Дитина

Влітку така халепа може траплятися практично щодня.

Вага дитини, від народження і до дорослого віку, формується під впливом двох основних факторів - генетики та середовища.

Діти часто смокчуть пальці чи гризуть нігті. Дорослі винахідливі у своїх реакціях і спробах (а частіше тортурах) «викорінити» цю звичку. Діти винахідливі й прекрасні у своїй здатності до адаптації й пошуках зцілення. Світлана Ройз не дає універсальни

Чому раніше вчителі та батьки акцентували увагу на тому, у чому дитина слабка, і намагалися це виправити? Чому цей підхід є марною тратою часу й що саме насправді впливає на досягнення високих результатів та успіху?

Ми програмуємо малюка на бездіяльність, аби тільки нам було спокійно, а потім дивуємося, чому він нічого не прагне, коли стає старшим. Оберігати дитину від реальної небезпеки потрібно, але є ті речі, які ні в якому разі не можна забороняти дитині.

Школярі теж вигорають. Від надмірного навантаження, тиску та завищених очікувань дорослих. Зараз до цих факторів додається ще й війна.

Похвалити дитину легше, ніж делікатно вказати на помилку. Та ще й так, щоб вона не втратила бажання робити нові спроби.

Дитинство подекуди сповнене труднощів і стресових ситуацій, і іноді техніки глибокого дихання і заспокійливих слів недостатньо, щоб повернути дитину до нормального стану. Скористайтесь цими ідеями, якщо відчуваєте, що дитина напружена і тривожна.

Історії здатні розважити дитину, вони сприяють загальному розвитку. Неважливо, розповідаєте ви дитині відому казку, вигадану історію чи переповідаєте подію зі свого життя. Історії здатні позитивно впливати на розвиток дитини в довгостроковій перспект

Сім'я не може функціонувати без поваги, але чим більше ми намагаємося її отримати, тим важче вона нам дається. Чому діти не слухаються? Чому вони не виявляють поваги, коли ми на неї очікуємо? Що може допомогти? Легких відповідей немає, але є певні кр

Дитина не зробила домашнє завдання: сварити чи допомогти? Що робити: дозволяти дітям усе чи, навпаки, контролювати кожен крок? Автори книжки Вільям Стіксрад та Нед Джонсон переконані: ані вседозволеність, ані тотальний контроль не є хорошим вибором.

Діти в різних країнах проходять уніфіковане порівняльне тестування з читання. Оцінювання проводиться кожні п’ять років з 2001. Утім, ініціатори (серед засновників — міжнародні освітні компанії із США, Нідерландів та Німеччини) ще у 1960-х роках прово

Не важливо, що відбувається навколо, якщо є безпека, а щоденний розклад дитини організований так, щоб максимально не відрізнявся від звичного. Потрібні також заняття, ігри та прогулянки. Зрозуміло, що батькам також непросто, але буде легше, якщо спри

Одні кажуть, що дітей не варто перевантажувати роботою, інші впевнені, що діти повинні навчитися виконувати домашню роботу, щоб вирости самостійними. Які ж саме обов'язки можна доручити дітям у різному віці?

Традиції і правила в різних сім'ях відрізняються. Наприклад, зв'язок між вами й вашими дітьми може мати суттєву різницю порівняно з родиною ваших друзів. Це означає, що діють різні типи взаємин між батьками й дітьми.

Батькам варто пам'ятати, що заборони мають бути логічними. Саме тому кожному з батьків важливо ознайомитися з переліком речей, які не варто забороняти дітям, щоб вони виросли здоровими, щасливими та впевненими в собі.

Батьки всіх школярів нервують перед школою не менше, а то й більше за своїх дітей. І відчувають цілу гаму почуттів: страх, цікавість, хвилювання. Бажаючи підбадьорити дітей і налаштувати на навчання, ми іноді домагаємося зовсім протилежного результат

Батьки для дитини – модель для наслідування. Коли дитина спостерігає за дорослими, вона починає розуміти, як слід поводитися зі своїми почуттями.

Дослідження показують, що діти, які виховуються у строгості, в підлітковому віці виявляють жорстокість та непокору.

У дівчаток свій світ. У ньому рожеві поні та казкові принцеси, але реальність зовсім не така прекрасна, як у казці. Не можна оберігати її від життя, виправдовуючи себе тим, що на неї попереду і так чекає багато труднощів.

Дитина плаче, коли їй погано, і сльози - це лише розрядка, лише зовнішній прояв його стану.

Багатодітні батьки можуть помічати цікаву особливість: їхні діти часто мають різні характери. І зовсім не схожі один на одного! Не зовні, а внутрішніми рисами.

Постійно приймаючи рішення за дитину, навіть, здавалося б, у таких дрібницях, як вибір іграшок, батьки позбавляють її самостійності.