Чому ми стаємо дратівливішими взимку?

Холодна пора року змінює не лише наш побут, а й хімію мозку. Узимку багато людей помічають, що стають більш чутливими, реагують на дрібниці сильніше, ніж зазвичай, швидше втомлюються й відчувають постійну внутрішню напругу. У побуті це виглядає як «менше терпіння», «більше різких реакцій», «не можу зібратися», «дуже дратує шум, люди, робота, хаос». Це природна реакція нервової системи на ті умови, у які вона потрапляє взимку. Темрява, холод, менше активності, гормональні коливання, дефіцити вітамінів і мінералів, збільшене навантаження через побут, блекаути та стрес — усе це складається в один великий фактор ризику емоційної нестабільності.

Для організму зима — період виживання. Він зменшує витрати енергії на «розкіш» регуляції настрою та спрямовує ресурси на базову фізіологію: сон, підтримання температури, захист від інфекцій. Коли ресурс обмежений, емоції стають більш «короткими», реакції — гострішими, а контроль — слабшим.

Тому дратівливість узимку не лише нормальна — вона передбачувана та закономірна. Нижче пояснюємо механізми, які стоять за зміною настрою в холодну пору.

1. Менше сонячного світла — серотонін падає
Сонячне світло — головний регулятор гормону серотоніну, який відповідає за стабільний настрій, самоконтроль, стійкість і відчуття задоволення. Узимку світловий день скорочується в рази, а інтенсивність світла знижується майже на 70–80%.

Мозок отримує сигнал: «ресурсів мало». Він зменшує вироблення серотоніну, і людина починає відчувати:

— нестабільність настрою;
— емоційні гойдалки;
— нетерпимість до звуків і шуму;
— дратівливість без явної причини;
— зниження мотивації.

Коли серотоніну мало, мозок працює у «дефіцитному режимі»: будь-який подразник здається вдвічі сильнішим.

2. Порушення природного ритму сну
Темрява стимулює мелатонін — гормон сну. Узимку темно майже весь час, тому:

— ми хочемо спати більше,
— прокидаємося важче,
— повільніше «вмикаємося» в роботу,
— відчуваємо втому вже зранку.

Коли сон нерегулярний або неякісний, мозок перевантажений. І тоді навіть дрібниці — розкидані речі, повільний інтернет, шум у квартирі — запускають емоційні реакції.

Недосип — один із найнепомітніших, але найсильніших чинників дратівливості.

3. Холод як фізичний стрес-фактор
Зниження температури — це прямий виклик організму. Щоб утримувати тепло, він активує симпатичну нервову систему — ту саму, що відповідає за стрес.

Ми можемо не усвідомлювати цього, але організм працює у режимі «підвищеної готовності», через що зростає:

— напруга в м’язах;
— частота серцебиття;
— загальна тривожність;
— схильність до різких реакцій.

Навіть короткий вихід на холод або перебування в прохолодному приміщенні запускає мікрострес, який підсумовується протягом дня.

4. Дефіцит вітаміну D, магнію та омега-3
Це три ключові елементи для стабільності нервової системи. Взимку вони падають у більшості людей.

— Вітамін D впливає на настрій, когнітивні функції та імунітет.
— Магній заспокоює нервову систему та знижує напруження м’язів.
— Омега-3 потрібні для нормальної роботи серотонінових рецепторів.

Коли є дефіцити, людина швидше виснажується й повільніше відновлюється — звідси дратівливість, нетерпіння та нервовість.

5. Мало руху та свіжого повітря
Узимку ми менше гуляємо, рідше виходимо на світло, більше часу проводимо в закритих приміщеннях. Це означає:

— менше ендорфінів;
— менше кисню;
— гірша циркуляція крові;
— повільніша робота мозку.

Коли тілу бракує руху, воно переходить у режим зберігання енергії. Це напряму впливає на емоції: людина стає пасивнішою, чутливішою до стресу й менш стійкою до подразників.

6. Побутові складнощі та соціальна ізоляція
Зима — це сезон додаткових подразників:

— холод,
— сніг,
— слизькі дороги,
— транспортні затримки,
— часті відключення світла,
— короткий день,
— зменшення активності.

Кожен із цих факторів змінює базовий рівень стресу.

Додайте менше зустрічей і менше соціального життя — і мозок опиняється в умовах, де йому складно підтримувати емоційну рівновагу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Про дружбу батьків з дітьми: де межа?

Сімейні справи | 22:30, 22.01.2026

Багато батьків хочуть бути для дитини максимально близькими: щоб вона довіряла, ділилася переживаннями та не боялася говорити правду. Саме звідси й з’являється ідея «бути другом». Але дружба і батьківство — не тотожні ролі, і змішування їх без усвідо

5 порад від психологів, як батькам краще зрозуміти дитину

Сімейні справи | 21:30, 22.01.2026

Психологи наголошують: ефективне батьківство не зводиться до контролю чи постійних заборон. Воно будується на довірі, уважності та щирому контакті з дитиною.

Як батькам не зіпсувати стосунки з дітьми-підлітками?

Сімейні справи | 23:30, 21.01.2026

Більшість батьків підлітків зізнаються в тому, що їм важко спілкуватися зі своїми дітьми, а процес виховання перетворився на велику проблему: підлітки не хочуть нікого слухати, огризаються, не терплять зауважень, порад і настанов. Часто у відповідь п

Емоційне вигоряння у мами: чому ванна і кава з подругою не допоможуть?

Мама | 07:30, 21.01.2026

Діана Сполдінг – сертифікована медсестра, засновниця організації Gathered Birth, письменниця й мама трьох дітей, вирішила підбадьорити матерів, які зіткнулися з післяпологовою депресією та емоційним вигорянням. Вона розповіла, чому турботи про себе з

Панічні атаки у дітей: поради лікаря

Дитина | 07:30, 20.01.2026

Лікарка Ольга Топоркова розповіла про природу панічних атак у дітей, їхні особливості та як допомогти дітлахам подолати це непросте явище.

Як батькам зрозуміти, що дитина почувається самотньою?

Психологія | 00:30, 20.01.2026

Як розпізнати ознаки того, що ваша дитина переживає самотність, та як їй допомогти, пояснює психологиня благодійного фонду “Голоси дітей” Інна Князєва.

Чому діти не виявляють до вас поваги?

Дитина | 00:30, 19.01.2026

Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, що слово «повага» — це всього лише абстракція, яку дитина не розуміє? Чи, можливо, ми, дорослі, самі часом не до кінця усвідомлюємо, чого саме вимагаємо? Чому діти нібито не виявляють поваги та що насправді за