Як впоратися з тривожністю?

Тривога завжди з’являється невчасно. Майбутнє може бути непередбачуваним, навіть у короткостроковій перспективі, тому турбуватися про несподівані проблеми – нормально. Так людина подумки готується до важливих ситуацій, прораховує наперед імовірність несприятливого результату. Але загострюючись, подібні емоції можуть перерости в сильне занепокоєння і заважати раціонально аналізувати ситуацію.

Для тривоги характерна емоційна й фізична напруга. Тому у хронічних випадках звичайне занепокоєння перетворюється на нескінченну гонитву за відчуттям комфорту й безпеки. Неможливо (і не потрібно) захистити себе від усього негативу, але людина, яка постійно відчуває тривожність, схильна уникати відповідальності або навіть найпростіших складнощів. Це призводить до труднощів у спілкуванні з людьми, у відносинах, на роботі, в навчанні. Суспільне запропонував стратегію, яка допоможе впоратися з відчуттям тривоги.

Симптоми тривожності
Питання не в тому, чи відчувати занепокоєння, а в тому, як його пережити. Перший крок до того, щоби змусити занепокоєння працювати на вас, а не проти вас – це почати розпізнавати його прояв. Велика частина нашої поведінки зумовлена стурбованістю, але ми рідко помічаємо це.

- Постійний страх або занепокоєння
- Дратівливість, тривожне очікування поганого
- Дискомфорт при зоровому контакті, тихе мовлення
- Болі в животі або головний біль
- Тремтіння у м'язах, постійна втома
- Проблеми зі сном, труднощі з концентрацією.

У когнітивно-поведінкової терапії увага приділяється когнітивним, поведінковим і соматичним, або фізичним, аспектам тривоги. Таким чином, зусилля із боротьби з тривогою повинні бути спрямовані конкретно на а) страшні переконання, б) уникнення поведінки та в) напругу в організмі.

Почнемо з найпростішого механізму, який впродовж кількох хвилин допоможе позбутись відчуття тривожності – практика дихання діафрагмою.

- Радимо усамітнитись у ванній кімнаті або в туалеті, подалі від зовнішніх подразників.
- Сядьте зручно, розслабте плечі, покладіть одну руку на груди, іншу – на живіт.
- Повільно вдихніть через ніс. Груди повинні залишатися нерухомими, а живіт – розширюватися. Затамуйте дихання на пару секунд.
- Легко натисніть на живіт і видихніть повітря. Повторіть кілька разів.

Цікаво також:

Новини по темі

Як говорити з сином про контрацепцію?

Сімейні справи | 21:30, 08.11.2025

Ця розмова не менш важлива, ніж бесіда про секс. Та промовити вголос, що необхідно використовувати засоби захисту, аби запобігти вагітності й хворобам, нелегко, але потрібно. Зазвичай делікатну розмову із хлопцями доручають татам, щоб «поговорили як

Лікувальні кольори: вплив кольоротерапії на психоемоційне здоров'я дитини

Дитина | 20:50, 08.11.2025

Кольори оточують нас від самого народження. Причому дитина знайомиться з ними раніше, ніж дізнається їхні назви. Кольори безпосередньо впливають на формування характеру малюка, його самооцінку і психологічне здоров’я. Ця їхня особливість сьогодні шир

Чому підлітки хамлять батькам і як на це реагувати?

Сімейні справи | 21:30, 07.11.2025

На очах у занепокоєних батьків колись золота дитина перетворюється на… кактус. Радикальні зміни в характері свідчать про настання перехідного віку. З цим можна тільки привітати маму й тата, адже їхній малюк починає дорослішати. Тільки чомусь це зовсі

Які питання в сім'ї повинен розв'язувати виключно чоловік?

Тато | 07:30, 07.11.2025

Люди все частіше віддають перевагу гендерній рівності та партнерству в шлюбних відносинах. Проте існують побутові та інші питання, з якими чоловік, в силу природних особливостей, може впоратися краще. Розгляньмо, які обов’язки краще довірити чоловіко

Як мамі впоратися з тривожністю і страхами?

Мама | 00:30, 07.11.2025

Чим старші діти, тим більше тривоги виникає у мам. Як же зрозуміти, де проходить межа між нормальною турботою і надмірним занепокоєнням?

Чому не варто порівнювати свою дитину з іншими?

Дитина | 23:30, 06.11.2025

Чи допомагають порівняння ставати краще і навчитися чомусь новому?

Чи є щось, що «дитина винна своїм батькам»?

Психологія | 22:30, 06.11.2025

«Я тебе народила, ночами не спала, все для тебе робила … – і де твоя вдячність?» Батьки чекають, випрошують, вимагають подяки... Чи винна дитина щось своїм батькам?