Обмеження у калоріях уповільнює старіння?

Adoption

Date: 00:30, 04.03.2022 | Категорія: Косметологія [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

1283 Переглядів

Обмеження калорійності їжі - популярний і модний напрямок, що прийшов з-за кордону. Однак це далеко не новий винахід, адже актуальність та правильність такої стратегії харчування перевірено століттями. Її популярність обумовлена ефективністю, а також думкою про те, що контрольована мінімальна кількість калорій, що споживаються, здатна уповільнити старіння організму. Але чи це так?

_122671391_92067d7e-1533-4b79-96a9-6b388a71f018.jpg (37.55 Kb)

_122671391_92067d7e-1533-4b79-96a9-6b388a71f018.jpg (37.55 Kb)

В даний час поширені різні методики застосування рестрикції калорій на практиці: лікувальне голодування, інтервальне голодування, розвантажувальні дні, низькокалорійна дієта, дієта 5:2 та інші.

Яким чином рестрикція калорій уповільнює старіння?

По-перше, рестрикція калорій викликає в організмі цілу низку біохімічних реакцій, які призводять до підвищення чутливості рецепторів клітин до інсуліну. Це в свою чергу знижує рівень цукру в крові, а головне коригує інсулінорезистентність.

Численними дослідженнями підтверджено, що інсулінорезистентність лежить не лише в основі цукрового діабету 2 типу, а й ожиріння, деяких серцево-судинних та онкологічних захворювань та навіть хвороби Альцгеймера.

Доведено, що при зниженні калорійності їжі та введенні достатніх інтервалів між їдою, рецептори клітини відновлюють чутливість до інсуліну і клітина, нарешті, починає отримувати всю необхідну їй глюкозу. При цьому інсулінорезистентність — одна з причин старіння тканин тіла, тобто лікувальне голодування можна вважати і інструментом антиейджингу.

По-друге, рестрикція калорій активує білки сиртуїни, основна функція яких полягає у регуляції експресії генів, використовуючи епігенетичні механізми (тобто змінюючи ступінь конденсації хроматину). Ці білки безпосередньо беруть участь в усуненні пошкоджень ДНК, а як відомо, теорія накопичень пошкоджень ДНК є однією з загальновизнаних теорій старіння. За даними досліджень, активність білків сиртуїнів зростає натще і між їдою (протягом 10-16 годин), а знижується після їжі.

По-третє, рестрикція калорій призводить до збільшення активності теломерази та, відповідно, збільшення довжини теломер. Висока активність теломерази асоційована з більшою тривалістю життя.

Також посилюються механізми клітинної аутофагії. Дослідження одного з процесів аутофагії (всього їх три види), за яке Йосінорі Осумі отримав Нобелівську премію, пояснює, як клітини розправляються з відпрацьованим чи пошкодженим матеріалом. Відомо, що порушення у цьому процесі пов'язані з нейродегенеративними захворюваннями (такими, як хвороби Паркінсона, Альцгеймера та ін.). Також є дані, що на початковому процесі розвитку злоякісних утворень аутофагія сприяє гальмування процесу. Таким чином, обидва ці фактори перешкоджають процесам старіння і є біологічними механізмами, що працюють проти онкологічних та нейродегенеративних захворювань.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: