Як підтримувати тіло в ресурсі під час війни?

Усі ми втомлені. Війна повністю змінила наше життя. Наші звички, наші пріоритети, - усе! Тому дуже важливо зібратися і бути щодня в ресурсі. А це просто неможливо без турботи про своє фізичне і моральне здоров'я. Ні для кого не секрет, що він психологічного стану залежить те, як ми почуваємось. Психосоматика - не вирішення усіх хвороб, але вона таки має право на існування. Тому турбуйтеся про своє тіло, щоб завтра ви змогли продовжити свою боротьбу.

Психотерапевтка та астропсихологиня Валерія Мамічева розповіла про прості щоденні дії, які допоможуть зберегти тіло та мозок ресурсними та сильними.

«Допоможи собі сам» — головний девіз людини у найскладніших обставинах. Важливо: зараз найкращий час для того, щоб навчитися чути для початку самих себе та свої особисті потреби, голос свого тіла та своєї душі, а також розуміти та відчувати, що вам та вашому внутрішньому балансу може нашкодити, отруїти, а що — наповнити, що зробить сильнішими, а від чого опустяться руки.

Отож:

1. Найголовніше — обов’язково дотримуватися всіх приписів безпеки під час війни: не підходити близько до вікон, заклеїти вікна клейкою стрічкою, під час бомбардування сидіти в простінках при несучій стіні або спускатися до бомбосховища, вимикати світло ввечері.

2. Важливо пити воду протягом дня, не поспішаючи, дрібними ковтками, коли хвилюєтеся, щоб відволікти свій мозок на цю елементарну дію.

3. Намагатися їсти максимально різноманітну, наскільки це можливо, їжу: овочі та фрукти, можна консервовані, щоб уникнути авітамінозу та для отримання клітковини, також невеликими порціями протягом дня.

4. Якщо зовсім немає апетиту, намагатися їсти або пити якусь рідку їжу — чай із медом, дитячі каші та фруктові пюре.

5. Робити хоча б мінімальні фізичні вправи: вранці зарядку, коротку прогулянку у дворі з собакою, йогу перед сном, комплекс ЛФК — це не так складно, як здається, але справді збільшить запас енергії.

6. У жодному разі не приймати незнайомі ліки, заспокійливі, транквілізатори без призначення психотерапевта, не розпочинати експерименти з якимись біодобавками або особливо аюрведичними препаратами — це несе велику загрозу організму та всім його системам.

7. Стежити за своїм диханням протягом дня та станом м’язового каркаса, уникати м’язових затискачів і намагатися, щоб дихання було рівним та розміреним. Так мозок вважатиме, що у вас усе гаразд, і ви мінімізуєте ризик розвитку панічних атак або тривожного розладу

8. По можливості молитися або здійснювати звичні для вас духовні практики, включати медитації чи мантри перед сном — те, що наповнить вашу душу добром та спокоєм.

9. Приймати виключно перевірені заспокійливі препарати і всім відомі та легкі трав’яні настої (ромашку, м’яту, мелісу) у разі появи панічних атак, депресії, сильної тривоги.

10. Стежити, щоб був повноцінний сон — це дуже важливо. Ваша нервова система має встигати відновлюватися.

11. Уникати конфліктів з оточенням та намагатися максимально зберігати нормальний психологічний клімат, підтримувати близьких, друзів, сусідів.

12. Давати собі відпочинок від новин, відволікатися на сторонні речі — чашку чаю чи кави, гру з собакою, розмову з близькими.

13. Стежити за своїм психологічним станом, за необхідності отримувати безкоштовну психологічну допомогу, не соромитися просити про допомогу, виговорюватися.

14. Не зловживати кофеїном, не вживати алкоголь, тримати розум тверезим та критичним.

15. Крім новин, читати іншу літературу — художню чи будь-яку іншу, яка може вас відвернути, особливо перед сном.

16. Ділитися за можливістю з іншими своїм ресурсом, перераховувати кошти на підтримку нашої армії та постраждалих людей, говорити добрі слова своєму оточенню.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дитячий емоційний рефлюкс: коли шлунок плаче замість очей

Дитина | 07:30, 29.06.2026

Добре відомо, що хронічний стрес викликає виразку шлунка у дорослих. Однак у дітей психосоматичні розлади травної системи проявляються інакше — у вигляді гастроезофагеального рефлюксу (вкидання вмісту шлунка в стравохід) або функціонального болю в жи

Ортодонтичний соматичний синдром: як неправильний прикус руйнує поставу у дітей?

Дитина | 06:30, 29.06.2026

Більшість батьків вважають, що криві зуби чи неправильний прикус — це суто естетична проблема, яку можна вирішити в підлітковому віці за допомогою брекетів. Сучасна гнатологія (наука про взаємозв'язок щелеп з іншими органами) доводить: патологія прик

Текстова шия у дошкільнят: прихована загроза для дихання та мозку

Дитина | 01:20, 29.06.2026

Проблему «текстової шиї» зазвичай приписують підліткам та офісним працівникам. Однак сьогодні цей синдром масово діагностують у дітей віком 4–6 років. Коли дитина схиляється над екраном планшета, який лежить на її колінах або на столі, кут нахилу гол

Сенсорний захист у «гучному» світі: що таке слухова перевтома у дітей?

Дитина | 00:30, 29.06.2026

Ми живемо в епоху акустичного смогу. Побутова техніка, міський шум, телевізори на задньому плані та іграшки, що гучно пищать, створюють постійне звукове тло. У дорослих мозок навчився фільтрувати ці шуми за допомогою механізму селективного уваги. Про

Чому вітамін D потрібен дитині навіть влітку і як уникнути передозування?

Дитина | 08:30, 27.06.2026

Вітамін D критично важливий для росту кісток, міцних зубів та формування імунітету, проте міф про те, що влітку його пити не потрібно, досі живий.

Синдром «рука-нога-рот»: що за дивний вірус атакує дітей на дитячих майданчиках?

Інфекції | 07:30, 27.06.2026

Ентеровірусний везикулярний стоматит — наукова назва хвороби, яка лякає батьків специфічними пухирцями на долонях, стопах та в роті малюка.

Глисти в дітей: руйнуємо міфи про «скрипіння зубами» і токсичну профілактику

Інфекції | 06:30, 27.06.2026

Тема глистів у дітей оповита десятками міфів, через які батьки або ігнорують реальну хворобу, або труять дитячий організм небезпечними ліками про всяк випадок.