Що робити, якщо малюк боїться спати сам

Adoption

Date: 08:00, 18.10.2016 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

1706 Переглядів

Проблема, пов'язана з небажанням дитини спати окремо від батьків, є актуальною для багатьох сімей. У ситуації, коли дитина, незважаючи на ваші вмовляння, не бажає лягати спати окремо, перш за все, слід з'ясувати причину.
46b8ac_wmark.jpg (23.23 Kb)

Вам, батькам, та іншим родичам, які проживають разом з дитиною, необхідно дотримуватися обраної позиції до кінця, ні в якому разі не поступайтесь примхам малюка. Вам не вдасться привчити дитину спати окремо в своєму ліжечку, якщо після того, як ви незважаючи ні на що, залишите її засинати саму, а бабуся чи дідусь, пошкодувавши, візьмуть до себе.

Щоб переконати малюка почати спати самостійно у своїй кімнаті, необхідно провести з ним бесіду, в процесі якої пояснити йому, що він уже занадто великий, щоб спати з мамою і татом, він підріс і готовий спати один на своєму власному ліжечку в дитячій кімнаті. Буде краще, якщо такий "переїзд" малюка співпаде, наприклад, днем його народження, під час святкування якого Ви кілька разів зробите акцент на те, що він чи вона вже більш дорослий чи доросла.

Щоб дитина сама захотіла переселитися у власну кімнату потрібно купувати нові аксесуари для її спальні. Наприклад нічник, який допоможе позбутися страху або зайчика який буде засинати разом з нею.

Не подіяли проведена бесіда і свято на честь "дорослого" малюка. Як бути в цій ситуації?

Незважаючи на невдачі, вам не можна поступатися і дозволяти знову спати дитині в вашому ліжку. Якщо ви здастеся, прийняті вами надалі рішення не будуть сприйматися малюком як важливі, він не буде ставитися до них належним чином і буде думати, що, якщо він того захоче, все буде по його.

Вклавши дитину до її ліжечка, не поспішайте йти, побудьте з нею, дайте звикнути до обстановки, почитайте казку або заспівайте пісеньку. У самому крайньому випадку, ви можете сказати, що кілька разів на тиждень при хорошій поведінці, ви пустите її переночувати з вами. Якщо і це не допоможе, і страх не покине вашу дитину, слід звернутися до дитячого психолога.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: