Як навчити дитину заступатися за себе, коли з неї глузують в школі?

Досить часто діти у школах стають об'єктами глузувань та образ для інших дітей. Особливо "щастить" тим, хто хоч чимось відрізняється від оточення: наявністю окулярів, пластинок, що вирівнюють, на зубах, великою або занадто малою вагою і так далі... Але навіть якщо дитина особливо нічим не відрізняється від інших, образливе прізвисько може приклеїтися через будь-яку дрібницю. Варто, наприклад, дитині голосно чхнути на уроці, як її можуть почати дражнити "болячкою" або навіть "коронавірусом", і це не найприкріші прізвиська. А далі... Якщо дитина реагує на глузування надто болісно і важко переживає, то це ще більше розбурхує дітей, і вони починають його активно "діставати" і навмисно доводити до сліз та істерик. Тому дитину потрібно навчити правильно реагувати на образи та глузування. Як саме?

Не подавати знаку, що скривджений
Отже, перше, що треба порадити дитині, – не показувати, як їй прикро і як вона страждає від глузування. Зрозуміло, що це одразу дитині не вдасться, але треба її навчити. Наприклад, почувши чергове глузування, зробити глибоке зітхання, яке допоможе опанувати свої емоції або порахувати до десяти. Такі тренування потрібно практикувати вдома, коли дитина перебуває у спокійному стані. І за необхідності вона зможе скористатися цими методиками релаксації. Дитина повинна запам'ятати, що якщо вона не буде подавати знаку, що глузування її зачіпають, то кривдникам стане нецікаво її дражнити надалі. І вони поступово відчепляться.

Не опускати голову
Крім того, дуже важливо, щоб дитина не маа пригнічений і наляканий вигляд. Поясніть йому, що не можна опускати голову і ховатися від кривдників, бо саме таких дітей найбільше кривдять. Навпаки, треба підняти голову, випрямити плечі і набути незалежного вигляду, який каже: я тебе не боюся. Можна подивитися фільми, де супергерої борються з ворогом і перемагають, використовуючи не лише фізичну силу, а й моральну перевагу. Можна навіть відпрацювати погляд і вираз обличчя, яке має приборкати насмішників. Допоможіть дитині уявити себе таким же супергероєм, якого не зачіпають глузування та образи і всі образливі слова відскакують від нього, як м'яч від стіни. Поясніть, що сильна людина вміє володіти своїми емоціями та нікого не боїться.

Жорстке висловлювання
Для початку можна просто ігнорувати задираку. Вдавати, що дитина просто не чує і не бачить його. Якщо це не допомагає, то у відповідь на насмішку можна просто знизати плечима, мовляв, не розумію, про що йдеться, і одразу піти. Або сказати так: "Не хочу слухати твоє марення. У мене більш важливі справи". А ще можна додати: "Діставай когось іншого" або "Мені це не цікаво" чи "Зміни платівку". Потрібно вміти різко відповісти на хамство чи глузування. Це не завжди допомагає, проте оточення зрозуміє, що цю дитину не так просто образити і почне ставитися до неї більш шанобливо.

Якщо дитина чує, як її обговорюють за спиною, їй потрібно озирнутися і впевнено запитати: "Ти щось хотів мені сказати?". А якщо образливі слова висловлені голосно і за всіх, то можна уточнити: "Що ти сказав?" Зазвичай задирака не наважується ще раз повторити і уникає прямої розмови. Якщо ж хтось із дітей висміює дитину за її погані оцінки, то вона може сказати: "Ну якщо ти такий розумний, то допоможи мені теж стати розумнішим"... Ще ефективна констатація факту. Якщо дражнять через окуляри, то можна сказати: "Так, я ношу окуляри і що в цьому такого?" Або "Так, я не можу швидко бігати, зате виконую завдання краще за тебе". Словом, батькам разом із дитиною потрібно продумати загальну стратегію спілкування з кривдником та планомірно боротися з цим.

