«Мама, купи собаку»: що робити, якщо діти просять котика чи собачку?

Якщо вашій дитині ще не виповнилося 10 років, вона не зможе нести повну відповідальність за собаку. В ідеалі заводити вихованця, коли синові чи доньці буде 12–13 років. Але якщо батьки самі хочуть придбати домашню тварину та розуміють, що весь догляд буде на них, то можна й раніше.

Ветеринарні лікарі, волонтери, кінологи постійно нагадують, чому не можна дарувати тварину. Живе створення викликає позитивні емоції, які часто проходять, коли у вихованця починається шалений підлітковий вік. Багато бездомних собак/кішок – це вихованці, чиї безвідповідальні власники втомилися від них і не вважали за потрібне подбати про їх подальшу долю. У кращому випадку на таких тварин чекає притулок і нові власники, які мають мінімум рік працювати з емоційними травмами вихованця, який пережив зраду близьких.

Діти дуже часто просять вихованця, навіть відчайдушно вимагають. Але домашня тварина – це не лише чудовий додаток до сім'ї, але й велика відповідальність. Це жива істота, і її не слід заводити на хвилі емоцій, піддавшись на вмовляння або розраховуючи зробити подарунок-сюрприз.

Коли дитина просить тварину, спробуйте перевести розмову на площину відповідальності за вихованця. Поставте запитання:

- Коли ми поїдемо на канікули, хто наглядатиме за вихованцем?
- А хто гулятиме з ним?
- Хто буде улюбленця купати, вичісувати вовну, прибирати за ним?

Якщо дитина не замислювалася всерйоз про те, які обов'язки обіцяє присутність у будинку чотирилапого друга, ці питання вже повинні його спантеличити і трохи охолодити запал.

Звичайно, батькам не варто мати ілюзій: до підліткового віку більшість обов'язків по догляду за вихованцем ляже на плечі дорослих. Батьківський приклад відповідального ставлення (причому не тільки до тварин) важливий. Дитячі психологи впевнені – дитина швидше вчиться бути відповідальною, якщо в будинку є домашня тварина. Дбаючи про вихованця день у день, дитина поступово вчиться самостійності та пізнає відповідальність за іншу істоту.

У бажанні завести домашню тварину важливий мотив. З'ясуйте, чому дитина просить вихованця і чому саме собаку чи кішку. Буде дуже доречним обговорити питання з дитячим психологом. Може виявитися, що собака не до чого. Просто дитині не вистачає уваги батьків або не вдається завести друзів серед однолітків. На тлі цих труднощів хлопчику чи дівчинці ідея завести цуценя здається рятівною соломинкою. У такому разі своєчасне з'ясування суті проблеми збереже і вам, і потенційному вихованцю час та нерви. Адже може вийти так, що спілкування із собакою – не той вид підтримки та комунікації, якого не вистачає дитині, тому і вихованець, і дитина будуть страждати.

Коли дитина просить вихованця, вона не завжди розуміє, що спілкування з нею пов'язане з деякими неприємними фізіологічними моментами. Цуценя або кошеня перші місяці ходить у туалет де захочеться, а привчання до пелюшок та прогулянок може затягтися на півроку. На вулиці собаки цікавляться сміттям, продуктами життєдіяльності інших тварин та іншими зовсім не апетитними речами. Собака може валятися в бруді, викупатися в калюжі. А ще за дощової погоди від собаки може неприємно пахнути. З цими особливостями власнику собаки доведеться мати справу щодня. Якщо вони напружують дитину чи вас уже зараз, це привід ще раз уважно обговорити все.

Якщо ж рішення завести тварину відповідально прийнято всією родиною, вас можна привітати. Собаки та кішки чудово впливають на дітей: навчають відповідальності, допомагають знаходити нових друзів, зміцнюють впевненість у собі. З появою тварини в будинку діти менше часу проводять за гаджетами, більше рухаються, гуляють і грають із чотирилапим другом. До того ж, пухнастий друг – це справжнє щастя!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Дії батьків, що підривають впевненість дитини в собі

Сімейні справи | 08:30, 14.02.2026

Самооцінка формується змалечку, і саме батьки закладають її основу. Проте деякі їхні слова та вчинки можуть несвідомо завдавати шкоди, змушуючи дитину сумніватися у власній цінності.

Як впоратися з непростим періодом у дитини?

Сімейні справи | 07:30, 14.02.2026

Багато батьків стикаються з непростою поведінкою малюка у віці трьох років. Це природний етап розвитку, коли дитина починає усвідомлювати свою особистість, виявляти незалежність і протестувати проти встановлених правил. Як реагувати на такі зміни і д

Як бабусі можуть ускладнювати виховання онуків?

Сімейні справи | 01:30, 14.02.2026

Виховання дитини – це складний і багатогранний процес, у якому беруть участь не лише батьки, а й інші члени сім’ї, зокрема бабусі. Їхня роль може бути надзвичайно важливою: вони передають традиції, дарують тепло і турботу. Однак не всі бабусі сприяют

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

3 знаки зодіаку, які розкриваються у батьківстві

Сімейні справи | 06:30, 13.02.2026

Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настільки природно, ніби вони народжені для цієї ролі. Вони інтуїтивно відчувають потреби дитини, вміють вс

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато