Як розвинути в дитині сильні сторони?

Adoption

Date: 07:40, 11.06.2025 | Категорія: Виховання [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

172 Переглядів

Чому раніше вчителі та батьки акцентували увагу на тому, у чому дитина слабка, і намагалися це виправити? Чому цей підхід є марною тратою часу й що саме насправді впливає на досягнення високих результатів та успіху?

6435_6.jpg (24.73 Kb)

Індивід – Особистість – Індивідуальність
Дитина народжується як індивід. Завдяки спілкуванню з дорослими вона поступово засвоює соціальний досвід людства і включається в систему суспільних відносин, що формують її потреби, зацікавлення, світогляд, переконання, – тобто розвивають її як особистість.

Як індивід людина має такі ознаки: вік, стать, професія, інтереси. Але особистістю вона стає в системі відносин з іншими людьми.

Чи може існувати індивід, який не є особистістю? Може. Вчені посилаються на випадок, що стався з індійськими дівчатками: Амалою й Камалою, яких виховувала вовча зграя. У них були лише індивідуальні біологічні особливості. Жодних особистісних рис дівчата не мали. Це було спричинено браком людського оточення. Отже, природні передумови створюють можливості для розвитку суспільних якостей особистості, а становлення їх відбувається в умовах суспільства.

Людина поза межами людського спілкування стати особистістю не зможе.

Кожна особистість має унікальний, тільки їй властивий набір характеристик та особливостей, який визначає її індивідуальність. Її оригінальність, самобутність її психічного складу, яка проявляється в рисах темпераменту, характеру, здібностях, особливостях і якостях психічних процесів, а також у звичках.

Не кожен індивід є індивідуальністю. Для цього треба спершу стати особистістю.

Роль школи в розвитку індивідуальності
В усьому світі сучасна освіта розглядається як вагомий чинник становлення й розвитку особистості, як невіддільна частина соціально-культурного середовища, у якому живе людина.

Роль школи в розвитку індивідуальності є однією з ключових.

Раніше нам говорили, що треба звертати увагу більше на слабкі сторони учнів. Навіть у нашій школі вчителі наголошували на тому, що дитині не вдається, що треба «підтягнути». Але ніхто ніколи не говорив про сильні сторони. Про те, що їх потрібно розвивати й не забувати про них.

Розвинені сильні сторони ніколи не применшать слабкі. Американський освітянин, письменник та підприємець Стівен Кові наголошує, що індустріальна епоха, коли ти гвинтик великої системи й від тебе мало що залежить, минула. Її замінила епоха знань, коли ти – унікальна особистість, і твій внесок твій також унікальний, а базується він саме на твоїх сильних сторонах.

Такі парадигми, як «я – це мої посадові обов’язки» чи «я шукаю роботу» більше не працюють, а розвиток слабких сторін – лише підстраховка від провалів.

Водночас докладаючи зусиль для розвитку своїх сильних сторін, людина отримує неперевершені результати. Саме на це школа має звертати увагу, бо це і є шлях до справжнього успіху.

Працювати на результат допомагає педагогіка партнерства, тобто співпраця між учителем, учнем та батьками, оскільки всі вони є рівноправними учасниками освітнього процесу, добровільними та зацікавленими однодумцями, які мають спільні мету та прагнення.

Основні принципи такого підходу:

- повага до особистості;
- доброзичливість і позитивне ставлення;
- довіра у взаєминах;
- діалог / взаємодія / взаємоповага;
- соціальне партнерство (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, виконання домовленостей);
- розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: