Психологи наголошують про важливість сліз для відчуття щастя

Зараз кожен українець переживає емоційне напруження, тривогу та перебуває в постійному стані стресу. І, як усі українці, ми звикли бути сильними, не показувати свою втому, не давати волю сльозам, якщо не сталося чогось жахливого. Проте тільки наш мозок може порівнювати й оцінювати, що є жахливим, а що — ні. Тим часом емоції є реакцією на внутрішній моральний та фізіологічний стан. Коли ресурси майже вичерпані, це нормально — хотіти плакати, й не треба себе стримувати. Сльози відіграють важливу роль в організмі. Психологиня та гештальт-терапевтка Світлана Паніна називає їх найважливішим здобутком цивілізації. Вона розповіла про роль сліз у нашому житті.

Плакати почали ще задовго до нашого народження, тоді, коли зароджувалося людство та суспільство.

За допомогою сліз первісна людина могла показати, що вона потребує допомоги, а родичі або одноплемінники — вчасно відреагувати й допомогти.

Звідси в нас уже закладена підсвідома генетична реакція втішати того, хто плаче: обійняти, поговорити, підтримати, розвеселити тощо.

Інша справа — виживання. Немовлята не змогли б вижити, якби не вміли голосно кричати й плакати.

Саме так вони сповіщають дорослим про свої базові потреби в цей момент. І в давнину ті, хто робив це краще за інших, виживав.

Плач виступає своєрідною “соціальною мовою” дитини, яка з’являється ще до здатності розмовляти, каже Світлана Паніна.

Цікаво, що сльози з’являються у малюків не одразу, лише під час формування та дозрівання мозку, коли покращується зір. Він, своєю чергою, дає змогу краще зчитувати емоції матері, а відтак і диференціювати власні.

Тобто плакати не лише тоді, коли маляті щось треба, а й тоді, коли воно відчуває емоції гніву, страху, смутку.

Сльози — ліки проти стресу
Але чому ми плачемо, коли засмучені, стомлені, емоційно напружені?

Звісно, у людей є чисто фізіологічна властивість виділяти сльозотечу у відповідь на певні подразники: хімічні, фізіологічні, інфекційні.

Але існує також тісний зв’язок між лімбічними системами мозку, що відповідають за емоції, та сьомою парою черепно-мозкових нервів, які посилюють виділення сліз.

Ці два варіанти сліз, фізіологічний та емоційний, відрізняються навіть за своїм хімічним складом.

Отож, чому сльози допомагають впоратися зі стресом? Світлана пояснила, що сьома пара черепно-мозкових нервів належить до парасимпатичної нервової системи. Тобто не тієї, що збуджує організм у відповідь на небезпеку, а навпаки — розслаблює.

Тому сльози — це реакція, яка настає після емоційного напруження.

Коли ми переживаємо сильне емоційне потрясіння, страх, травматичні події, коли просто виснажені та втомлені, наш організм звільняється від цієї напруги через сльози.

Якщо не випускати сльози й не давати виходу емоціям стресу, тобто не допомагати організму приходити у стан врівноваження, то можна познайомитися з панічними атаками та психосоматикою.

Світлана Паніна розповіла про численні досліди, що доводять цю теорію. В одному з них людей ділили на дві групи й пропонували стресогенну інформацію.

Одним людям вона допомагала або дозволяла плакати, іншим — стримувати сльози.

Результати показали, що у тих, хто стримував сльози, рівень кортизолу, гормону стресу, набагато вищий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дії батьків, що підривають впевненість дитини в собі

Сімейні справи | 08:30, 14.02.2026

Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину сумніватися у власній цінності.

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато