Дитина не хоче ходити до школи. Що робити?

Adoption
Date
  • 602 Переглядів
Мабуть, з такою проблемою інколи стикаються всі батьки.

8118_shk.jpg (41.53 Kb)


Повернення дитини до школи кожної осені наче випробування для всієї сім`ї. Як тільки дитина відчуває, що найближчим часом на зміну літнім безтурботним дням прийдуть ранкові збори, нескінченні години у школі та домашнє завдання, одразу ж настигають відчуття неспокою, тривоги та страх. Прояви, так званого, внутрішнього «протесту» можуть бути різноманітними: від банального вередування до ознак панічного страху – задухи, прискореного серцебиття, інтенсивного потовиділення, болю у животі. Існує навіть медичний термін для такого стану. Дідаскалейнофобія – страх відвідування школи.

Отже, спробуємо розібратися, у чому саме полягає небезпека та як легко змінити становище?

Коли дитина намагається уникнути занять з усіма шкільними повсякденними проблемами, вона відчуває короткочасне полегшення. Але, з кожним черговим пропуском занять, повернутися стає важче. Академічні заборгованості, соціальна ізольованість, труднощі з навчанням – подібні проблеми, наче снігова куля, лише збільшуються з часом. До того ж дитина не має можливості вчитися сама долати життєві бар'єри, справлятися з щоденними викликами. Регулярні категоричні відмови ходити до школи призводять до виникнення порочного кола. Про це пише Одеський обласний центр громадського здоров'я.

Що можуть зробити батьки, щоб розірвати це порочне коло?

Виявлення причини. Перш за все спробуйте розібратися, що саме лякає вашу дитину. Запитуйте та спілкуйтеся. Можливо вона боїться несподіваних панічних атак, публічних виступів, однокласників або просто сумує за батьками і їй важко проводити цілий день без вас.
Створіть команду. Важливо налагодити зв`язки з людьми, які оточують дитину у школі: вчителями, деякими з близьких однокласників, шкільним психологом або соціальним працівником. Командний підхід до вирішення вашої проблеми дасть більш значущий результат. Запам`ятайте – можливість віднайти точну причину небажання дитиною відвідувати школу, залежить від рівня довірливості ваших стосунків та продуктивності спілкування з її оточенням.

Поступове вирішення маленьких проблем – це запорука для упередження виникнення великої проблемної ситуації. Наприклад, ваша дитини боїться публічних виступів? Обговоріть з вчителем можливість доповіді віч-на-віч, з подальшим збільшенням слухачів. Зрештою, виступ перед класом не буде проблемою взагалі.

Зробіть перебування вдома малоцікавим. Чи є щось таке заманливе, що змушує залишитися вдома? Спробуйте максимально подібно відтворити шкільний день вдома. Ніякого безмежного доступу до інтернету або телебачення, нескінченого безтурботного відпочинку у ліжку, натомість – книжки і вправи.

Проявіть рішучість і категоричність у своїх намірах. Поясніть, що такі загальні скарги, як неспокій, біль у животі, нудота, звичайно, неприємні, але й не загрозливі і не є приводом не відвідувати школу. Такий підхід навчить вашу дитину бути усвідомленою, не уникати проблем, а намагатися вирішити їх попри страх та тривогу (подібно дорослим).

І, наостанок, жоден з етапів не дасть результатів без щирого зацікавлення шкільним життям дитини та без теплих, довірливих стосунків з батьками. Небажання йти до школи – лише прояв проблем різного характеру та ступеня і, чим раніше ви почнете допомагати їх вирішувати, тим скоріше дитина повернеться до навчального закладу з радістю та новими силами!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: школа


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Вміння читати та рахувати до 100 — це далеко не головні показники готовності дитини до першого класу, набагато важливішим є рівень її психоемоційної з

    Емоційний інтелект та психологічна готовність дитини до школи

    Дошкільнята | 07:30, 19.06.2026

    Вміння читати та рахувати до 100 — це далеко не головні показники готовності дитини до першого класу, набагато важливішим є рівень її психоемоційної зрілості.

    У віці трьох років дитина виходить за межі сімейного кокона та починає активно цікавитися іншими дітьми, вчачись будувати перші соціальні зв'язки.

    Молодший дошкільний вік: ера рольових ігор та перші кроки у світ соціалізації

    Ігри та іграшки | 06:30, 19.06.2026

    У віці трьох років дитина виходить за межі сімейного кокона та починає активно цікавитися іншими дітьми, вчачись будувати перші соціальні зв'язки.

    Намагання навчити дворічну дитину читати чи рахувати суперечить законам розвитку її мозку, адже в цьому віці провідною є зовсім інша діяльність.

    Ранній вік (1–3 роки): чому предметна гра та самостійність важливіші за вивчення літер?

    Дошкільнята | 01:20, 19.06.2026

    Намагання навчити дворічну дитину читати чи рахувати суперечить законам розвитку її мозку, адже в цьому віці провідною є зовсім інша діяльність.

    У перший рік життя мозок малюка розвивається зі стрімкою швидкістю, проте найкращими тренажерами для нього є не дорогі гаджети, а прості побутові речі

    Сенсорний розвиток немовляти та чому «дорогі іграшки» не працюють?

    Немовля | 00:30, 19.06.2026

    У перший рік життя мозок малюка розвивається зі стрімкою швидкістю, проте найкращими тренажерами для нього є не дорогі гаджети, а прості побутові речі та мамин голос.

    Коли в домі з'являється немовля, чоловіки часто опиняються в тіні материнської турботи, що призводить до прихованих образ та віддалення.

    Як запобігти емоційному віддаленню чоловіка після появи малюка?

    Післяпологовий період | 01:20, 18.06.2026

    Коли в домі з'являється немовля, чоловіки часто опиняються в тіні материнської турботи, що призводить до прихованих образ та віддалення.

    Народження малюка — це не лише радість, а й радикальна перебудова всього життя пари, яка часто провокує глибоку кризу у стосунках.

    Чому перший рік батьківства стає найбільшою кризою для шлюбу?

    Сімейні справи | 00:30, 18.06.2026

    Народження малюка — це не лише радість, а й радикальна перебудова всього життя пари, яка часто провокує глибоку кризу у стосунках.

    Незважаючи на всі побутові непорозуміння, роль старшого покоління у формуванні особистості дитини є унікальною та незамінною.

    Чому дітям критично важливо спілкуватися з дідусями і бабусями?

    Дитина | 06:30, 17.06.2026

    Незважаючи на всі побутові непорозуміння, роль старшого покоління у формуванні особистості дитини є унікальною та незамінною.

    Коментарі до новини