Словник для батьків: Про що говорить поведінка дитини

Дитячі психологи розглядають різні проблеми дитини (хвороби, складнощі в поведінці, нав’язливі стани і т.д.) як мову, за допомогою якої дитина повідомляє родині про свої труднощі. Те, що дитина не може висловити словами вона завжди повідомить своїм тілом або проблемами в поведінці.

Сказати вона не може з кількох причин. Якщо дитина дуже маленька, то просто тому, що поки ще не опанувала мовлення. А якщо вже вміє говорити, то часто дитина просто не знає як сказати про важливе (боїться, соромиться, в сім’ї може існувати заборона на обговорення деяких болючих і важких тем).

Тоді дитина, немовля чи вже підліток, говорить сім’ї про те, що з нею відбувається за допомогою тіла або поведінки. Завдання психолога зрозуміти, що повідомляє дитина і допомогти їй висловити своє занепокоєння словами або іншими символічними знаками (малюнком, грою). Після чого проблема часто зникає.

Психологи свого роду перекладачі.

Тут я привожу короткий дитячо-дорослий словник. Не завжди зв’язок такий однозначний, для повного розуміння, психологу необхідно досліджувати проблему більш глибоко. Крім того, один симптом може нести в собі набагато ширший зміст. Тут лише короткий словничок, який, сподіваюся, допоможе задуматися і бути більш поблажливими до різних труднощів дітей, а можливо, і звернутися до психолога для їх вирішення.

• Агресивний. Мені дуже страшно і я не знаю як з цим впоратися.

• Занадто активний. Мені дуже страшно, я потребую правил і опори.

• Апатичний. Я боюсь помилитися. Я боюся, що дорослі засудять мою спонтанність і все, що я роблю.

• Безпорадний. Мені дуже зручно, коли дорослі все за мене роблять. Так я дбаю про маму і допомагаю їй відчувати себе потрібною.

• Б’є батьків. Так я висловлюю свою злість на них, тому що не знаю іншого способу. Так я повідомляю мамі, що потребую заборон від неї.

• Бачить страшні сни. Коли мені страшно, образи в моєму сні говорять мені про те чого я боюся в реальному житті.

• Краде.

1. Мені дуже не вистачає уваги і теплоти близьких.
2. Мені не вистачає якоїсь важливої інформації, що стосується історії сім’ї, мого народження.
3. Я так висловлюю свою злість.

• Висмикує волосся. Мені дуже страшно, я відчуваю сильний стрес.

• Говорить дуже тихо. Мені страшно проявляти себе, говорити про свої бажання, захищати себе. Боюся мене такою не приймуть.

• Погано говорить. Мені дуже зручно, коли дорослі говорять і роблять за мене багато речей. А ще я так допомагаю мамі бути завжди потрібною і не впасти, наприклад, в депресію.

• Говорить погані слова. Так я перевіряю що можна, а чого не можна в нашій родині.

• Гризе нігті. Мені дуже страшно, я переживаю, відчуваю сильний стрес, часто пов’язаний з розставанням з матір’ю.

• Не вміє дружити. Я не знаю як захистити себе в спілкуванні з іншими і як при цьому враховувати інших. Мені страшно.

• Їсть багато. Мені тривожно і їжа дозволяє мені з цим впоратися. Їжею я намагаюся замінити недолік емоційної близькості, якої дуже потребую.

• Їсть погано.

1. Я не готова прийняти, “переварити” щось в нашій родині (труднощі, з якими зіткнулася родина, зміни, нові сімейні ролі).
2. Таким чином я дистанціююся від сім’ї.

• Жадібна

1. Вважаю, що мої речі належать по праву мені.
2. Мені не вистачає емоційної теплоти і підтримки.

• Забуває. Див. Говорить погано, безпорадний, лінується.

• Заздрить. Боюся виявитися гірше, ніж інші і бути відкинутою.

• Задає багато питань.

1. Зараз такий час, коли я почала пізнавати світ.
2. Мені не вистачає вашої уваги.
3. Я потребую якоїсь важливої інформації про себе і мою сім’ю, яку від мене приховують.

• Заїкається.

1. Одного разу дуже важливі відносини для мене були перервані і я сильно злякалася.
2. Я відчуваю себе в чомусь винною.
3. Мене сильно пригнічують дорослі і я боюся висловлюватися.

• Мало грається. Боюся проявляти свою спонтанність, намагаюся бути зручною дитиною.

• Грає тільки в гаджети. Я не вмію грати з дітьми, мені страшно. Тільки в комп’ютерних іграх я відчуваю, що я щось можу, тільки тут я успішна.

• Вередує. Я не можу заявити про себе і свої бажання прямо, капризи допомагають мені домогтися своїх цілей.

• Кричить уві сні. Див. Бачить страшні сни.

• Лінується.

1. Мені не цікаво робити те, що мені пропонують.
2. Я боюся, що у мене не вийде і ніхто мене не підтримає.
3. Мені зручно, коли за мене все роблять інші.

• Мочиться в штани, в ліжко.

1. У родині відбувається щось, що мене дуже турбує.
2. Я хочу повернути мамину турботу.

• Нав’язливо рухається. Див. Гризе нігті, висмикує волосся.

• Не хоче йти до школи.

1. Я не отримую вдома достатньо підтримки, щоб впоратися зі своїми навчальними невдачами. У батьків занадто високі очікування з приводу моїх оцінок.
2. У мене труднощі в спілкуванні і я не знаю як з цим впоратися.

• Нікого не слухає.

1. Мені не вистачає в нашому будинку послідовних і несуперечливих правил.
2. Мені не вистачає уваги, я не знаю як по-іншому зробити так, щоб мене помітили.

• Відмовляється йти в дитячий сад. Я дуже боюся залишати маму одну. Я боюся, що мама не впорається одна. Я сам боюся залишатися без неї.

• Погано пахне. Мені страшно підпускати до себе близько інших, я боюся близьких відносин.

• Прив’язана до однієї іграшки. Відчуваю сильну тривогу. Іграшка мені замінює маму.

• Заподіює шкоду сама собі.

1. Мені нестерпно боляче душевно, і легше переживати цей біль тілом.
2. Я відчуваю себе нестерпно винним і намагаюся покарати себе сама.

• Дратується. Мені не дозволено злитися і це спосіб за допомогою якого я можу показати свою злість іншим.

• Нав’язливо дотримується порядку. Якщо я не буду дотримуватися жорсткого порядку, і послідовності дій, відбудеться щось жахливе. Так я всіх захищаю.

• Скрипить зубами уві сні.

1. Мені дуже страшно.
2. Я злюся і не можу висловити злість словами.

• Спить погано. Боюся, що одна не впораюся з темрявою і невідомістю, боюся що мама не прийде. Вважаю, що право спати з мамою належить тільки мені.

• Нав’язливо торкається своїх статевих органів.

1. Мені дуже тривожно.
2. Я була свідком сексуальності дорослих і не знаю як з цим впоратися (побачив як батьки займаються сексом, часто бачив маму оголеною).

• Торкається своїх фекалій. Я цікавлюсь своїм тілом і тим, що воно вміє.

• Фантазує занадто багато. Мені дуже страшно. Мій вигаданий світ допомагає мені впорається з моїми страхами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Від батьківства назад до романтики: як зберегти шлюб після появи первістка?

Сімейні справи | 08:30, 28.06.2026

Дитина приходить у сім'ю, яку створили двоє дорослих. Чоловік і дружина мають залишатися в пріоритеті, щоб зберегти родину.

Синдром «ідеальної мами» та вигорання: як розподілити ментальне навантаження в парі?

Мама | 07:30, 28.06.2026

Щаслива дитина росте у спокійних батьків. Делегування та відмова від перфекціонізму — це основа виживання молодої сім'ї.

Чоловіки, які одружуються з жінками із зайвою вагою, часто щасливіші та більш задоволені життям

Сімейні справи | 07:30, 25.06.2026

Деякі дослідження показують: чоловіки, які перебувають у стосунках із жінками plus-size, інколи повідомляють про вищий рівень задоволеності стосунками та життям.

Дослідження показало, що дівчата набагато більш розкуті у своїх думках, ніж хлопці

Секс | 06:30, 25.06.2026

Психологія справді показує: різниця між чоловіками та жінками часто пов’язана не стільки з самими почуттями чи думками, скільки зі способом їхнього вираження.

Теплі стосунки з бабусями й дідусями можуть знижувати рівень стресу та ризик депресивних симптомів у дітей

Сімейні справи | 01:20, 25.06.2026

Дані Harvard Center on the Developing Child та публікації в Journal of Family Psychology свідчать: наявність близького та турботливого дорослого поза батьками створює для дитини своєрідний «буфер» проти стресу.

Спільні шкідливі звички можуть посилювати відчуття близькості в парі

Сімейні справи | 00:30, 25.06.2026

Дослідження, опубліковане в Personality and Social Psychology Bulletin, показало: люди нерідко відчувають сильніший емоційний зв’язок, коли займаються одними й тими самими справами - навіть якщо ці звички не є корисними.

Батьки починають нормально спати, коли дитині виповнюється 6 років - дослідження

Сімейні справи | 08:30, 23.06.2026

«Якщо дитина прокидається вночі до 6 років - це наслідок поганих звичок сну»? Не зовсім. Таке твердження надто спрощує те, як насправді формується дитячий сон.