми хочемо спати більше,
— прокидаємося важче,
— повільніше «вмикаємося» в роботу,
— відчуваємо втому вже зранку.

Коли сон нерегулярний або неякісний, мозок перевантажений. І тоді навіть дрібниці — розкидані речі, повільний інтернет, шум у квартирі — запускають емоційні реакції.

Недосип — один із найнепомітніших, але найсильніших чинників дратівливості.

3. Холод як фізичний стрес-фактор
Зниження температури — це прямий виклик організму. Щоб утримувати тепло, він активує симпатичну нервову систему — ту саму, що відповідає за стрес.

Ми можемо не усвідомлювати цього, але організм працює у режимі «підвищеної готовності», через що зростає:

— напруга в м’язах;
— частота серцебиття;
— загальна тривожність;
— схильність до різких реакцій.

Навіть короткий вихід на холод або перебування в прохолодному приміщенні запускає мікрострес, який підсумовується протягом дня.

4. Дефіцит вітаміну D, магнію та омега-3
Це три ключові елементи для стабільності нервової системи. Взимку вони падають у більшості людей.

— Вітамін D впливає на настрій, когнітивні функції та імунітет.
— Магній заспокоює нервову систему та знижує напруження м’язів.
— Омега-3 потрібні для нормальної роботи серотонінових рецепторів.

Коли є дефіцити, людина швидше виснажується й повільніше відновлюється — звідси дратівливість, нетерпіння та нервовість.

5. Мало руху та свіжого повітря
Узимку ми менше гуляємо, рідше виходимо на світло, більше часу проводимо в закритих приміщеннях. Це означає:

— менше ендорфінів;
— менше кисню;
— гірша циркуляція крові;
— повільніша робота мозку.

Коли тілу бракує руху, воно переходить у режим зберігання енергії. Це напряму впливає на емоції: людина стає пасивнішою, чутливішою до стресу й менш стійкою до подразників.

6. Побутові складнощі та соціальна ізоляція
Зима — це сезон додаткових подразників:

— холод,
— сніг,
— слизькі дороги,
— транспортні затримки,
— часті відключення світла,
— короткий день,
— зменшення активності.

Кожен із цих факторів змінює базовий рівень стресу.

Додайте менше зустрічей і менше соціального життя — і мозок опиняється в умовах, де йому складно підтримувати емоційну рівновагу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому ми стаємо дратівливішими взимку?

Психологія | 19:30, 19.11.2025

Холодна пора року змінює не лише наш побут, а й хімію мозку. Узимку багато людей помічають, що стають більш чутливими, реагують на дрібниці сильніше, ніж зазвичай, швидше втомлюються й відчувають постійну внутрішню напругу. У побуті це виглядає як «м

Наснився колишній чи колишня: що це означає?

Психологія | 08:30, 19.11.2025

Якщо звернутися до психоаналізу за Фрейдом, то побачити колишнього коханого чи кохану уві сні може говорити про наступне.

Чому жінки обирають смішних чоловіків, а не красивих?

Психологія | 20:30, 17.11.2025

Жінки справді люблять сміх, а нові дослідження показують, що це не порожні слова. Виявилося, що жінки вважають за краще зустрічатися з кумедними чоловіками, які можуть бути менш привабливими. Фахівці виявили, що гумор часто важливіший за зовнішність

Як навчитися слухати дитину, а не кричати на неї?

Сімейні справи | 07:30, 17.11.2025

Дитина може влаштовувати істерику або нити, вимагати, злитися, фантазувати, але сенс один - дитина хоче щось вам сказати.

Фільми про маніяків справді допомагають заснути

Сімейні фільми | 01:20, 16.11.2025

Вчені з'ясували, що фільми жахів знижують тривожність, тому що, спостерігаючи це через екран, людина почувається в безпеці.

Помилки батьків у спілкуванні з підлітками

Сімейні справи | 23:30, 15.11.2025

Надлишок гормонів, формування характеру та власних поглядів роблять з малюка «невихованого монстра» в очах батьків, які зовсім нічого не розуміють про життя підлітка. Мамині і татові повчання зазвичай сприймаються тільки в «штики», а миле спілкування

Як зрозуміти, що ти не витягуєш і пора до психолога?

Психологія | 19:30, 15.11.2025

Дуже важливо звертати увагу на свій душевний стан та за рядом ознак визначати, що вам необхідно звернутися до психолога.