Телебачення уже давно стало інструментом маніпулювання свідомістю, причому не лише дорослих, а що гірше – дітей. Звісно найпростіше забавити доньку чи сина переглядом анімацій. Залишивши дитину один на один з мультиком, ви залишаєте її сам на сам з показом різних ситуацій, які потім вона моделює в реальному житті.
Відкривши програму телепередач, ви побачите, що практично на усіх каналах транслюють дитячі мультфільми (щоправда, час їхньої трансляції дивний: приблизно з 5-ої до 7-ої ранку), але у вихідні їхнє різноманіття збільшується (та й поспати можна довше, адже сеанси відбуваються із 7 до 11). Є й такі канали, що транслюють мультфільми цілодобово.
Проблемою багатьох мультфільмів є спотворені образи персонажів, яких діти часто наслідують. Жіночі образи в іноземних (переважно американських та японських) анімаціях втратили свій романтичний характер. Такі героїні формують стереотип жорстокого поводження, часто показують себе на одному рівні з чоловічими персонажами. Згадаємо хоча б поведінку у відомих диснеївських мультфільмах "Шрек" та "Алладін". Принцеси Фіона та Жасмин, коли вступають у бійки, показують себе як вправні бійці. Образи красунь, наприклад з мультфільмів "Барбі" чи "Братс", можуть стати причиною розвитку синдрому принцеси, то ж буде не дивно, якщо дівчатка рано почнуть вимагати косметику, новий одяг, прикраси. Також негативом є надмірна сексуальність героїнь.
Сучасне західне мистецтво змінює, деформує психіку дитини.
Почнімо з покемонів. Ці істоти одна одну вражають, прагнуть знищити. А що переживає дитина, дивлячись мультфільм? Вона ідентифікує себе з його героями. У її психіці виробляється своєрідна канавка агресивності.
А ще… телепузики! Кожна серія являє собою якусь повчальну розповідь, що теоретично має бути корисною малятам, оскільки вік, на який розрахований серіал, — це діти від півроку до чотирьох років. Неможливо не сказати про недорозвинення мови і взагалі про загальмування психічного розвитку дітей-споживачів такої кінопродукції!
Психолог Вікторія Щукіна про мультфільм "Телепузики":
"Телепузики" — це послідовне створення людини - дебіла, що сидітиме перед телеекраном з відкритим ротом і ковтатиме будь-яку інформацію".
Батьки повинні розуміти, що дітям дивитися такі мультфільми категорично заборонено!
Батьки зобов'язані зрозуміти, що жоден мультфільм, навіть дуже повчальний, не може замінити дитині спілкування з дорослими. Дітям треба відчувати любов батьків, їх увагу і присутність. На дитину треба знаходити час, нехай його буде не так і багато. Якщо цього не відбувається, не варто дивуватися тому, що діти стали жартувати не дуже до місця, сміятися істерично і почали бити, щипати інших людей, наслідуючи героїв мультиків, яких вони обожнюють.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: мультфільми, герої, персонажі, дитяча психіка
Цікаво також:
