Помилки наших батьків, які ми повторюємо стосовно наших дітей

Adoption
Date
  • 1015 Переглядів
Згідно з теорією прихильності, ми маємо уявлення про те, як працюють відносини, до кінця першого року життя, ґрунтуючись на тому, як батьки реагували на наші потреби. Ми можемо сказати, що дитина надійно прив'язана, коли її очікування розради і полегшення страждань задовольняються своєчасно. Коли потреби дитини задовольняються, вона може вільно досліджувати світ і вчитися. Це сприяє оптимальному розвитку і емоційному благополуччю.

4415_n5afwog.jpeg (56.33 Kb)


Основне припущення теорії прихильності полягає у тому, що якість наших ранніх прихильностей визначає те, як ми поводимося у дорослому віці. Ми несвідомо засвоюємо модель того, як бути батьками, коли зростаємо. А якщо наш ранній досвід був далекий від ідеалу і у нас не було "достатньо гарних батьків"? Давайте розглянемо помилки, які вам не можна повторювати.

"Зараз отримаєш!"

Насильство не вирішує проблему непослуху, поганої успішності і неповаги до дорослих. Навпаки, у такий спосіб ви виховаєте у дитині страх, а потім ненависть до себе. Ображати маленьких і беззахисних соромно! Ніколи не дозволяйте собі шльопати дитину, штовхати її або ставити у кут. Вона не є вашим вихованцем. Це людина, яка вимагає відповідного ставлення до себе.

"Мовчи, коли старші розмовляють"

Не намагайтеся вказувати дітям на їх місце. Так, їх потрібно вчити терпінню і етиці у спілкуванні з оточуючими, але не можна вказувати на нікчемність їх думки. Дитина виросте, але так само буде мовчати, щоб її не образили. У житті перемагають ті, хто сильніші і нахабніші, а тому не гасіть у малюкові його бажання висловити свою думку. Краще розкажіть про те, чому людям неприємно, коли їх перебивають, і як стримати себе, коли хочеться поділитися чимось позачергово.

"Іди, їж до кімнати"

Досить часто можна побачити, як батьки на сімейних святах відправляють дітей до окремої кімнати, де вони мають бути з ровесниками, поки "дорослі розмовляють". Є теми, які дітям дійсно краще не слухати, але ви можете попросити дитину піти на деякий час і пообіцяти, що покличете назад, щойно ви закінчите. У цьому випадку у малюка не виникне внутрішній конфлікт через нерозуміння ситуації і йому не доведеться цілий вечір сидіти у оточенні дітей, яких він перевершує у розвитку.

"Я самостійно вирішу, як краще"

Питання вибору — типова помилка, яку ви можете повторити за батьками. І якщо з вашим обов'язком вибору дитсадка і школи ми погодимося, то університет вже не радимо обирати замість дитини. Багато дітей з задоволенням сядуть на плечі і звісять ніжки, переклавши відповідальність на вас, щоб потім ви ж стали винними у їх неуспішності. Але це справжній капкан — дозволите їм розслабитися у 18, як у 24 вони вже підуть до аспірантури, адже працювати дуже не хочеться, а причину, щоб посидіти на шиї у батьків, поки що можна знайти.

Три інші типові помилки стосуються заборони на відносини у ранньому віці через острах підліткової вагітності, вибору одягу і взуття замість дитини, і спроби вирішити замість неї усі питання — від консультації з лікарем до влаштування на роботу. Давайте дітям більше повітря і іноді закривайте очі, коли бачите, що їм складно, але цей урок точно піде їм на користь. Тоді вони вчасно подорослішають і почнуть будувати своє життя, а не розраховувати на вас.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:


    Теги: стосунки, батьки, діти


    Система Orphus

    Цікаво також:


    Новини по темі

    «Будь ласка, просто не чіпайте мене», — ця думка часто крутиться в голові молодої мами наприкінці дня. Психологи називають цей стан синдромом Overtouc

    Синдром «передозування дотиками»: чому молода мама не хоче обіймів і як пояснити це чоловікові?

    Мама | 07:30, 22.06.2026

    «Будь ласка, просто не чіпайте мене», — ця думка часто крутиться в голові молодої мами наприкінці дня. Психологи називають цей стан синдромом Overtouched (втомою від дотиків), і він є абсолютно природним фізіологічним процесом.

    Сучасний світ вимагає від батьків бути ідеальними, проте гонитва за цим стандартом часто закінчується клінічним виснаженням — синдромом батьківського

    Батьківське вигорання: чому це офіційний психологічний діагноз, а не просто «втома»?

    Сімейні справи | 06:30, 22.06.2026

    Сучасний світ вимагає від батьків бути ідеальними, проте гонитва за цим стандартом часто закінчується клінічним виснаженням — синдромом батьківського вигорання.

    Почуття провини — це найпопулярніша емоція серед батьків тінейджерів. Проте психологи запевняють: дратуватися на підлітка — це абсолютно нормально і б

    Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?

    Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026

    Почуття провини — це найпопулярніша емоція серед батьків тінейджерів. Проте психологи запевняють: дратуватися на підлітка — це абсолютно нормально і біологічно виправдано.

    У стані глибокого вигорання партнерам іноді життєво необхідно віддалитися один від одного, щоб почути свої справжні бажання.

    Чому короткочасна розлука може врятувати пару від розлучення?

    Сімейні справи | 07:30, 21.06.2026

    У стані глибокого вигорання партнерам іноді життєво необхідно віддалитися один від одного, щоб почути свої справжні бажання.

    Якщо ви помітили, що ваші стосунки зайшли у глухий кут байдужості, це не привід збирати валізи — вигорання можна вилікувати, якщо діяти спільно.

    Як реанімувати стосунки?

    Сімейні справи | 06:00, 21.06.2026

    Якщо ви помітили, що ваші стосунки зайшли у глухий кут байдужості, це не привід збирати валізи — вигорання можна вилікувати, якщо діяти спільно.

    Коли романтичний флер зникає під тиском немитого посуду, неоплачених рахунків та дитячого плачу, пара опиняється на межі вигорання.

    Як рутина першого року спільного життя або декрету вбиває романтику і що з цим робити?

    Сімейні справи | 01:20, 21.06.2026

    Коли романтичний флер зникає під тиском немитого посуду, неоплачених рахунків та дитячого плачу, пара опиняється на межі вигорання.

    У багатьох парах один із партнерів роками бере на себе роль емоційного контейнера, що неминуче веде до його психологічного виснаження.

    Пастка «емоційного донорства»: чому один з партнерів вигорає швидше?

    Сімейні справи | 00:30, 21.06.2026

    У багатьох парах один із партнерів роками бере на себе роль емоційного контейнера, що неминуче веде до його психологічного виснаження.

    Коментарі до новини