Посттравматичний стресовий розлад: чим небезпечний і як проявляється у дітей та дорослих?

Посттравматичний стресовий розлад може розвинутися не тільки внаслідок одноразового травматичного переживання, а й стати результатом постійного перебування у нервовій напруженості. Діагностується ПТСР у людей, яким доводилося стикатися з різними важкими подіями та ситуаціями, а також у людей, які були лише свідками травматичного явища. Приблизно у 20% людей посттравматичний стресовий розлад розвивається після травматичного досвіду, водночас найчастіше така проблема діагностується у жінок. Про те, що потрібно знати про посттравматичний стресовий розлад, розповідає лікарка сімейної медицини Христина Шевченко.

Як тло посттравматичного стресового розладу, так і його ознаки можуть істотно відрізнятися в кожного пацієнта. Буває, що симптоми ПТСР недооцінюються оточенням людини, яка переживає стрес, родичам часто важко зрозуміти поведінку хворого. Іноді діагностується складний посттравматичний стресовий розлад (комплекс ПТСР), який пов'язаний не з однією травматичною подією, а з багатьма травмами, які постраждалий переживав протягом усього життя.

Симптоми посттравматичного стресу необов'язково мають з'являтися одразу після негативного досвіду. Буває, що ознаки такого розладу з'являються лише за кілька тижнів чи місяців після негативної події. Як правило, клінічна картина ПТСР складається з фізичних та психологічних проявів.

Фізичні симптоми:

- гіперактивність та надмірна настороженість;
- порушення сну;
- проблеми з концентрацією уваги та труднощі із запам'ятовуванням;
- дратівливість, плаксивість;
- безпричинна тривога (може супроводжуватися рясним потовиділенням, прискореним пульсом, утрудненим диханням).

ПТСР у дорослих

Доросла людина, яка страждає на посттравматичний стрес, відчуває постійну напруженість, підвищену чутливість і тривожність — так організм намагається підготуватися до повторного переживання травми. Постійне почуття небезпеки з часом погіршує концентрацію уваги, викликає байдужість і навіть відчуженість. Хворий починає ізолювати себе від людей, відмовлятися від колишніх інтересів і занять може стати надмірно дратівливим, вибухнути гнівом або неадекватно відреагувати на будь-яку ситуацію. Крім того, ПТСР у дорослих часто супроводжується безсонням та розвитком обсесивно-компульсивного розладу.

Пацієнти з посттравматичним стресовим розладом мають підвищений ризик розвитку фізіологічних порушень – соматоформних, кардіореспіраторних, скелетно-м'язових, шлунково-кишкових захворювань.

ПТСР у дітей

Симптоми посттравматичного стресового розладу в дітей аналогічні дорослим, але можуть виявлятися трохи інакше. Наприклад, маленькі діти наполегливо відтворюють трагічну подію за допомогою ігор, історій чи малюнків, пов'язаних із травмою. Вони часто стають гіперактивними, дратівливими, плачуть у, здавалося б, несподіваних ситуаціях, нервуються, відчувають труднощі з концентрацією уваги та запам'ятовуванням.

ПТСР у дітей може призвести до соціальної ізоляції, втрати навичок і навіть регрес у розвитку. У дітей старшого віку часто спостерігається занижена самооцінка, руйнівна або ризикована поведінка, схильність до вживання психоактивних речовин. Типові симптоми у дітей включають порушення сну та приймання їжі, а також розвиток захворювання ШКТ.

Кожній людині з діагнозом ПТСР необхідно розпочати лікування, яке не тільки дозволяє пережити важкі часи, а й має вирішальне значення для подолання страхів та переживань. Наприклад, досить активно за діагнозу ПТСР використовується когнітивно-поведінкова терапія, що допомагає навчитися долати стресові життєві ситуації. У лікуванні ПТСР, крім психотерапевта, бере участь і психіатр, в обов'язки якого входить підбір препаратів, що зменшують симптоми психічних розладів.

Посттравматичний стресовий розлад проявляється певною поведінкою, психологічними та фізичними симптомами, які не дозволяють людині вести комфортний спосіб життя. Посттравматичний стрес, незалежно від того, що його викликало, завжди потребує участі фахівця. У разі ПТСР завжди потрібна допомога досвідченого психотерапевта, а також психіатра.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Чи можна дитині капнути перекис водню, коли болить вушко?

Дитина | 00:30, 22.12.2025

Не можна просто так капати дитині перекис водню у вухо, коли воно болить, бо це може бути ознакою запалення (отиту), і перекис може подразнити тканини, погіршити стан або замаскувати серйозну інфекцію; використання перекису виправдане лише для розм'я

Ополіскувач для рота може викликати невиліковну хворобу

Хвороби | 19:30, 20.12.2025

Вчені попереджають, що використання ополіскувачів для ротової порожнини популярного бренду, може збільшити ризик двох смертельних видів раку, тому їх не слід використовувати щодня.

Чому болить все тіло?

Здоров'я | 08:30, 19.12.2025

М'язовий біль, який торкається невеликої частини тіла, зазвичай викликаний надмірною перенапругою - ви підняли щось важке, довго ходили, вдарилися. Але біль, який відчувається у всьому тілі, зазвичай має зовсім інші причини й часто він спричинений ін

4 приховані ознаки, що з вашим організмом щось не так

Хвороби | 23:30, 17.12.2025

Ви часто відчуваєте втому і при цьому почуваєте себе не в найкращій формі? Але при цьому не можете сказати, що на щось хворі. Є чотири ознаки у повсякденному житті, що часто не беруть до уваги, які можуть сигналізувати про проблеми в організмі.

Ніколи не поєднуйте ці ліки з кавою

Профілактика і лікування | 19:30, 17.12.2025

Кава є сильним стимулятором, тому при поєднанні з деякими препаратами може призвести до перезбудження та появи неприємних симптомів. Також цей напій здатний погіршувати засвоєння ліків організмом.

Лікар дав поради, що робити, коли дере в горлі

Профілактика і лікування | 07:30, 17.12.2025

Щоб усунути дертя у горлі, слід виявити причину. Як правило, до цього приєднуються інші симптоми, що можуть вказувати на причини. Нерідко знадобиться допомога лікарів одразу кількох спеціальностей, як-от: отоларинголог, ендокринолог, невропатолог, ал

Якими поганими звичками ми руйнуємо себе щодня?

Шкідливі звички | 20:30, 16.12.2025

Щодня ми робимо або говоримо зовсім не те, про що насправді думаємо. Ми рухаємося не у тому напрямку, куди хочемо. І це не тільки тому, що в нас є зобов'язання чи потреби. Щодня ми робимо неправильний вибір і тим самим руйнуємо себе.