Сміх обеззброює
Один з ефективних способів протистояти нахабі — це сміх. Він обеззброює і збиває з пантелику. Кривдник очікує від дитини сліз, а вона – сміється! Якщо все сприймати з гумором і перетворювати на жарт, це завжди добре працює. Але тут потрібний досвід. І все ж таки дитині варто спробувати на образливі слова реагувати хоча б легкою усмішкою і потисканням плечей, мовляв, що ти таке кажеш? Або, дивлячись у вічі кривднику, посміхнутися і запитати: "Ну що ще цікавого ти розкажеш?". Або так: "Це ти сам придумав? Можна було цікавіше"...

Що можуть зробити батьки?
Батькам потрібно не лише допомогти дитині впоратися з кривдником, а й підвищити її самооцінку. Хвалити її, більше говорити про успіхи та досягнення. Допомогти познайомитися з хорошими доброзичливими дітьми, щоб син чи донька не були самотніми. А ще допомогти впоратися із тими недоліками, через які дитині доводиться вислуховувати неприємні слова. Якщо у дитини є зайві кілограми, то почніть всією сім'єю правильно харчуватися, виключіть із раціону солодощі та припиніть пекти торти, займіться спортом або запишіться на фітнес. Якщо дитина страждає від того, що на обличчі з'явилися акне або висипання, сходіть до дерматолога, купіть необхідну косметику і допоможіть впоратися з проблемою. Якщо дитина слабша за всіх хлопчиків у класі, запишіть її до спортивної секції, разом відтискайтеся вранці, бігайте і качайте прес. Це зближує дітей та батьків, надає дітям сили та віри в себе та робить впевненішими.

Якщо є загроза життю та здоров'ю, то...
Дитина може спробувати впоратися з глузівниками та завоювати авторитет у класі самостійно за допомогою наведених моделей поведінки лише в тих ситуаціях, які не несуть загрози її життю та здоров'ю. Але, якщо сина чи доньку постійно переслідують старші діти, цинічно насміхаються, заманюють у закриті приміщення, намагаються у неї відібрати речі, погрожують тощо, їй потрібно негайно звернутися за допомогою до дорослих і не намагатися впоратися самій. Поясніть, що це зовсім не соромно. Не можна терпіти постійні погрози та образи. Крім того, батькам не варто самим з'ясовувати стосунки з батьками кривдника, оскільки вони завжди захищатимуть свою дитину, навіть якщо вона справді винна. Найоптимальніше рішення – звернутися до дирекції школи та спільно вирішувати цю проблему.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому перший рік батьківства стає найбільшою кризою для шлюбу?

Сімейні справи | 00:30, 18.06.2026

Народження малюка — це не лише радість, а й радикальна перебудова всього життя пари, яка часто провокує глибоку кризу у стосунках.

Чому залученість тата в побут рятує стосунки?

Сімейні справи | 19:30, 17.06.2026

Ніщо так швидко не вбиває лібідо та романтичні почуття жінки, як відчуття, що вона залишилася сам на сам із побутом, прибиранням та дитиною.

Чому батькам життєво необхідно залишати дитину на кілька годин?

Сімейні справи | 07:30, 17.06.2026

Багато молодих мам відчувають гостре почуття провини, коли залишають малюка на бабусю чи няню, щоб сходити з чоловіком у кіно або кафе.

Чому дітям критично важливо спілкуватися з дідусями і бабусями?

Дитина | 06:30, 17.06.2026

Незважаючи на всі побутові непорозуміння, роль старшого покоління у формуванні особистості дитини є унікальною та незамінною.

Бабуся замість няні: як зберегти родинні стосунки, якщо старші повністю доглядають за дитиною?

Сімейні справи | 01:20, 17.06.2026

Коли бабуся бере на себе щоденний догляд за дитиною, поки батьки на роботі, межа між ролями «бабусі» та «мами» починає стиратися.

Як реагувати на критику ваших методів виховання з боку батьків?

Виховання | 00:30, 17.06.2026

Фрази «а от ми вас виховували без цих ваших психологів» здатні вивести з рівноваги навіть найспокійніших тата чи маму.

Як батькам не розчинитися в дитині та зберегти власні інтереси?

Сімейні справи | 21:44, 16.06.2026

Екологічний шлюб тримається на трьох китах: простір «Я», простір «Ти» і спільний простір «Ми». Поява дитини часто стирає перші два.