Обов'язки по дому роблять дитину щасливою і відповідальною - психологія

Adoption
Date
  • 2674 Переглядів
Щасливі діти виконують свою частину роботи по дому із задоволенням. Про це розповіла блогер, автор книги "Як стати щасливим батьком" Кей Джей ДеллАнтонія.

6671_284-620x385.jpg (45.8 Kb)

Діти повинні мати домашні обов'язки і виконувати їх. Деякі батьки з цим не згодні. Дехто скаже, що "робота" дітей – це навчання, або що діти дуже завантажені в школі/на гуртках/секціях/курсах і не варто їх напружувати зайвий раз. Але більшість з нас вірить в домашні обов'язки, делегує їх дітям, вважає їх виконання важливим педагогічним моментом, але чому догляд за власною кімнатою для дітей тягар? Давайте розберемося, що насправді означає допомога по дому.

Наукові дослідження про те, як виконання домашньої роботи в дитинстві впливає на успішність в майбутньому, існують. Вони досить компактні і доводять те, що ми і так з вами знаємо. Лонгитюдне дослідження проводилося впродовж 25 років і показало, що передбачити успішність людини у віці 20-30 років можна по тому, як вона залучалась в допомогу по дому у віці 3-4 років. Ті, хто рано навчився розділяти відповідальність за чистоту в будинку, навчилися бути відповідальними за своє життя. Також щоденна рутина ведення домашнього господарства допомагає дітям розвинути сприйнятливість до потреб інших і, одночасно, відчувати себе потрібними родині, надійно до неї прив'язаними емоційно, а цей міцний зв'язок з родиною допомагає їм вистояти в стресові періоди, іншими словами – допомагає їм бути щасливими. Навіть якщо ця їхня допомога по дому зроблена не за вашими високими стандартами, вона допомагає і батькам бути щасливішим.

Незважаючи на ці викладки, більшість дітей по будинку роблять мало або зовсім нічого. У дослідженні, в якому брали участь 1000 дорослих американців, 75% респондентів заявили, що регулярна допомога по дому робить дітей "більш відповідальними", а 63% визнали, що такі обов'язки "дають дітям важливі уроки життя". І хоча 82% сказали, що в дитинстві мали домашні обов'язки, тільки 56% батьків зізналися, що їхні діти виконують певну роботу по дому регулярно.

Виходить, що ми усвідомлюємо важливість допомоги дітей по господарству, але коли дивимося на те, хто ж все таки миє посуд і витирає пил, то бачимо, що домогтися вкладу дітей в ці процеси дуже нелегко.

У 2001-2005 роках група дослідників з Центру вивчення життя американських родин при Каліфорнійському університеті Лос-Анджелеса відстежила 1540 годин в 32 сім'ях середнього класу, в яких двоє працюючих батьків і, як мінімум, двоє дітей. Виявилося, що левову частку домашньої роботи роблять батьки, а якщо у дітей щось не виходить – поспішають зробити за них. Діти в 22 родинах ігнорували або чинили опір проханню батьків допомогти по дому. У восьми родинах батьки взагалі нічого не просили дітей зробити в будинку. В останніх двох сім'ях діти дійсно істотно допомагали з домашніми справами.

Я особисто опитала 1050 батьків на предмет того, що їм подобається в справі виховання найменше. Найпоширеніша відповідь: підтримувати дисципліну, що включає і необхідність наполягати на виконанні дітьми домашніх обов'язків. Тобто ми дуже підтримуємо ідею про корисність домашніх обов'язків для дітей, але ми не дуже-то наполягаємо на тому, щоб вони ними займалися.

Дослідники з Каліфорнійського університету теж запитували батьків, які якості вони хотіли б виховати у дітей, і майже всі відповіли, що хотіли б виростити дбайливих, порядних людей, що це важливіше, ніж хороші оцінки або зоряна кар'єра. Але насправді більшість дітей отримують зовсім не той посил.

Річард Вайссбурд, психолог з Гарварду, опитав 10 тисяч студентів із 33 середніх і старших шкіл по всій країні: 80% дітей сказали, що ставлять своє власне щастя вище за турботу про інших. І більшість була переконана, що батьки згодні з такою установкою. Вайссбурд зазначає: "За нашими спостереженнями, кількість повторень установки на відмінне навчання і особисте благополуччя, яку батьки кажуть дітям, значно перевищує кількість нагадувань про те, що з потребами інших людей потрібно рахуватися".

Винесене сміття або помитий посуд здаються дрібницею, але ось вимагати цього від дитини – зовсім не дрібниця. Якщо ви просите старшокласника спочатку допомогти підтримувати порядок у всьому домі, а потім йти робити уроки, ви показуєте цінність його вкладу в життя родини.

Наша мета – не виростити дітей, яких можна прилаштувати до університетів "ліги плюща", а виховати дорослих, які можуть знайти баланс між роллю піклуватися про благополуччя родини і суспільства людини, і будь-якими особистими цілями. Домашні обов'язки вчать цьому балансу. Це не просто пилосос і ганчірка – це життєві навички.

Але, на жаль, списку лайфхаків "як переконати дітей з радістю братися за ваші доручення" у мене немає. Не тому, що послідовних кроків всього два: наполягати і ... ще раз наполягати, поки доручення не буде виконаним. Хоча є декілька порад.

Не приймайте відмовок. Не переживайте, якщо доведеться повторювати сказане знову і знову. Так, ви витратите більше часу на те, щоб переконати дитину зробити те, що ви просите, ніж на те, щоб зробити це самим, але це нормально. Домогтися того, щоб діти виконували роботу по дому із задоволенням – це зовсім окрема місія. Зараз головне – виконання.

Не застосовуйте матеріальну винагороду. Ви ж вчите дитину розділяти відповідальність за домівку, гроші тут ні до чого. Вам же ніхто не платить за те, що ви миєте тарілку, з якої їли.

Гарні новини – це те, що в родинах, які покладають на дітей домашні обов'язки, діти їх роблять. Є в передмістях 7-річки, які завантажують і розвантажують пральні машини, в Амазонії 5-річні діти допомагають збирати урожай папайї. У моєму будинку діти миють посуд, годують тварин, прибирають зі столу і викидають сміття. Так, я б не сказала, що вони весело наспівують при цьому, майже завжди їм потрібно нагадувати про обов'язки, результат їх роботи не дотягне до вашого ще кілька років, але діти здатні і будуть виконувати роботу, яку ви від них вимагаєте. І через 20 років вони можуть навіть подякувати вам за це.

Джерело: ukr.segodnya.ua

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: психологія, стосунки, тато, мама, дитина, діти, прибирання, робота, освіта, відповідальність


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    Коли дитині важко висловити свої переживання словами, вона бере до рук олівці. Дитячий малюнок — це пряма трансляція з підсвідомості. Батькам важливо

    Таємна мова дитячого малюнка: про що мовчать кольори та лінії?

    Дитина | 01:20, 30.06.2026

    Коли дитині важко висловити свої переживання словами, вона бере до рук олівці. Дитячий малюнок — це пряма трансляція з підсвідомості. Батькам важливо вміти читати ці графічні послання, щоб вчасно помітити психологічний дискомфорт.

    Сучасні батьки часто використовують смартфон як швидкий спосіб заспокоїти дитину. Проте за спокійні хвилини дорослих діти платять високу ціну — втрату

    Ефект «цифрового няньчення»: як екрани змінюють дитячу емпатію

    Дитина | 00:30, 30.06.2026

    Сучасні батьки часто використовують смартфон як швидкий спосіб заспокоїти дитину. Проте за спокійні хвилини дорослих діти платять високу ціну — втрату здатності розуміти чужі емоції. За останні роки нейробіологи все частіше говорять про дефіцит емпат

    Багато батьків вважають, що якщо дитина спить 9–10 годин на добу, то зі сном усе гаразд. Проте тривалість сну не дорівнює його якості. Справжньою неви

    Синдром хронічної депривації глибокого сну через приховане нічне мікроапное у дітей

    Дитина | 08:30, 29.06.2026

    Багато батьків вважають, що якщо дитина спить 9–10 годин на добу, то зі сном усе гаразд. Проте тривалість сну не дорівнює його якості. Справжньою невидимою небезпекою для дитячого розвитку є приховані нічні мікроапное — короткочасні зупинки дихання (

    Добре відомо, що хронічний стрес викликає виразку шлунка у дорослих. Однак у дітей психосоматичні розлади травної системи проявляються інакше — у вигл

    Дитячий емоційний рефлюкс: коли шлунок плаче замість очей

    Дитина | 07:30, 29.06.2026

    Добре відомо, що хронічний стрес викликає виразку шлунка у дорослих. Однак у дітей психосоматичні розлади травної системи проявляються інакше — у вигляді гастроезофагеального рефлюксу (вкидання вмісту шлунка в стравохід) або функціонального болю в жи

    Більшість батьків вважають, що криві зуби чи неправильний прикус — це суто естетична проблема, яку можна вирішити в підлітковому віці за допомогою бре

    Ортодонтичний соматичний синдром: як неправильний прикус руйнує поставу у дітей?

    Дитина | 06:30, 29.06.2026

    Більшість батьків вважають, що криві зуби чи неправильний прикус — це суто естетична проблема, яку можна вирішити в підлітковому віці за допомогою брекетів. Сучасна гнатологія (наука про взаємозв'язок щелеп з іншими органами) доводить: патологія прик

    Проблему «текстової шиї» зазвичай приписують підліткам та офісним працівникам. Однак сьогодні цей синдром масово діагностують у дітей віком 4–6 років.

    Текстова шия у дошкільнят: прихована загроза для дихання та мозку

    Дитина | 01:20, 29.06.2026

    Проблему «текстової шиї» зазвичай приписують підліткам та офісним працівникам. Однак сьогодні цей синдром масово діагностують у дітей віком 4–6 років. Коли дитина схиляється над екраном планшета, який лежить на її колінах або на столі, кут нахилу гол

    Ми живемо в епоху акустичного смогу. Побутова техніка, міський шум, телевізори на задньому плані та іграшки, що гучно пищать, створюють постійне звуко

    Сенсорний захист у «гучному» світі: що таке слухова перевтома у дітей?

    Дитина | 00:30, 29.06.2026

    Ми живемо в епоху акустичного смогу. Побутова техніка, міський шум, телевізори на задньому плані та іграшки, що гучно пищать, створюють постійне звукове тло. У дорослих мозок навчився фільтрувати ці шуми за допомогою механізму селективного уваги. Про

    Коментарі до новини