Роль бабусі і дідуся у вихованні дитини

Ні для кого не стане відкриттям той факт, що бабусі і дідусі дозволяють внукам більше, ніж мама з татом. Чи добре це і як на таке реагувати батькам?

Народна мудрість говорить про те, що до онуків є особлива, невимовна любов, яка не зрівняється з жодним іншим почуттям. Це справді чудово! Проте і тут все має бути в міру. Часто так буває, що бабусі-дідусі допомагають власним дітям у вихованні їхніх дітей (своїх внучат), адже шалені темпи нинішнього життя не дозволяють довго засиджуватись у декретній відпустці, няню наймати не всі мають можливість і бажання, то кому ж довірити своє чадо, як не найріднішим? І тут ховаються деякі небезпеки: по-перше, коли бабуся (дідусь) надто захоплюються вихованням онуків, що це відбивається на їхніх власних подружніх стосунках з чоловіком (дружиною), що несе багато негативних наслідків. По-друге, батьки, повністю довіряючи комусь виховання власної дитини (хай навіть найріднішим людям), позбавляють себе цього прекрасного досвіду, цієї надважливої ролі – батька і матері, позбавляють себе нагоди для власного розвитку, яку дарує піклування про дітей. Також, суттєво утруднюється зав’язування контактів з дітьми тоді, коли батьки захочуть перейняти опіку над ними. Втручання дідуся й бабусі перешкоджає батькам освоїти їхні батьківські ролі, а інколи буває й таке, що присутність «третьої особи» (бабусі чи дідуся) призводить до усунення батька дитини на задній план, а це вже загрожує подружній спільноті батька і матері дитини. Є ще й третя сторона – діти, яких мають виховувати ті, хто їх народив, тобто люди, старші від них на одне, а не на два покоління.

Здавалося б, навіщо ускладнювати? Це так природньо, коли бабуся і дідусь виховують внуків, і вже стало майже традицією. Але запитайте у тих сімей, в яких було саме так, чи відчули вони усі «за» і «проти»? І, напевне, Вас більш детально посвятять у деякі важливі нюанси наявності саме такої моделі сім’ї.

В жодному разі даною статтею не хотілося б когось наштовхнути на висновки, що бабусю і дідуся потрібно якимось чином відгородити від онуків, чи свідомо «дозувати» їхнє спілкування. Просто хочеться підкреслити, що Ваша сім’я – це неповторний світ, Ваш світ, в якому є своя атмосфера, свої правила, кожен виконує свої ролі, які не можна сплутувати чи довіряти їх комусь іншому, про що говорилось на початку. Бабуся і дідусь – це великий скарб! І якщо вони не входять у роль батьків, а залишаються тими, ким мають бути, дотримуючись певної дистанції щодо буденних справ, спілкування з ними стає ніби святом, яке розширює світ дитини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Спільні шкідливі звички можуть посилювати відчуття близькості в парі

Сімейні справи | 00:30, 25.06.2026

Дослідження, опубліковане в Personality and Social Psychology Bulletin, показало: люди нерідко відчувають сильніший емоційний зв’язок, коли займаються одними й тими самими справами - навіть якщо ці звички не є корисними.

Новий тренд: Зумери масово обирають самотність

Психологія | 08:30, 24.06.2026

Представники покоління Z дедалі частіше свідомо відмовляються від відносин, вважаючи їх завадою саморозвитку, кар'єри і гаманця.

Батьки починають нормально спати, коли дитині виповнюється 6 років - дослідження

Сімейні справи | 08:30, 23.06.2026

«Якщо дитина прокидається вночі до 6 років - це наслідок поганих звичок сну»? Не зовсім. Таке твердження надто спрощує те, як насправді формується дитячий сон.

YouTube оголосив про нові налаштування, які дозволяють батькам заблокувати YouTube Shorts для дітей

Ігри та іграшки | 01:20, 23.06.2026

Чому короткі відео можуть перевантажувати увагу дітей - і навіщо платформи починають їх обмежувати?

Синдром «передозування дотиками»: чому молода мама не хоче обіймів і як пояснити це чоловікові?

Мама | 07:30, 22.06.2026

«Будь ласка, просто не чіпайте мене», — ця думка часто крутиться в голові молодої мами наприкінці дня. Психологи називають цей стан синдромом Overtouched (втомою від дотиків), і він є абсолютно природним фізіологічним процесом.

Батьківське вигорання: чому це офіційний психологічний діагноз, а не просто «втома»?

Сімейні справи | 06:30, 22.06.2026

Сучасний світ вимагає від батьків бути ідеальними, проте гонитва за цим стандартом часто закінчується клінічним виснаженням — синдромом батьківського вигорання.

Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?

Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026

Почуття провини — це найпопулярніша емоція серед батьків тінейджерів. Проте психологи запевняють: дратуватися на підлітка — це абсолютно нормально і біологічно виправдано.