Агресивність та істерики у двохрічних дітей

Adoption
Date
  • 468 Переглядів
Безумовно, жодна людина не готова побачити, як одного разу її маленьке янголятко проявить свій гнів. При цьому, коли агресивність малюка досягне свого апогею, батьки навіть можуть відчути на собі справжнє насильство, звісно, доки їхній терпець не урветься.

7851_4.jpg (41 Kb)


Як вибачитися за доньку, яка вкусила сусідського хлопчика? Або подивитись в очі хлопцеві у продуктовому магазині після заподіяних руйнувань у відділі?..

Не дивно, що батьки засмучуються. У 2000 році дослідження, проведене в дитячих садках Квебека й опубліковане в «Міжнародному журналі поведінкового розвитку», наочно показало вченим те, з чим багато батьків уже давно знайомі: малюки є найбільш агресивними людьми на планеті. У ході дослідження вивчалася частота агресивних проявів у двохрічних дітей і виявилося, що з кожних чотирьох епізодів соціальної взаємодії один з них має характер фізичної агресивності.

Але є й позитивний факт: ваш малюк зрештою переросте свої істерики, штовхання, удари рукою, ногою й інші агресивні дії. А поки що вам як батькам пропонуються кілька порад, які допоможуть заспокоїти маленького агресора та зберегти самовладання.

Здебільшого прояви агресії у малюків – типове явище. Кусатися, плюватися, плескати долонькою – природні прояви емоцій (хоча інколи і доводять батьків до несамовитості), вони є частиною розвитку людини. Ваш малюк поводиться як маленький монстр, тому що його емоції та бажання розвиваються значно швидше, ніж комунікативні навички. Він обурюється, але не може озвучити свої почуття, тому й робить такі нападки. Він хоче іграшку й не має жодного контролю над своїми імпульсами, тому відштовхує іншу дитину, щоб забрати цю іграшку собі. У його маленькому мозку відбувається безліч операцій, але єдина відповідь, з якою він поки потужно контактує, – це агресивність.

Зберігайте спокій під час істерики. Дитячі психіатри попереджають, що коли ми піддаємо малюків агресії безпосередньо або побічно (демонструємо її), то тим самим здатні викликати агресивну реакцію в них. Коли ви спалахуєте, стоячи в черзі, це вчить вашого малюка, що гнів – це абсолютно законна реакція на розчарування. Тож доки ви ухиляєтесь від склянки, яка вже летить, зробіть глибокий вдих. Спробуйте переключитися із гніву на жаль: малюк не насміхається й не знущається над вами, він просто бореться із внутрішніми імпульсами, яких не може зрозуміти. Закрийте очі й порахуйте до десяти. Якщо це не подіє, спробуйте діяти: використовуйте спокійний тон голосу, теплоту й ніжність ваших рук, навіть якщо вам доведеться це вдавати.
Припиняйте істерику відразу. Залишатися спокійним зовсім не означає сидіти склавши руки. Необхідно спокійно й відразу ж вивести агресивного малюка із зони конфлікту. Відведіть його в тихе місце й поясніть: «У тебе є час подумати («тайм-аут»), тому що ти вкусив Дениса. Ми не кусаємось. Кусання заподіює біль». Не читайте лекцій і нотацій, не намагайтеся з ним домовитись, він усе одно не може концентрувати свою увагу так довго. Залишайтесь поруч з ним, але ігноруйте будь-яке дитяче вдавання та примхливе награвання. Як тільки дитина протягом двох хвилин посидить спокійно, дозвольте їй повернутись до гри. Залишайтесь послідовним, і в результаті вона зрозуміє, що будь-яке її кусання неминуче закінчиться припиненням гри.

Дійте, використовуючи фізичну активність. Істерики трапляються, але ви можете зменшити їх частоту. Накопичена й нереалізована енергія призводить до спалахів агресивності, тому намагайтеся щодня фізично займатися з вашим малюком. Наприклад, прогулятися з ним по району або в парку, на дитячому майданчику, це дасть дитині можливість досхочу порухатись, тому вже до вечора вона буде занадто виснажена, щоб надмірно проявляти емоції.

Замініть цукерки морквою. Не дозволяйте вашій дитині стати залежною жертвою цукру та всіляких солодощів, здорове харчування має вирішальне значення для підтримки вашого малюка в урівноваженому та щасливому стані. Для надзвичайно агресивних малюків терапію зазвичай комбінують з рекомендаціями про харчування. Планування регулярного харчування й вилучення з уживання штучних добавок і консервантів, глютену або казеїну можуть зменшити частоту й тяжкість істерик на той час, доки ваш маленький тиран природним чином не виросте зі своїх неадекватних учинків.

Розумійте попереджувальні знаки. Не всяка агресивність малюків є частиною нормального розвитку. У 2007 році дослідження Вашингтонського університету піддало порівнянню істерику у здорових дітей з істерикою в дітей з депресією або деструктивними розладами й виявило, що агресивність нормальна, якщо вона реєструється п'ять або трохи більше разів на день протягом кількох днів поспіль. Прояви істерики теж можуть служити певним критерієм. Іноді бурхлива істерика може триматись у межах норми, але якщо більшість істерик вашого малюка переростає в люту деструктивну поведінку, то такі явища вже є причиною для занепокоєння. Епізоди надзвичайного самоушкодження: укуси самого себе та дряпання до крові або насильницьке биття головою – це привід для серйозного занепокоєння, навіть якщо такі випадки відбуваються нечасто.

Знайте, коли звернутись по допомогу. Якщо щось більше, ніж просто втома й виснаження, змушує вас відчувати, що ваш малюк проявляє ненормальну агресивність, ведіть щоденник його спалахів. Зверніть увагу на їх тривалість, на те, як часто вони трапляються й наскільки сильно вони виражені. Якщо поведінка виходить за межі норми, знайдіть час для зустрічі з дитячим психіатром. Ненормальна агресивність може бути ознакою генетичних проблем, стресу, поганого підходу до вирішення поточних проблем або використання неправильних методів їх подолання.
Кращий спосіб витримати агресивність малюка – це залишатися спокійним і далекоглядним. Пам'ятайте, що до часу, коли більшості діток виповнюється три роки, вони переростають свою агресивну поведінку. Залишайтесь послідовними в питаннях покарання й не забувайте заохочувати позитивну поведінку. Озброївшись терпінням, ви і ваш малюк неодмінно доберетесь до його світлої сторони, на якій ви неодмінно зустрінете багато приємного й радісного.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: істерика у дитини, дитяча істерика, дитяча агресія


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Батькам дуже важливо зрозуміти, до чого схильна їхня дитина, та навчити її це проявляти. Це дуже необхідно для її гармонійного розвитку. Тож завдання

    Як розпізнати і розвинути таланти дитини?

    Дитина | 06:20, 03.08.2025

    Батькам дуже важливо зрозуміти, до чого схильна їхня дитина, та навчити її це проявляти. Це дуже необхідно для її гармонійного розвитку. Тож завдання батьків та вихователів – виявити та допомогти розвинути творчі здібності.

    Часто діти не хочуть робити домашнє завдання. Але насправді це не завжди через лінь. Є щонайменше 5 причин, чому вони тягнуть з домашкою. Дитяча психо

    Чому діти не хочуть робити домашнє завдання?

    Навчання | 01:20, 03.08.2025

    Часто діти не хочуть робити домашнє завдання. Але насправді це не завжди через лінь. Є щонайменше 5 причин, чому вони тягнуть з домашкою. Дитяча психологиня Олена Шамрай розповідала, чому діти не хочуть робити домашнє завдання.

    Коли виникає ситуація, що малюк, який бавиться на дитячому майданчику, починає вередувати та не хоче йти додому, батьки часто використовують методику

    Чому не варто казати дитині "Я йду без тебе"

    Сімейні справи | 00:30, 03.08.2025

    Коли виникає ситуація, що малюк, який бавиться на дитячому майданчику, починає вередувати та не хоче йти додому, батьки часто використовують методику "Йду без тебе", щоб швидше переконати дитину полишити гру. Експертки вважають, що подібні фрази можу

    Діти сприймають усе буквально. Вони ще не можуть “розкласти” наші слова на іронію, втому чи роздратування. Фрази на кшталт “не будеш себе вести — я те

    Що не можна говорити дитині за жодних обставин?

    Психологія | 08:30, 02.08.2025

    Діти сприймають усе буквально. Вони ще не можуть “розкласти” наші слова на іронію, втому чи роздратування. Фрази на кшталт “не будеш себе вести — я тебе не любитиму” можуть травмувати набагато сильніше, ніж здається дорослим.

    Сучасні гаджети стали для дітей майже магнітом: яскраві картинки, анімації, швидка зміна подій — усе це захоплює увагу та викликає залежність. Для дит

    Істерика у дитини через телефон або планшет: що робити?

    Дитина | 07:40, 02.08.2025

    Сучасні гаджети стали для дітей майже магнітом: яскраві картинки, анімації, швидка зміна подій — усе це захоплює увагу та викликає залежність. Для дитини це джерело задоволення і спокою. Її нервова система ще не розвинена достатньо, щоб самостійно ре

    Побачити, як дитина набирає повну жменю піску й тягне її до рота — шок для будь-якого з батьків. Страх перед мікробами, глистами чи серйозними наслідк

    Чому дитина їсть землю, пісок або глину?

    Дитина | 06:20, 02.08.2025

    Побачити, як дитина набирає повну жменю піску й тягне її до рота — шок для будь-якого з батьків. Страх перед мікробами, глистами чи серйозними наслідками спрацьовує миттєво. Але не завжди така поведінка — це щось “не так”. Малюки пізнають світ не лиш

    Якщо ти злишся на свою дитину — це не означає, що ти погана мама. Це означає, що ти жива, з емоціями, втомою, відповідальністю та мільйоном думок у го

    Чому я злюсь на свою дитину?

    Сімейні справи | 01:20, 02.08.2025

    Якщо ти злишся на свою дитину — це не означає, що ти погана мама. Це означає, що ти жива, з емоціями, втомою, відповідальністю та мільйоном думок у голові. Батьківський гнів — не рідкість, але суспільство часто змушує нас мовчати про це, соромитися,

    Коментарі до новини