Як реагувати на незручні запитання дитини

Коли малюки починають сипати питаннями про те, як влаштовано світ, відповіді давати не надто складно. Вони поки не вимагають детальної підготовки і просто розважають батьків парадоксами логіки. Типовий приклад з книги про Карлсона, коли Малюк, що доношував речі за старшим братом, робить висновок: "Мама, ось мій братик виросте ... Ну, одружиться ... Ну, помре ... Що, мені тоді доведеться одружитися з його старою дружиною?"

"Тату, чому, коли мій день народження, - я росту, а коли твій - ти старієш?" - цікавиться син знайомих. Наша донька, шанувальниця казкових сюжетів, питала: "Мамо, а в житті так може бути, як у фільмі "Володар кілець", коли ельфи не вмирають, а просто спливають в інший світ?" І що сказати?

Питання науки викликають часом не менші труднощі. Дитя, начитавшись енциклопедії, дивиться на батьків як на неуків: "Чому ви мені весь час даєте книжки - ви що, зовсім нічого не знаєте?"

Особисто для мене найскладніше - питання не на тему сім'ї, сексу і науки, а питання про морально-етичні норми. Універсальних пояснень не відшукаєш в підручниках фізики, а від відповідей дорослого, між іншим, залежить, чи буде поважати його дитина і його власну самоповагу. "Ма, чому ми не даруємо наші гроші он тій тітоньці? У нас же вдома ще є, а у неї - зовсім немає? "- запитує дівчинка батьків в супермаркеті, вказуючи на неохайну жебрачку. У молодшому дитячому віці ще немає напівтонів, от і спробуй викласти дитині основи "Капіталу" Карла Маркса, коли приклад розподілу капіталу - тут, перед очима ...

Син колеги Данило, учень початкової школи, після концерту в дитячому будинку запитав: "А сім'ї, які добре живуть, можуть просто забрати цих дітей до себе? Ми когось візьмемо? Чому ні?" Ну що тут скажеш ... А відповісти треба обов'язково, ще й хочеться щось зробити, ніби доводячи самому собі, що ми живемо в нормальному (на жаль!) розвиненому суспільстві, а особисто я - не гуманоїд, а людина гуманна.

Природа влади - ще один камінь спотикання. "Навіщо тато слухається начальника, якщо той дурний?" - раптом поцікавився Сашко, мимоволі чуючи розмови про самодурство не цілком компетентного шефа ... Так і власний авторитет в очах дитини втратити недовго! Мовчати чи розмовляти при дітях лише на нейтральні теми, утримуючись від оцінок?

е, що дитина не соромиться ставити запитання - дуже добре. І те, що вона ще не вміє будувати правильні причинно-наслідкові зв'язки, оцінювати обстановку, дійсно показують його питання. Дивно? Незручно? Зате так ви краще пізнаєте своюдитину і допоможете їй. Більше того, заохочуйте "незручні" питання. "Добре, що ти запитав про це ..." або "Цікаве питання", - ось вам і початок для бесіди. Випадки з тривожними ситуаціями, звичайно, вимагають іншого підходу і особливої уваги, але багато що ми можемо і повинні цілком адекватно пояснити своїм дітям. Наберіться мужності і терпіння: можливо, доведеться себе контролювати, від чогось відмовитися, зробивши висновки після спілкування з сином. А деколи треба відкривати таємницю деяких моментів: "Ми так поступили, тому що ... не бажаємо когось засмучувати, існує ряд труднощів, які поки нездоланні, уникаємо довгих пояснень, просто намагаємося бути ввічливими".

У будь-яких сімейних ситуаціях не звалюйте вину на дитину, не залишайте неприємний осад у душі. "Це все через мене", - так, діти схильні саме до такого висновку. Ви посварилися - помирилися, але коментар все ж потрібно надати дитині.

Якщо дитина взагалі не задає питань - це теж показник ситуації в родині. Чи обговорюєте ви свої проблеми, плани, зміни, фінансові питання, великі покупки будинку разом, або ж ваше дитя спостерігає лише мовчазне співіснування батьків і часом конфліктні ситуації? Не найкращий варіант, коли майже всі "функціональні" моменти сімейного життя, уже доступні дитячому розумінню, знаходяться "за лаштунками". Наприклад, дитина лягла спати, і лише потім мама з татом починають розмовляти про своє, про доросле - куди підемо всім сімейством, чи купимо нову техніку і, мабуть, відкладемо поки візит до Сидорових.

Якщо вдома такі розмови ведуться при дитині - значить, обстановка склалася комфортна, і батьків можна питати на різні теми, які так цікавлять зростаючу людину. Більше того, вони заслуговують довіри, і в своїх щирих і чесних відповідях показали себе непоганими психологами і дипломатами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

2 звички, що видають по-справжньому вірного партнера

Сімейні справи | 00:30, 07.06.2026

Більшість людей уявляють вірність як готовність залишатися поруч у кризові моменти або жертвувати заради коханої людини. Однак психологи стверджують, що справжня відданість набагато менш помітна — її можна розпізнати за двома простими моделями поведі

Як не передати дитині свою тривожність?

Сімейні справи | 07:30, 28.05.2026

Дослідження в психології розвитку показують, що тривожність батьків пов’язана з тривожністю дітей. Психічний стан батьків напряму впливає на емоційний стан дітей у різному віці. Якщо у батьків є тривожні розлади або підвищений рівень тривоги, це допо

Як змінилася роль тата у вихованні дитини?

Сімейні справи | 01:20, 28.05.2026

Ще кілька десятиліть тому роль тата у багатьох сім’ях виглядала доволі просто. Необхідно було забезпечувати родину, бути авторитетом та зрідка проводити час з дітьми. Сьогодні все змінилося. Сучасний батько перестав бути людиною, яка лише працює та л

Спортзал офіційно вбиває депресію - дослідження

Психологія | 08:30, 27.05.2026

Нове дослідження показало: чим більше у тебе м'язів, тим більший обсяг гіпокампу - тієї частини мозку, яка відповідає за настрій, стрес і "не хочу нічого робити".

Зумери здобули перемогу в черговому протистоянні з мілініалами

Психологія | 07:30, 27.05.2026

Виявляється, вони проживуть довше за старше покоління, тому що уникають стресових ситуацій і не працюють 24/7.

Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам

Сімейні справи | 00:30, 27.05.2026

Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам – попереджають психологи.

Найпопулярніше хобі жінок - пити каву і нічого не робити

Мама | 06:30, 26.05.2026

Деякі психологи вважають, що проста звичка - спокійно посидіти з чашкою кави і нічого не робити - може бути важливою частиною відновлення психіки.