Чи потрібно карати свою дитину?

Не хочеться карати свою дитину! Може якось обійтися без цього? Якщо вона має спокійний характер, в цілому слухняна і неконфліктна, то, зрозуміло, немає особливої необхідності карати її за проступки, таким дiтям достатньо розмови по суті проблеми або суворого зауваження. Крім того, Ви можете застосувати метод покарання, який вважається м'яким, але, при цьому, дуже дієвим. Це так званий метод природних наслідків.

Ви дозволяєте подіям йти своєю чергою, а дитинi - самостійно долати наслідки своїх же вчинків. Ваше завдання - допомогти їй отримати з цього урок. Спокійно зверніть увагу дитини на те, чому в результаті її вчинків відбулося щось і як наслідки цього вплинуть на її стан, бажання і плани. Малюк в змозі зрозуміти подібні речі починаючи з 2-2,5 років. Іноді неможливо втриматися від крику! Після сварки ми якийсь час не розмовляємо, і дитина начебто відчуває себе покараною. Це нормально?

Емоційна реакція дорослих на дитячі витівки цілком зрозуміла і часто допустима. Але тут є свої тонкощі. Ви не повинні приховувати свої почуття і негативні переживання ("я засмучуюсь через твоєї поведінку"), але при цьому повинні пояснити дитині, що саме і чому Вас так розстроїло. При цьому, неприпустимо прямо звинувачувати дитину, культивуючи в неї почуття провини і власної нікчемності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Грудне молоко робить дитину спокійнішою

Малюк відданий вам і щиро вірить, якщо мама кричить: "Що за кошмарна дитина!", то це саме так і є. Подібна впевненість сильно занижує самооцінку дитини. Подорослішавши, вона буде намагатися не вирішувати виникаючі перед нею питання та проблеми і долати перешкоди, а просто йти від них. Зрозуміло, що в сучасному житті таку поведінку не назвати продуктивною.

Протилежні мотиви - прагнення до успіху - формуються у дітей, які впевнені в собі, яких батьки не лаяли через дрібниці і, тим більше, не ображали. Тому, намагайтеся не кидатися грубими словами і образливими зауваженнями. Пам'ятайте: необхідно критикувати не дитину, а її вчинок, обов'язково вказуючи вихід із ситуації.

Що стосується методу "я з тобою не розмовляю", або просто бойкоту. Краще, якщо він буде застосовуватися Вами дійсно в крайніх випадках, щоб дитина розуміла, що мама дуже розсерджена. Інакше (сьогодні не розмовляємо - завтра розмовляємо) Ви просто подасте маляті прекрасний приклад маніпуляції, і цей захід перестане бути дієвим.

Чи є які-небудь "правила" покарань? Перш за все, це визначеність і послідовність. У батьків повинні бути чітко сформульовані подання з принципових питань розвитку та виховання дитини. Підносити їй ці знання краще у формі простих, однозначних, позитивних тверджень. Наприклад: "завжди говори правду" (а не "ніколи не бреши!"). Тобто малюк повинен мати чітке уявлення про традиції вашої сім'ї, про те, як потрібно поводитися і спілкуватися з оточуючими. Це і є принцип визначеності. Адже, погодьтеся, нерозумно карати дитину тільки за те, що вона просто не знала, як вчинити в якійсь ситуації, і тільки тому повела себе неправильно.

Крім того, обов'язково потрібно бути послідовними: погано, якщо слова мами чи тата нескінченно далекі від реальних дій. Це проявляється, перш за все, в нескінченних "сто перших" попередженнях. Якщо Ви говорите дитині: "ти будеш покараний", то виконуйте свою обіцянку. Інакше вона перестане Вам вірити, і статися це може дуже швидко. А ще послідовність повинна виявлятися й у наступному: за однакові проступки завжди має слідувати однакове покарання. Не можна сьогодні "не помітити", що малюк вимовив лайливе слово, тому що Ви втомилися і Вам лінь дізнаватись, хто навчив, а завтра, почувши те ж саме, вiдчитувати дитину.

Важливий момент - скільки часу пройшло між самим непристойним вчинком дитини і покаранням за нього. Цей період повинен бути мінімальним! І, нарешті, ніколи не карайте дитину, якщо вона хвора чи втомлена.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чому сини виростають чужими: типові батьківські промахи

Сімейні справи | 00:30, 12.02.2026

Виховання хлопчика — справа тонка. Ще з малих років він починає формувати уявлення про силу, відповідальність, емоції, стосунки та себе самого. Часто саме батьки, маючи найкращі наміри, припускаються типових помилок, які можуть залишити слід на все ж

Що ховається за слізьми перед сном: чому дитина протестує проти відпочинку?

Дитина | 20:30, 11.02.2026

Багатьом батькам знайоме це: день добігає кінця, здається, усе йде за планом, аж раптом — сльози, крик, відчай. Малюк відмовляється лягати у ліжко, ніщо не допомагає, і звичний вечір перетворюється на емоційне випробування. Щоб краще зрозуміти, чому

Секрети мирного діалогу з підлітком

Школярі | 08:30, 11.02.2026

Підлітковий вік — період стрімких змін, коли дитина шукає себе, тестує межі та прагне незалежності. У цей час батьки часто стикаються з незрозумілою поведінкою, замкнутістю або протестом. Як не зруйнувати зв’язок із дитиною? Як зберегти мир і взаємор

Як допомогти дитині навчитися чекати, не перебиваючи вас?

Дитина | 07:30, 11.02.2026

Майже кожен з батьків стикався з ситуацією, коли дитина починає активно щось розповідати чи просити саме тоді, коли ви розмовляєте з іншою людиною — по телефону, з другом або навіть з касиром у магазині. Перебивання — це не прояв невихованості чи нав

Чому дітям важливо вміти казати «ні»?

Дитина | 01:20, 11.02.2026

Виховання дитини — це не лише про розвиток навичок, знань і слухняності. Одним із найважливіших, але часто недооцінених аспектів є формування емоційних кордонів. Це здатність розуміти, що для тебе комфортно, а що — ні, вміти висловлювати свої почуття

Як допомогти хлопчику стати чоловіком без присутності батька?

Дитина | 00:30, 11.02.2026

Виховання хлопчика без батька — виклик, з яким стикаються багато родин. Часом це пов’язано з втратою, розлученням, відсутністю емоційного контакту чи просто фізичної присутності чоловіка в домі. Але попри ці обставини, хлопець може вирости зрілим, до

Тривожний настрій чи крик про допомогу: що стоїть за поведінкою дитини?

Дитина | 07:30, 10.02.2026

Іноді дитина стає замкнутою, дратівливою або втрачає інтерес до улюблених занять. Для батьків важливо розуміти: це може бути не просто примха, а серйозний емоційний стан. Як відрізнити справжні психологічні труднощі від спроб маніпулювати — питання,