У вас вже є син чи донька, і ви все частіше замислюєтеся про другу дитину, а може і маля вже просить "братика або сестричку", або ви тільки плануєте своє майбутнє життя і вже зараз замислюєтеся над тим, скільки ж дітей повинно бути в сім'ї?
Єдина дитина в сім'ї – це, як правило, дитина, на яку покладається занадто багато батьківських очікувань, від неї багато чого вимагають, її багато чому навчають, її занадто правильно виховують. Та й дорослих на неї одну, як правило, припадає багато – адже дуже часто і для бабусь-дідусів це – єдиний онук. Це, звичайно ж, не завжди погано і такій дитині приділяється дуже багато уваги, вона отримує непоганий інтелектуальний старт, бо з нею багато і активно займаються.
Але що від неї чекають навзаєм? Вона повинна вчитися краще від усіх, повинна вступити в коледж; вона повинна, повинна, повинна… А їй іноді теж потрібно просто побути дитиною, і не вчитися читати, просто побавитися в машинки, а бавитися – і нема з ким, оскільки дорослим це не цікаво. Ось вона і починає просити маму про "сестричку або братика".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 9 заборонених фраз при вихованні дитини
Як правило, батьки зважуються на другу дитину, виходячи з поширеного стереотипу – "у сім'ї повинно бути двоє дітей – хлопчик і дівчинка". Ситуація, коли в сім'ї двоє дітей, сприятливіша для старшої дитини, і, більше того, дуже часто діти самі усвідомлюють це, передусім, якщо друга дитина з’являється в родині, коли їм вже більше, ніж 5 років.
У такій ситуації діти, поряд з почуттям ревнощів, можуть переживати почуття полегшення, оскільки з них знімається частина очікувань і нав’язливої уваги дорослих. Мінус цієї ситуації полягає в тому, що, можливо, досить жорстке закріплення ролей "молодший", "старший", яке залишається і в дорослому віці, впливаючи на специфіку побудови відносин у подальшому, зокрема, і на побудову подружніх відносин.
Крім того, дуже часто виникає ситуація, коли двоє дітей у сім'ї розділяються на "маминого" і "татового", що також не може не накладати на них певного відбитку, і не може не спричиняти додаткових проблем у відносинах між дітьми. Звичайно ж, цих перекосів у вихованні можна уникнути, і в цьому випадку сім'я з двома дітьми більш сприятлива для їхнього психічного розвитку.
Цікаві результати опитувань, які проводилися чеськими психологами. 45% батьків першої дитини оцінило зміни, що відбулися в сім'ї, як позитивні. А от при появі другого малюка показник "позитивності" склав уже 70%. Правда, поява третьої дитини визнало позитивним тільки 54% батьків.
Одна дитина - занадто мало (для дитини), три - занадто напружено (для батьків). Ну а два - в самий раз! Це компроміс, на якому можуть зійтися і батьки, і діти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Чи можна перейти на суміш на козячому молоці після 6 місяців?
Хамство і відсутність виховання у дітей: як з цим впоратися?
Лимонний кекс
Домашні яблучні цукерки
Теги: сім'я, дитина, батьки, діти
Цікаво також:
