Психологи: вчимо дітей взаємодіяти з однолітками з певними особливостями розвитку

Для того, щоб підготувати дитину до взаємодії зі своїми особливими однолітками, необхідно насамперед навчити її толерантності. Тобто виховати свою дитину толерантною. Для цього необхідно зробити толерантність стилем життя не лише дитини, а й свого.

Що таке толерантність?

По суті, толерантність — це навичка людини сприймати, що люди навколо неї можуть бути абсолютно різними. Вони можуть бути відмінні від вашої релігії, вони можуть писати лівою рукою, а не правою, як ви, і вони можуть мати багато інших відмінностей. Це не робить їх гіршим або кращим, це робить їх іншими. Толерантність — це спосіб жити в сучасному, різноманітному світі, який так швидко змінюється.

Навіщо потрібна толерантність?

За статистикою, опублікованою ООН, у світі 15 відсотків людей з різним ступенем інвалідності, а це близько мільярда населення Землі! Так, можливо, ми не щодня стикаємося з людьми з обмеженими можливостями, і загалом суспільство не завжди готове адекватно сприймати таких людей, особливо у нашому пострадянському просторі. Але, так чи інакше, нам необхідно виховувати насамперед себе та своїх дітей як взаємодіяти з особливими людьми, бути до них терпимими. Саме тут ми розуміємо важливість толерантності у суспільстві.

Як виховати дитину толерантною?

Для того, щоб навчити дитину правильно ставитися зі своїми особливими однолітками, до внутрішньої ідеології толерантності важливо додати додаткові навички комунікації.

Тому що ми говоримо з вами про розвиток таких навичок у дітей. Так ось, у дітей це відбувається не одразу, а поступово і через гру. Хоч би як це звучало, але, для того, навчити дітей комунікувати, необхідно, насамперед, спілкуватися зі своїми дітьми:

дізнаватися, що нового та цікавого вони дізналися за день,

з ким познайомилися, подружилися,

які однолітки їх оточують,

що незвичайного та цікавого вони зробили за день.

Що ж до ігор, вкладених у розвиток комунікативних навичок і толерантного поведінки, то варіантів тут різна безліч. Для дітей дитсадкового та шкільного віку більше підійдуть прості ігри, наприклад, «А як ще?». Тут можна запропонувати дитині знайти різні способи вирішення однієї проблеми. Наприклад, розробити кілька способів вирішення однієї математичної задачі.

Ще один варіант, який може ускладнюватися з віком: «10 подібних характеристик і 10 відмінностей». У цій грі варто поговорити з дитиною, чим вона схожа з іншою людиною і чим від неї відрізняється. Наприклад, з батьком, другом, учителем тощо. Ця гра, з одного боку, допомагає відчути спільне та розуміти свої відмінності з інших. Не тільки дитина з особливостями відрізняється від мене, але я відрізняюся від неї, що не буває двох однакових людей, навіть близнюки відрізняються один від одного. Кожен по-своєму унікальний.

Є ще один аспект, про який важливо сказати. Іноді діти заграються або хочуть «як краще», тим самим можуть заподіяти неусвідомлену шкоду іншим дітям. Тут слід пам'ятати про поняття психологічних кордонів. «Можна я увійду до твоєї кімнати?» або « Можна я візьму твою іграшку? — ці питання діти спершу чують від батьків. Потім самі починають їх ставити іншим. Батькам необхідно донести до свого чада, що якщо він не знає як поводитися з іншою дитиною, він завжди може його про це запитати.

На жаль, всі навички комунікації та толерантність неможливо виробити за одну годину або за одну розмову з батьками. Це потрібно сприймати як девіз життя. Цьому потрібно планомірно вчитися. Це довгий процес, але результат, безумовно, вартий зусиль!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати

Вплив матері на жіночий вибір материнства

Мама | 06:30, 12.02.2026

Дитинство — це не лише колискова й запах маминих рук. Це також слова, які болять десятиліттями, тиша, яка лякає більше за крик, і досвід, який формує фундамент рішень на все життя. Особливо — рішень, пов’язаних із материнством.