Чому дитина постійно дуже нервова і як реагувати батькам?

Adoption

Date: 10:00, 03.05.2022 | Категорія: Психологія [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

8731 Переглядів

Чому маленька людина не в силах виносити тиск зовнішнього світу? Чому зараз так багато нервових дітей?

3671_5b.jpg (25.78 Kb)

Перебуваючи на старті життя, дитина виконує завдання згідно свого віку: вона знайомиться з навколишнім світом, набуває певні навички, пізнає і пробує... Перед нею стоять складні завдання. До всього іншого, разом з цим виникають додаткові труднощі, пов'язані з нервовим станом багатьох дітей.

Отже, дитина може бути нервовою внаслідок вроджених причин, до яких медики відносять: несприятливо протікала вагітність матері, малі аномалії розвитку плода, ускладнені пологи, приховані мікропошкодження мозку новонародженого, психофізичні вади.

А також нервовість може бути наслідком наявності у дитини захворювання соматичного характеру.

Немедичні фактори, чому діти нервові і стривожені: кризові ситуації, пов'язані зі зміною або погіршенням комфортного середовища. Наприклад, вступ у дитячий садок, школу, народження брата або сестри, конфлікти батьків.

У переважній більшості випадків вина за стан дитини (пряма або непряма) лягає на плечі батьків.

Чому? Наприклад, халатно поставилися до свого здоров'я та здоров'я майбутнього новонародженого, не перевантажували себе уважним і чуйним ставленням до дитини, допускали грубі педагогічні помилки, ігнорували переживання маленького чоловічка і не сприймали його як особистість, не звертали уваги на симптоми інших захворювань дитини.

Що робити батькам, якщо в родині зростають нервові діти?

Причина нервової поведінки дитини майже завжди емоційна, а не раціональна. Тому завданням батьків і фахівців є її виявлення та нівелювання.

1. Насправді, одна з найважливіших умов успіху — максимальна увага до дитини. До того ж вона повинна бачити, що між вами встановлений постійний діалог, коли можна з будь-якою проблемою звернутися до мами або тата.

2. Не практикуйте критику і покарання. Тільки ваші підтримка і допомога будуть знижувати «градус» нервової поведінки дитини.

3. А також зведіть до мінімуму зовнішні подразники: ігри з гаджетами, телевізор, конфлікти між дорослими в присутності дитини.

4. Контролюйте власні реакції: не будьте напружені і роздратовані, спілкуючись з дитиною. Не кричіть на неї. Взагалі, наберіться терпіння.

5. Якщо дитина гіперактивна, направте її активність, наприклад, на заняття спортом.

6. Якщо дитина замкнута, постарайтеся її зацікавити чим-небудь, знайти те, що її буде цікаве. І займайтеся цим разом.

Проконсультуйтеся з фахівцем. Наприклад, сьогодні в дошкільних установах і школах повсюдно працюють психологи, вони можуть прийти вам на допомогу в разі виникнення проблем з поведінкою дитини. Не виключайте консультації з медиками і подальше лікування дитини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: