Що робити батькам, коли дитина постійно вимагає уваги?

Дитячі емоції часто застають дорослих зненацька. Батьки не розуміють, чому виникають істерики та як припинити цей буревій. Діти можуть здаватися упертими чи неслухняними, провокувати на гнів, та здебільшого це сигналізує лише про те, що малеча потребує уваги дорослого. Таке бажання може виникнути внаслідок непростих подій, які принесла в життя кожного з нас повномасштабна війна. Мало хто знає, що діти інакше, ніж дорослі, реагують на вибухи, сирени тощо. Річ у тому, що у ситуації стресу внутрішній мозок вмикає сигнал тривоги.

При цьому діти не хочуть бігти чи рятуватися, вони хочуть почуватися захищеними. І чим сильніша стресова ситуація, тим більше малюк відчуває потребу підтримувати прив’язаність, і це природно.

Саме тому дитині потрібно, щоб увесь перший час її життя поруч був дорослий — тоді малюку спокійно, навіть коли падають бомби.

Дитина не може бути спокійною і щасливою, добре рости і розвиватися, якщо дорослого поруч немає або стосунки з ним під загрозою.

Це відбувається тому, що емоційний мозок дитини тісно пов’язаний емоційним мозком батьків, цей зв’язок схожий на телепатичний. Без дорослого або з порушеним зв’язком малеча не розуміє, як реагувати на події.

Дитина залежна від настрою батьків, вона миттєво заряджається тими ж почуттями. Якщо в стресовій ситуації дорослий спокійний, то такою буде дитина і навпаки.

е стосується й інших емоцій. Доки основний суб’єкт прив’язаності, тобто мама чи тато, страждають і їм погано, дитина не зможе нормально розвиватися і теж буде нещасною.

Отже, поведінка дитини — лише наслідок стосунків та поведінки батьків.

Найголовніше, що необхідно дати дитині — впевненість, що дорослий її любить, пам’ятає про неї, в нього можна попросити допомоги та він завжди на боці малечі.

Час від часу, особливо після певного негативного впливу зовнішніх факторів, у дитини може виникнути інша, не зовсім здорова, прив’язаність до батьків. Є три типи такої прив’язаності:

Негативна або невротична прив’язаність
Зрозуміти, що у дитини такий тип прив’язаності, можна за ознаками в її поведінці. Вона постійно потребує, навіть вимагає, уваги дорослого, не може зачекати, доки він зайде в зручне місце або завершить свої справи.

Якщо дорослий ігноруватиме таку поведінку, може виникнути істерика.

Все тому, що дитина перебуває в стані внутрішньої тривоги й намагається привернути будь-яку увагу дорослого: емоційно забарвлене спілкування, покарання тощо.

Амбівалентна прив’язаність
Дитина постійно демонструє подвійне ставлення до дорослого. Часом вона слухняна, лагідна й добра, а часом — грубіянить та провокує на сильні емоції.

У такому разі малюк намагається перевірити: дорослий любить її по-справжньому чи тільки вдає?

На жаль, компромісів у таких стосунках досягти не вдасться, адже дитина й сама не може пояснити свою поведінку і страждає від неї.

Уникаюча прив’язаність
Основне кредо такої дитини — нікому не можна довіряти, тільки бути самому. Відповідно, поведінка буде відсторонена та замкнена від будь-яких стосунків.

Таке трапляється через певну подію, в якій очікування дитини або обіцяне їй не справдилося. Малеча просто боїться пережити біль утрати, зраду чи обман знову.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дії батьків, що підривають впевненість дитини в собі

Сімейні справи | 08:30, 14.02.2026

Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину сумніватися у власній цінності.

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

3 знаки зодіаку, які розкриваються у батьківстві

Сімейні справи | 06:30, 13.02.2026

Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настільки природно, ніби вони народжені для цієї ролі. Вони інтуїтивно відчувають потреби дитини, вміють вс

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато