Навіть хороші мами здійснюють цих 5 помилок

Кожна мама прагне віддати дитині найкраще, виховати в ній потрібні для життя якості. Але і хороші мами не застраховані від педагогічних помилок. Що ми іноді робимо неправильно, виховуючи дітей?

Ідеальних батьків не буває. І помилки у вихованні роблять всі без винятку. Часто, не бажаючи заподіяти шкоду дитині, ми своїми зусиллями завдаємо шкоди її майбутньому.

Ось про які батьківські помилки необхідно знати, щоб надалі їх уникати. Спеціально для всіх хороших мам.

Помилка №1. Ми сваримо своїх дітей.
За що ми взагалі сваримо своїх дітей? Список батьківських претензій може бути нескінченним.

Ми сваримо за те, що дитина гризе нігті, не зробила уроки, не прибирала в своїй кімнаті.

Скільки існує людство – стільки дітей сварять дорослі. Деякі кричать, деякі роблять це монотонно і нудно.

Запитайте себе: «Коли я сварю дитину, це змінить її поведінку на краще?». Відповідь – ні.

Не сваріть, а просто переорієнтуйте поведінку дитини.

Приклад. Дитина гризе нігті? Не сваріть її, а спокійно скажіть: «Засунь руки в кишеню». І вона це зробить. Ось дитина і перестала гризти нігті. Потреба сварити відпала. Ось так пропадуть конфліктні ситуації і взаємодія буде конструктивною.

Помилка №2. Ми ігноруємо дітей.
У сучасному світі всі один одного ігнорують. Така культура наших днів.

Приклади ігнорування дитини: ми розмовляємо по телефону з подругою, а дитина бігає і кличе: «Мам, мам!» Ми дратуємося і починаємо гримати на неї.

Своїм ігноруванням ми просто виростимо людину, яка також не буде чути нас. Багато вже з цим зіткнулись, коли доводиться 5 або 10 разів повторювати прохання або просто кликати дитину, а вона не реагує (ігнорує).

Не ігноруйте дитину. Відповідайте відразу, будь-яким способом. З самого його народження. Якщо не можете цю секунду підійти, просто скажіть: «Я тебе чую. Почекай хвилиночку!». У разі, якщо в даний момент ви зайняті, проявіть увагу іншим шляхом, але не гарячіться і не відштовхуйте. Так ви виростите дитину, яка в майбутньому буде також до вас прислухатися.

Помилка №3. Ми квапимо дитину.
Багатьом знайома ситуація, коли вранці мама поспішає на роботу і квапить дитину, яка сонно натягує колготки. Якщо квапити дитину, вона хвилюється. Її нервова система починає працювати в аварійному режимі, і вона все робить ще повільніше. У підсумку ми дратуємося ще більше, зіпсований настрій з ранку гарантований.

Постійно живучи в подібному стресі, дитина виростає розсіяною і не вміє доводити почате до кінця. В додачу до всього, вона ще й буде невпевненою в собі.

Навчіться не квапити. Ваше завдання полягає в тому, щоб самим правильно розраховувати час з урахуванням особливостей вашої дитини.

Помилка №4. Спроба вмовити дитину поїсти.
Але вона повинна приймати їжу, тільки коли голодна. Сучасним дітям, в принципі, не знайоме почуття голоду. Цьому сприяє достаток продуктів і, зокрема, фастфуд, снеки і т.д.

Потрібно прибрати з режиму так звані перекушування (сік, печиво, компот). Це, як кажуть, «перебиває апетит».

Важливо дати дитині відчути почуття голоду. Тоді вона із задоволенням поїсть. Дитина повинна усвідомлювати процес прийому їжі, а не просто відкривати рот і жувати.

Ще один момент. Правильно годувати дитину – це годувати без усіляких розваг (гаджетів, уявлень і мало не вистав).

Помилка №5. Надмірна опіка.
Нам весь час здається, що дитині холодно/жарко, що вона голодна і т.д. Маючи в родині одну дитину, ми часто займаємося гіперопікою. Наше завдання – не робити, а навчити дитину все робити самій, навчити самоконтролю і самообслуговування. В іншому випадку діти виростають інфантильними. Вони не здатні виконувати буденні функції і впевнені, що це повинен зробити хтось за них.

Не керуйте дитиною як роботом. Надайте їй можливість бути самостійною. В ідеалі вона повинна виконувати певне завдання, при цьому відшукавши шлях його виконання.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Що не варто казати дитині, навіть коли ви роздратовані?

Сімейні справи | 00:30, 14.02.2026

Кожен з нас може втратити самовладання, особливо у складні моменти виховання. Однак деякі слова, сказані у гніві, можуть залишити глибокий слід у дитячій душі.

3 знаки зодіаку, які розкриваються у батьківстві

Сімейні справи | 06:30, 13.02.2026

Дехто мріє про дітей ще з юності, інші знаходять у цьому сенс життя вже пізніше. Але є знаки зодіаку, яким материнство або батьківство дається настільки природно, ніби вони народжені для цієї ролі. Вони інтуїтивно відчувають потреби дитини, вміють вс

Чому підлітки віддаляються від батьків: психологічні причини

Сімейні справи | 00:30, 13.02.2026

У період дорослішання багато дітей починають змінювати ставлення до батьків. Те, що раніше здавалося природним — тримати маму за руку, просити поради в тата, — раптом стає незручним, навіть дратівливим. Батьки можуть сприймати це як особисту образу а

Неочевидні помилки дорослих, що ранять дитячу психіку

Дитина | 21:30, 12.02.2026

Діти уважно стежать за всім, що роблять дорослі. Їхня поведінка формується не лише під впливом слів, а передусім прикладу. Тому деякі дії батьків, навіть незначні на перший погляд, можуть залишити глибокий слід у дитячій свідомості. Нижче — кілька ре

Коли «любов» стає тягарем: що видає батьків, які шкодять замість підтримки?

Сімейні справи | 19:30, 12.02.2026

Бути мамою чи татом — це не лише про обов’язки. Це про чуйність, довіру й здатність бачити у дитині окрему людину. Але інколи ті, хто мав би бути головною опорою, стають джерелом постійного тиску. І найстрашніше — не завжди це помітно одразу. Багато

Коли дитина не цінує старання дорослих: що з цим робити?

Дитина | 08:30, 12.02.2026

Дитяча невдячність — це не вирок і не ознака зіпсованого характеру. Найчастіше це сигнал: щось пішло не так у процесі виховання або розвитку емоційної зрілості. Батьки можуть відчувати розчарування, коли дитина сприймає все, що для неї робиться, як н

Коли діти конфліктують: що варто знати батькам?

Сімейні справи | 07:30, 12.02.2026

Сварки, штовханина або навіть справжні бійки між дітьми — явище неприємне, але нерідке. Зіткнення інтересів, емоційні зриви, нерозуміння меж або просто потреба самоствердитися — усе це може стати причиною дитячого конфлікту. Та як правильно реагувати