Що таке токсичні стосунки і чи є в них майбутнє?

В Україні про домашнє насильство звикли говорити стиха. Мовляв, незручно, неприємно, соромно. А про психологічне? Жертва може його не помічати або навіть не визначати як насильство. Хтось звик до постійних зауважень і докорів партнера. Хтось – до його надмірного контролю й опіки. Вони нібито є ознаками великої любові та турботи. Однак якщо ви постійно відчуваєте пригнічення й психологічний тиск, то це не про любов. Це про пастку токсичних стосунків.

У здорових стосунках обоє партнерів поважають і підтримують одне одного.

Вони дають одне одному право на життєвий вибір і можливість розвиватися. Ці стосунки сприяють. Токсичні, на відміну від здорових, заважають.

Вони отруюють життя невпевненістю, страхами й почуттям провини.

Простий приклад: чоловік постійно робить вигляд, нібито дружина в усьому винна.

Не те сказала, не те зробила, неправильно відреагувала на його жарт.

А та, в свою чергу, не розуміє в чому її вина. Але відчуває, що в чомусь винна і не знає як це виправити.

"Якщо нема ніяких адекватних причин відчувати провину, значить на вас психологічно тиснуть", – коментує Ольга Авраменко, психологиня, спікерка заходів "Не дрібниці у стосунках".

Як веде себе кривдник? У кожного свої методи.

Один використовує підвищений тон для зауважень, другий – так зване "катування мовчанням", яке може тривати від кількох годин до кількох днів.

Третій – жарти про ваші здібності чи зовнішність. Втім жарт перестає бути жартом, якщо він повторений з десяток разів.

А коли ви просите припинити, бо вам це неприємно, то кривдник звинувачує вас у відсутності почуття гумору.

Окрім постійного невидимого тиску, токсичні стосунки можуть привести до скорочення контактів з навколишнім світом.

Жертва починає менше спілкуватися з друзями, родичами й колегами. Фактично, замикається лише на партнері, який вимагає від неї бути поряд.

А якщо вона не поряд, то має звітувати про те, де і з ким. Це звітування можна виправдати опікою та переживаннями про її безпеку.

Але якщо йдеться про десятки дзвінків та повідомлень без потреби, то варто задуматися чи не перетнув ваш партнер межу опіки.

Ще один яскравий приклад психологічного насильства – це читання смс коханої людини і прохання надати доступ до її соцмереж.

У результаті остання знову ж таки скорочує кількість контактів із зовнішнім світом, бо знає, що вона під постійним контролем.

"Токсичні стосунки руйнують самооцінку. Поступово жертва таких стосунків буде втрачати себе, задоволення від свого життя", – каже Ольга Авраменко.

Психологічне насильство = фізичне?

Розпізнати психологічне насильство і припинити його на ранніх етапах дуже важливо, щоб не довести справу до фізичного.

Психологічний тиск і контроль не обов’язково приведуть до рукоприкладства, однак вони часто йому передують.

"Якщо кривдник є агресивним, використовує крик і кидання речей, то це скоріш за все дуже скоро переросте в фізичне насильство", – каже психологиня.

Щоб попередити фізичне насильство і припинити психологічне, UNFPA, Фонд ООН у галузі народонаселення запустив кампанію "(Не) Дрібниці у стосунках".

Фактично це перша організація в Україні, яка звертає увагу на ризики токсичних стосунків.

За час кампанії UNFPA провів живі однойменні обговорення проблеми в Києві, Львові та Одесі. А також запустив відеоролики, які демонструють типові приклади психологічного насильства в стосунках.

Якщо ви стали жертвою

Прожити й проговорити свої емоції – перше, що треба зробити. Це дасть можливість чіткіше побачити що насправді коїться у ваших стосунках.

Для цього виберіть близьку людину, якій довіряєте.

Яка ніколи не скаже вам "сам винен" чи "ти ж бачила, за кого заміж виходила".

Якщо такої людини поряд немає, тоді варто задуматися про те, щоб звернутися до фахівця.

Консультація психолога не передбачає осуду й зауважень, які часто в таких випадках можна почути від рідних.

"Далі спитайте себе чи дійсно вам потрібні ці стосунки. Не такі, а саме ці," – радить психологиня.

Якщо ні, то сміливо їх розривайте. Якщо таки потрібні, то готуйтеся говорити з партнером про свої почуття.

Тут важливо користуватися "я", а не "ти" повідомленнями.

Тобто замість "твій контроль мене дратує" чи "ти набридла мені своєю критикою", скажіть: "мені неприємно відчувати постійний контроль" чи "я відчуваю себе знеціненим".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Звички батьків, які найбільше дратують дітей

Сімейні справи | 07:30, 15.02.2026

У процесі виховання ми, батьки, часто забуваємо, що наші слова, вчинки та звички мають значний вплив на дітей. Навіть із найкращими намірами ми можемо мимоволі створювати ситуації, які викликають у них роздратування.

Ознаки, що дитина скоро "сяде вам на шию"

Сімейні справи | 01:30, 15.02.2026

Батьківство — це мистецтво, яке вимагає рівноваги між любов’ю, підтримкою та встановленням меж. Однак інколи діти можуть спробувати взяти верх, використовуючи різні методи маніпуляції. Щоб цього уникнути, важливо розпізнавати тривожні сигнали, які мо

Дії батьків, що підривають впевненість дитини в собі

Сімейні справи | 08:30, 14.02.2026

Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину сумніватися у власній цінності.

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а