5 речей, які не повинна робити мама на очах у дитини

Для маленької дитини мама – це найголовніша і найважливіша людина. Мама не може помилятися, вона завжди захистить і розповість, як зробити краще. Саме мамину усмішку і її очі ми бачимо, коли приходимо в цей світ, тому для малюків мама – це практично божество.

1. Говорити про правила і потім їх порушувати
Вам доводилося бачити таку картинку? Мама тягне за руку дитину через проїжджу частину, хоча в декількох метрах є пішохідний перехід, а малюк впирається і кричить: «Мама, ти ж говорила, так робити не можна!» А мама у відповідь: «Нічого страшного, я дуже втомилася, та й машин немає».

Ось так і виходить, що правила як би є, але їх не обов’язко виконувати. Дотримуватися дисципліни складно, а ось йти на компроміс з совістю – це приємно. Тому варто хоча б раз дозволити на сніданок солодощі, поспати ніч в батьківському ліжку, то потім переконати в зворотному дитину буде вже неможливо.

2. Кричати на тата, родичів, підлеглих
Мама каже дитині: «Не ображай Петю, грайте з ним дружно», але тут же по телефону кричить на тата за те, що він забув купити ліки. Дитина проводить паралель: мама любить тата, але лається на нього, значить, сварки – це нормальна форма спілкування.

Діти, можливо, і не зроблять такі висновки, це відбувається на рівні підсвідомості. Дитина просто копіює поведінку і розуміє, що їй комфортно бути такою.

3. Обговорювати при дитині вихователя, рідню або свою подругу
Розпускаючи плітки про знайомих, варто переконатися, що дитина не підслуховує. Вона може захоплено грати поруч, але випадково вихопити з маминої телефонної розмови фразу на кшталт: «Аліна зовсім дурна, зраджує чоловікові, ще й не збирається це припиняти».

Мама про сказане забуде, а малюк при зустрічі з Аліною та її чоловіком цілком може ляпнути: «Це ця Аліна – дурепа?».

4. Впадати в депресію і апатію
Дитина відкрита світу і жадібно вбирає все. Їй хочеться відчувати, дізнаватися, дивитися, чути. Вона хоче ділити свою радість з мамою, але вона закрита. Спочатку діти не зрозуміють, чому мама не радіє життю і бачить негатив, а потім і самі почнуть шукати «підступ».

5. Обманювати на кожному кроці
Мамі набридло в черговий раз пояснювати, що цукерки їсти шкідливо, тому, щоб не слухати істерики дитини, вона каже, що вони закінчилися. Брехня рано чи пізно розкривається, а дитина розуміє, що її обманювали. Після такого складніше довіряти, і дитина сама починає брехати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Батьківське вигорання: чому це офіційний психологічний діагноз, а не просто «втома»?

Сімейні справи | 06:30, 22.06.2026

Сучасний світ вимагає від батьків бути ідеальними, проте гонитва за цим стандартом часто закінчується клінічним виснаженням — синдромом батьківського вигорання.

Як перестати картати себе за те, що твоя дитина-підліток тебе дратує?

Сімейні справи | 01:20, 22.06.2026

Почуття провини — це найпопулярніша емоція серед батьків тінейджерів. Проте психологи запевняють: дратуватися на підлітка — це абсолютно нормально і біологічно виправдано.

Підлітки під тиском хронічного стресу: як вчасно помітити приховану депресію?

Дитина | 08:30, 21.06.2026

Підлітковий вік є складним сам по собі, а накладання тривалої кризи робить психіку підлітка максимально вразливою до депресивних станів та тривожних розладів.

Чому короткочасна розлука може врятувати пару від розлучення?

Сімейні справи | 07:30, 21.06.2026

У стані глибокого вигорання партнерам іноді життєво необхідно віддалитися один від одного, щоб почути свої справжні бажання.

Як реанімувати стосунки?

Сімейні справи | 06:00, 21.06.2026

Якщо ви помітили, що ваші стосунки зайшли у глухий кут байдужості, це не привід збирати валізи — вигорання можна вилікувати, якщо діяти спільно.

Як рутина першого року спільного життя або декрету вбиває романтику і що з цим робити?

Сімейні справи | 01:20, 21.06.2026

Коли романтичний флер зникає під тиском немитого посуду, неоплачених рахунків та дитячого плачу, пара опиняється на межі вигорання.

Пастка «емоційного донорства»: чому один з партнерів вигорає швидше?

Сімейні справи | 00:30, 21.06.2026

У багатьох парах один із партнерів роками бере на себе роль емоційного контейнера, що неминуче веде до його психологічного виснаження.