Як підготувати дитину до розлучення батьків?

За 100-бальною шкалою стресу розлучення експерти присуджують 70 балів. Це серйозна травма, яку доводиться переживати обом сторонам. Але в цей вир емоцій і подій часто бувають втягнуті і діти.

Розлучення батьків — це дуже важливе питання, до того ж не з тих, на яке можна відповісти дитині один раз і все, щоб дитина все зрозуміла. Ця тема буде виникати час від часу, і її потрібно пережити, говорити, обговорювати, відповідати на одні і ті ж запитання. Незважаючи на те, що вони більше не подружжя, батьки, як і раніше залишаються татом і мамою. І, таким чином, основний посил, який повинен почути дитина, — батьки у неї залишаються, і вони її люблять незважаючи на те, що роз'їхалися і живуть окремо.

Діти дуже егоцентричні — особливо до 7-8 років, і вони починають шукати причини в собі, аж до того, що батьки розлучаються через те, що вони бавляться або погано вчаться в школі. Дітям здається, вони повинні були помирити батьків. І основне завдання хороших батьків — зняти цю відповідальність з дитини і пояснити, що це ж ми, дорослі, ухвалили таке рішення. Незважаючи на нього, ми як і раніше тебе любимо, і ти будеш спілкуватися з мамою і з татом.

Дитина і емоційно, і генетично складається з двох "половинок" — з мами і тата. І якщо одна з частин виключається або стосовно неї спливає негатив — частіше цим, на жаль, страждають жінки, через образу — починають говорити гидоти про батька, або забороняють спілкуватися, — то у дитини виникає запитання, а як же жити, якщо одна з його половин така погана. Тому посил "ми могли посваритися як чоловік і жінка, але ми тебе любимо як мама і тато" забезпечує дитині психологічну безпеку. Для неї батьківські фігури важливіше місця проживання.

Дітей, на жаль, часто використовують як засіб для помсти, примирення, з'ясування взаємин. Фрази "Піди скажи своєму батькові", "Іди перевір, що там робить твоя мама" сигналізують про те, що дитина перебуває між двох вогнів. Діти, які переживають розлучення батьків, часто виявляються в тяжкому психоемоційному стані, можуть бути і випадки крадіжок, депресії, розладів харчової поведінки.

Батьки тягнуть дітей в два боки, і тут виникає запитання: а хто тут дорослий? Було б непогано, якби батьки, з'ясовуючи свої стосунки на рівні "чоловік-жінка", не втягували туди дитину, і вона мала би тата і маму в процесі соціалізації і входження в доросле життя. Для пар, які перебувають в розлученні, це ознака психологічної зрілості, коли вони звертаються до психолога з приводу розподілу батьківських обов'язків, невідреагованих в процесі розлучення емоцій. Але, на жаль, часто це відбувається вже після того, як батьки починають помічати у дитини порушення або проблеми, або коли дитячий психолог відправляє батьків на подружнє консультування. Адже процеси, які відбуваються у дитини, пов'язані з батьківськими взаєминами.

Сім'я — це система, в якій всі частини взаємопов'язані. І важливо, щоб подружня частина була відділена від батьківської. У конфлікт між батьками дитина не втягується, і батьки повідомляють їй про своє рішення. Дуже погана практика запитувати у своєї дитини: "Як ти думаєш, синку/донечко, може нам розлучитися з татом чи мамою?". Дитина говорить: "Так, ви вже дістали!" або "Ні, ні в жодному разі!". Минає час, і хтось із батьків говорить вже дорослому сину чи доньці: "Ось ти ж сказав тоді з ним жити, і я собі зіпсувала все життя через тебе! А ти тепер хочеш переїхати і мене кинути!"

Рішення про розлучення — чисто доросле, і відповідальність за нього несуть винятково батьки. Так, це буде нести неприємні наслідки — наприклад, необхідність спілкуватися з людиною, з якою "не хочу жити, тому що вона мене образила". Але ця людина залишається батьком або матір'ю моєї дитини. Навіть у моменти, коли не хочеться спілкуватися, важливо включити дорослу батьківську частину і відокремити її. Адже відповідальність за дитину несуть обоє батьків. Можна рубатися одне з одним досхочу, але не вплутувати в це дітей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Ідеальні собаки для родин з дітьми

Сімейні справи | 00:30, 15.02.2026

Вибір собаки для сім’ї з дітьми — відповідальне рішення, яке потребує врахування характеру породи, рівня активності та терпимості до дитячих пустощів. Деякі собаки особливо добре підходять для родинного життя.

Дії батьків, що підривають впевненість дитини в собі

Сімейні справи | 08:30, 14.02.2026

Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину сумніватися у власній цінності.

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

3 знаки зодіаку, які розкриваються у батьківстві

Сімейні справи | 06:30, 13.02.2026

Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настільки природно, ніби вони народжені для цієї ролі. Вони інтуїтивно відчувають потреби дитини, вміють вс

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а