Ознаки батьківської гіперопіки: негативні наслідки для дитини через надмірну турботу

Adoption
Date
  • 631 Переглядів
Гіперопіка батьків може привести до того, що дитина виросте невпевненою у собі людиною з підвищеним рівнем самокритичності. Адже вона була позбавлена свободи вибору.

7532_2.jpg (28.39 Kb)


Батьківська гіперопіка — це надмірна турбота, яка проявляється у постійному контролі та оберіганні дитини від будь-яких проблем. В майбутньому таку людину складно буде назвати щасливою.

Чому виникає гіперопіка:

- Батьки по інерції ставляться до дитини як до безпорадного немовляти.
- Надмірна психологічна тривожність, яка частіше буває у жінок. Через усебічний контроль такі матері підсвідомо намагаються знизити власну тривогу.
- Матуся не реалізувалася у професії чи особистому житті, не має хобі, тому тепер дитина є її єдиною втіхою, сенсом існування.
- Гіперопіка проявляється у постійному прагненні виконувати все замість дитини. Навіть те, що вона здатна зробити самостійно.

Ще одним симптомом є постійний контроль: у що грає, де перебуває, з ким спілкується. Також є матусі, які перевіряють кишені дітей та не соромляться читати їх особисті повідомлення.

Які наслідки гіперопіки?

- Побутова несамостійність. Дитина не вміє себе обслуговувати, наприклад, вчасно прати одяг, мити тарілки, прибирати.
- Атрофія вольових якостей. Воля формується через подолання невдач самотужки задля досягання мети. Проте коли батьки не надають особистого простору для ухвалення власних рішень, у дітей немає можливості вчитися це робити.
- Невміння налагоджувати взаємини. Якщо дитина звикне, що навколо неї всі "танцюють", вона чекатиме такого самого ставлення від інших, і, звісно, не отримуватиме.
- Емоційні розлади. Коли доросла жертва гіперопіки зустрічається з реальністю, у неї може початися депресія, надмірна тривожність або істеричність.

Крім цього, не витримавши опіки на кожному кроці, дитина ще у підлітковому віці починає бунтувати. Якщо батьки не в змозі змінити сценарій власної поведінки, дитина ще до повноліття тікає з дому, живе у друзів, починає працювати замість навчання. А розрив з батьками перетворюється на сімейну драму.

Що робити, якщо помітили у себе схильність до гіперопіки?
По-перше, прийняти себе, бо розуміння — перший крок до виправлення ситуації. По-друге, визнати дитину повноправною особистістю і налагоджувати взаємини. Не нав’язувати їй своє бачення, а обговорювати, і змиритися з її вибором. По-третє, більше уваги приділити власному професійному зростанню та/або подружній гармонії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: гіперопіка, гіперпротекція, дитина, виховання


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Коли виникає ситуація, що малюк, який бавиться на дитячому майданчику, починає вередувати та не хоче йти додому, батьки часто використовують методику

    Чому не варто казати дитині "Я йду без тебе"

    Сімейні справи | 00:30, 03.08.2025

    Коли виникає ситуація, що малюк, який бавиться на дитячому майданчику, починає вередувати та не хоче йти додому, батьки часто використовують методику "Йду без тебе", щоб швидше переконати дитину полишити гру. Експертки вважають, що подібні фрази можу

    Діти сприймають усе буквально. Вони ще не можуть “розкласти” наші слова на іронію, втому чи роздратування. Фрази на кшталт “не будеш себе вести — я те

    Що не можна говорити дитині за жодних обставин?

    Психологія | 08:30, 02.08.2025

    Діти сприймають усе буквально. Вони ще не можуть “розкласти” наші слова на іронію, втому чи роздратування. Фрази на кшталт “не будеш себе вести — я тебе не любитиму” можуть травмувати набагато сильніше, ніж здається дорослим.

    Сучасні гаджети стали для дітей майже магнітом: яскраві картинки, анімації, швидка зміна подій — усе це захоплює увагу та викликає залежність. Для дит

    Істерика у дитини через телефон або планшет: що робити?

    Дитина | 07:40, 02.08.2025

    Сучасні гаджети стали для дітей майже магнітом: яскраві картинки, анімації, швидка зміна подій — усе це захоплює увагу та викликає залежність. Для дитини це джерело задоволення і спокою. Її нервова система ще не розвинена достатньо, щоб самостійно ре

    Побачити, як дитина набирає повну жменю піску й тягне її до рота — шок для будь-якого з батьків. Страх перед мікробами, глистами чи серйозними наслідк

    Чому дитина їсть землю, пісок або глину?

    Дитина | 06:20, 02.08.2025

    Побачити, як дитина набирає повну жменю піску й тягне її до рота — шок для будь-якого з батьків. Страх перед мікробами, глистами чи серйозними наслідками спрацьовує миттєво. Але не завжди така поведінка — це щось “не так”. Малюки пізнають світ не лиш

    Якщо ти злишся на свою дитину — це не означає, що ти погана мама. Це означає, що ти жива, з емоціями, втомою, відповідальністю та мільйоном думок у го

    Чому я злюсь на свою дитину?

    Сімейні справи | 01:20, 02.08.2025

    Якщо ти злишся на свою дитину — це не означає, що ти погана мама. Це означає, що ти жива, з емоціями, втомою, відповідальністю та мільйоном думок у голові. Батьківський гнів — не рідкість, але суспільство часто змушує нас мовчати про це, соромитися,

    Коли дитина все тягне до рота, батьки часто хвилюються: це нормально, шкідливо чи тривожний сигнал? Насправді така поведінка є типовою для певного вік

    Дитина все тягне до рота: норма чи небезпечний сигнал?

    Дитина | 14:50, 01.08.2025

    Коли дитина все тягне до рота, батьки часто хвилюються: це нормально, шкідливо чи тривожний сигнал? Насправді така поведінка є типовою для певного віку, але іноді вона може вказувати на сенсорні або емоційні потреби малюка. Розбираємося, чому дитина

    атьки часто стикаються з ситуацією, коли дитина відмовляється щось робити: не хоче прибирати іграшки, не хоче вчитися, не хоче гратися, читати або нав

    Що робити, якщо дитина нічого не хоче?

    Дитина | 12:10, 01.08.2025

    атьки часто стикаються з ситуацією, коли дитина відмовляється щось робити: не хоче прибирати іграшки, не хоче вчитися, не хоче гратися, читати або навіть виходити на вулицю. Такі прояви “нехочухи” можуть бути ознакою втоми, протесту чи внутрішнього к

    Коментарі до новини