Чому не варто казати дитині, що вона зможе все: Що потрібно говорити натомість?

"Ти можеш все" - це позитивний вираз, але дуже узагальнений. Психолог пропонує кращу альтернативу.

Психологи починають відходити від практики змалечку підвищувати самооцінку дітей фразами, накшталт: "Ти можеш все". Батькам радять пригальмувати інстинкти та зосередитися на окремих талантах дитини.

Це краще, аніж ставити масштабні розмиті цілі, які, за підсумком, можуть лише завадити дитині чогось досягти. Спільний протест проти старої методики висловили різні психотерапевти та психологи у коментарі CNBC.

Не рідкість, коли представники сучасного покоління вагаються відповісти на питання, чого прагнуть у цьому житті. Можливо, причина таких сумнівів полягає саме у цьому тренді "всемогутності", який активно популяризували фахівці протягом останніх 50 років.

"Ти можеш все" - це позитивно, але дуже узагальнено, - каже Джоанна Норт, психотерапевт-консультант.

На її думку, цей вислів слід замінити конкретикою. Правда в тому, що життя у суспільстві все ж передбачає для людей певні обмеженні. Тому, головна "робота" батьків, навчити дитину "працювати та досягати цілей в межах власних життєвих обмежень", акцентувала лікар.

Чому серед батьків популярно казати дітям "ти можеш все"
Як вже згадувалося, психологічна теорія виховання дітей протягом останніх 50 років була зосереджена на підвищенні самооцінки, нагадує психолог Емма Кенні. Кажучи: "Ти можеш все" - в батьків може скластися хибне уявлення, що вони таким чином відкривають перед дитиною двері з необмеженими можливостями. Кожен тато чи мамо, звісно, щиро вірить в те, що їхня дитина - диво, яке здатне на все.

На науковому підгрунті впевненості у правильності такого методу виховання ми завдячуємо теорії "самоефективності". Вона була заснована канадсько-американським психологом Альбертом Бандурою між 1977 і 1997 роками. Основа теорії полягає в тому, що людина, яка має впевненість у здатності щось зробити, з більшою ймовірністю розпочне якесь діло, тоді як "невпевнена" людина, можливо, більше вагатиметься.

"Постановка цілей і амбіції - це ключові речі і теми, які батьки повинні намагатися створити в житті своїх дітей... Ви хочете переконатися, що ви, як батьки, дивитеся на внутрішні якості вашої дитини", - казав Кенні.

Однак сучасні психологу застерігають, що слід бути обережними у своїх словах до дитини. Казати, що дитина здатна "на що завгодно" - шлях у безвихідь, вважає Норт.

"Слова "ти можеш робити все, що завгодно", можна інтерпретувати як: "Я насправді не можу навіть подумати про те, що б це могло бути", - сказала вона.

За її словами, усвідомлення обмежень в житті не означає, що людина має стримувати свої мрії. Але концентрувати увагу на тому, у чому маєш талант, до чого більш здібний - перспективніший шлях для дитини. Адже успіх, як ніщо інше, надихає рухатися далі до цілі.

Як правильно надихати дитину
За словами Норт, у свої професійній практиці вона, власне, саме так і працює з батьками. Вона радить їм не бігти одразу за всім, а зробити "крок назад", щоб побачити, що вдається, а що не вдається їхнім дітям.

"Чи справді вони добре займаються фізичними вправами? Чи мають здібності в музиці?...А може, вони стануть тими, хто має достатньо альтруїзму допомагати іншим. Звертайте увагу на їхні схильності та мотивації, а також на те, "що робить їх щасливими", - додала вона.

Психолог каже, що діти схильні замикатися у власному маленькому "безпечному" світі. Тому правильно навчати їх робити маленькі кроки ще не у випробуваних заняттях, долучати до нового, заохочувати в цьому.

Світ дуже мінливий, тому "хибна" думка, що "ти можеш робити все, що завгодно" - швидше вписується в нього.

Сучасне покоління батьків може вчити дітей ставити перед собою високі цілі, але, водночас, має виховати в них реалістичні очікування від навколишнього світу, навчити, що таке старанна праця, допомогти стати успішним там, де це виходить.

"Ми очікуємо негайності: Я хочу це зараз"". А життя просто не може бути таким "завжди". Ми повинні навчити дітей терпіти базові емоції дискомфорту... Вчити їх бути сильними і стійкими", - резюмувала вона.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

До чого важливо готуватися чоловікові після народження дитини?

Тато | 01:20, 09.03.2026

Народження дітей – дуже важливий крок для сім’ї. І якщо для мами шлях материнства починається задовго до появи малюка, то батьки виявляються не зовсім підготовленими. До вашої уваги сім важливих моментів, до якого молодий батько повинен бути готовий.

Пропускати школу без поважних причин тепер не можна: новий закон

Навчання | 00:30, 09.03.2026

Кабінет Міністрів України затвердив постанову, яка оновлює механізм обліку дітей шкільного віку. Документ передбачає швидший та системніший обмін інформацією між освітніми установами, правоохоронними органами та службами у справах дітей, щоб своєчасн

Чи будуть в українських школах весняні канікули цього року?

Навчання | 19:30, 07.03.2026

У 2026 році українські школи самостійно визначають дати весняних канікул. На графік відпочинку вплинули кілька чинників — передусім ситуація з енергопостачанням, можливі блекаути та тривалість зимових канікул.

Як зробити розрив шлюбу менш болісним для дитини?

Дитина | 06:30, 07.03.2026

Легких розлучень не буває, але розрив шлюбу з дітьми може бути особливо важким і болючим. Батьки створюють фундамент для своїх дітей, а розлучення часто вириває його з-під ніг. Дитина може почуватися позбавленою коріння і наляканою.

Чому важливо слухати дитину, коли вона плаче?

Немовля | 01:20, 07.03.2026

Фрази “Поплаче і перестане!”, “Чому ти одразу біжиш, істерика пройде!” – ці репліки часто лунають у відповідь від батьків. Дітей часто звинувачують у маніпуляціях та бажанні звернути на себе увагу, хоча за сльозами дітей ховаються зовсім інші мотиви.

Як навчити дитину приймати свої помилки без істерик?

Дитина | 22:30, 06.03.2026

Часто діти відчувають сум і розчарування через свої невдачі, нездолані труднощі, навіть не розуміючи, що саме ці випробування сприяють їхньому зростанню та навчанню.

Що робити батькам, якщо їхня дитина почала заїкатися?

Дитина | 07:30, 06.03.2026

Заїкання – це порушення плавності, ритму та темпу мовлення. Часто цей явище зустрічається у дітей віком два-три роки, коли їхнє фразове мовлення активно розвивається. Заїкання може мати різний характер – органічний чи психогенний. Дитина може робити