Чого дорослим варто повчитися у дітей

Adoption

Date: 11:58, 16.09.2015 | Категорія: Психологія [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

3003 Переглядів

Пам'ятаєте, як ми у дитинстві хотіли стати дорослими? Нам здавалося, що це так круто - робити що хочеш, бо ти - дорослий! Еге ж, тепер то ми розуміємо, що ні дитина, ні дорослий не можуть робити те, що їм заманеться: бо дитина "зв'язана" пильним батьківським оком, а дорослі - рамками обов'язків... І так часом огортає почуття смутку - чому я в дитинстві не насолоджувалась тим, що за мене все вирішували батьки, єдине, чого від мене вимагали - вчитися і бути Людиною. Проте, ми, тати і мами, не бачимо очевидного - дитини в собі. Навіщо нам її закопувати? Десь глибоко в душі ми досі бігаємо з улюбленою іграшкою в руках. То чому б не повернути собі того дару, який нам дарований небесами з народження: вміти радіти через дрібниці, бути щирими та відкритими?

9645_dsc_3608.jpg (52.37 Kb)

Нам є чого повчитися у дітей. Повчитися у себе самого, повернувшись у той час, коли ми ще не ходили до школи:

Бути щирими
Плакати, коли боляче, і сміятися, коли весело. Казати людям, які тобі не подобаються, те, що вони не подобаються, але завжди обіймати і зізнаватись в любові тим, хто цього вартий. Дорослі часто роблять навпаки, що призводить до неправильної постановки цілей в житті, не тих людей поруч, роботи та, загалом, життя, яке не приносить задоволення.

Мріяти
Бути реалістами, звісно, добре, але світ змінюють невиліковні мрійники. Ні для кого не секрет, що діти добріші за дорослих. І коли я почую у свою адресу, що поводжусь, як дитина, - це буде для мене компліментом!

Любити
Любити так, як це роблять діти: віддано і беззастережно. Діти не люблять за "щось". Якщо ти добрий до них – любитимуть всім серцем, якщо ні - то ніякі цукерки не змінять їх ставлення.

Бути щедрими
Віддавати останнє заради когось іншого – вчинок, на який в наш час здатні діти і лише одиниці серед дорослих. А жаль...

Прощати
Кожне погане слово, безглуздий вчинок, всі негаразди і проблеми. І навіть якщо ти мимоволі накричиш на кохану людину після важкого робочого дня, доводячи до сліз, то через кілька хвилин обійми її, ніби нічого й не було. Саме так роблять діти.

Будьте собою. Справжніми. Не бійтеся проявляти свої емоції. Саме за це вас любитимуть ті, хто вам потрібен.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: