Як правильно критикувати і сварити підлітка: 10 порад

Найчастіше батьків хвилює, як хвалити дитину, щоб не перехвалити і не нашкодити її самооцінці. Але краще задатися питанням, як правильно критикувати підлітка і дитину будь-якого віку. Адже не всі з нас вміють це робити безболісно для критикованого.

Як і похвала, так і критика для дітей молодшого віку і підлітків має основні правила. У будь-якому випадку, фрази а-ля "Мені не подобається", "Це погано" і інші прояви нібито критики не є нею насправді. Це просто суб'єктивне "фе", яке може зачепити дитину.

Критика повинна бути доброзичливою, націленою на допомогу і головне - аргументованою. Тоді і навчити дитину правильно реагувати на критику буде простіше. Психотерапевт Катерина Сігітова розповіла про "етикет" критики. Її поради можна застосувати до підлітків.

Отже, що таке критика? Це аналіз, оцінка і розбір будь-якого твору, явища або продукту і навіть людини, із зазначенням можливостей поліпшення.
Яка у критики мета? Як не дивно, але допомогти її об'єкту в тому, щоб поліпшити себе або своє творіння, стимулювати на розвиток. Правильна критика викликає гарні почуття і позитивно мотивує, тому що об'єкт критики розуміє: він не один, йому допомагають, за якість його роботи переживають з позиції "пліч-о-пліч".

Ознаки гарної критики

• вона виходить з позиції "пліч-о-пліч з автором";

• вона поважна, тобто бере до уваги працю іншої людини і / або результат цієї праці;

• вона мотивує на зміни;

• вона викликає інсайти (осяяння) про те, як можна щось поліпшити;

• вона не зачіпає самооцінку. В ідеалі, взагалі її не стосується, тому що не може бути ніякої потреби поранити чуже его, щоб донести свою думку.

Як правильно критикувати підлітка

1. Почніть з чогось позитивного і якісно його похваліть. Важливо зробити це щиро, тобто дійсно знайти в предметі критики хороше, і докладно розповісти, чому вам це здається важливим. Фальшива похвала легко розпізнається.

2. Приберіть всі ваші негативні емоції в сторону, щоб не викликати спрацьовування захисту. Не придушуйте свої почуття зовсім - просто відкладіть на час, так як вони зараз вам будуть заважати.

3. Якщо ваша критика усна - використовуйте теплі підкріплення, позитивну мову тіла, посмішку. Дайте відчути вашу доброзичливість. Якщо письмова - те ж саме, в межах можливостей друкованого тексту.

4. Коли приступаєте власне до пунктів зауважень, замість вказівних пропозицій використовуйте Я-повідомлення: замість "ви не праві" - "я не згоден". Так ви уникнете звинувачувального тону.

5. Будьте якомога точніші та детальному в описі суті того, що треба поміняти і поліпшити. Чим докладніше - тим краще.

6. Робіть акцент на поведінці / продукті / творінні, а не на самій людині. Так ви збережете її від почуття "я якийсь неправильний, піду краще полежу в кущах".

7. Постарайтеся увійти в позицію критикованого, а не віщати, як все погано, зі своєї позиції. Іноді після цього стає зрозуміло, що якісь пункти вашої критики легше озвучити, ніж зробити, якщо врахувати все, що вже врахував він. А деякі потрібно робити інакше, ніж вам здається.

8. Не говоріть занадто багато одразу. Обмежтеся двома-трьома пунктами, інші можна додати, якщо буде діалог.

9. Давайте готові рішення, тобто поради по процесу, які можна прямо одразу взяти і використовувати. Якщо готових немає - придумайте хоча б одне. Це полегшить критикованому завдання.

10. Обов'язково закінчите чимось позитивним, і знову - хваліть якісно і детально. Чим краще погладите на початку і в кінці, тим краще буде сприйнято те, що в середині.

І, будь ласка, пам'ятайте: мета вашого втручання - допомогти підлітку стати краще, виправити проблему. Ви не розслабляєтеся за допомогою критики, ви не відпрацьовуєте свій стрес, ви не тішите своє его. Якщо все-таки ви це робите, зупиніться і подумайте: чи дійсно у вас є обгрунтовані зауваження, або вам просто потрібно з кимось поговорити. Якщо ж ви ПРАВДА хочете допомогти - переконайтеся, що ваша критика містить саме цей посил. Дуже непросто буває відокремлювати головне від другорядного, але найкраща критика - як раз, усвідомлена і ретельно продумана. Для критикованого вона ще й найзручніша, бо її можна негайно взяти в роботу.

За допомогою такої критики проблеми та шляхи їх вирішення видно дуже чітко. При цьому критикований не отримує "безкоштовного бонусу" у вигляді демотивації і відчуття власної неправильності.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Бабуся замість няні: як зберегти родинні стосунки, якщо старші повністю доглядають за дитиною?

Сімейні справи | 01:20, 17.06.2026

Коли бабуся бере на себе щоденний догляд за дитиною, поки батьки на роботі, межа між ролями «бабусі» та «мами» починає стиратися.

Як реагувати на критику ваших методів виховання з боку батьків?

Виховання | 00:30, 17.06.2026

Фрази «а от ми вас виховували без цих ваших психологів» здатні вивести з рівноваги навіть найспокійніших тата чи маму.

Як делікатно вказати бабусі на кордони у вихованні вашої дитини?

Сімейні справи | 08:30, 16.06.2026

Поява онуків часто пробуджує у старшого покоління надмірне бажання керувати процесом виховання, що стає причиною сварок із молодими батьками.

Роль батька у період адаптації старшої дитини до появи другої

Тато | 06:30, 16.06.2026

Коли мама повністю занурена в догляд за новонародженим, саме батько стає головною опорою та гарантом безпеки для старшої дитини.

Регрес у поведінці старшої дитини: чому «дорослий» первісток знову просить пустушку?

Дитина | 01:20, 16.06.2026

Після появи в домі немовляти старша дитина раптово може почати пісятися в ліжко, просити суміш із пляшечки або розмовляти дитячим лепетом.

Пастка дитячих ревнощів: як запобігти суперництву між старшою та молодшою дитиною?

Дитина | 00:30, 16.06.2026

Поява немовляти неминуче зміщує фокус уваги батьків, що часто провокує у старшої дитини гострі напади ревнощів та образи.

Коли родина руйнується: як повідомити дитині про розлучення батьків?

Сімейні справи | 07:30, 14.06.2026

Розлучення батьків — це крах звичного світу для дитини, проте правильний підхід дорослих може мінімізувати психологічну травму.