Що робити, якщо дитина прокидається вночі та кричить від страху?

Adoption

Date: 19:00, 17.01.2022 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

3427 Переглядів

Дуже частий запит у батьківських групах звучить приблизно так: «Моя дитина почала раптом прокидатися серед ночі з моторошними криками, вона ніби спить, але при цьому жахливо кричить, заспокоїти її неможливо, і це дуже лякає. Що це і як із цим впоратися?» Виявляється, цей стан у дітей не рідкість, і в цілому нічого страшного тут немає. Але що треба знати, щоб бути підготовленим?

1665_t_1_700x467_0xd42ee42d_15688740451435877144-jpeg-825x400_q85_crop.jpg (25.75 Kb)

1665_t_1_700x467_0xd42ee42d_15688740451435877144-jpeg-825x400_q85_crop.jpg (25.75 Kb)

Приступи дивної поведінки дитини, пов'язані з раптовим, неадекватним пробудженням у невідповідний період сонного циклу - це дуже поширена і одночасно унікальна група розладів сну (парасомнії), яка найчастіше лякає та засмучує батьків.

Мабуть, кожна людина зустрічалася з нічними страхами чи нічними жахами. Приблизно через 1-3 години після засинання дитина раптово піднімається і починає жахливо кричати нестямним голосом. Мама кидається на допомогу, намагається взяти на руки і заспокоїти, але малюк не впізнає її, відштовхує, б'ється, виривається, як звірятко, що потрапило в капкан. Дитина в паніці, дезорієнтована, очі широко розплющені, погляд нерухомий, на обличчі застиг жах, реакція на оточуючих відсутня, дитина б'ється і дряпається, намагається схопитися з ліжка і втекти, може кричати: «Іди, не чіпай мене!» або волати беззвучно. Іноді малюк весь мокрий від поту, серце колотиться часто, дихання прискорене. Такий образ дій дитини легко пояснити - просто в цей момент дуже страшно!

Можливо, так само миттєво і несподівано напад припиняється, і малюк знову міцно спить. Іноді спроби заспокоїти або розбудити дитину не призводять до успіху, а лише посилюють проблему. У такому випадку зазвичай проходить від декількох хвилин до півгодини, перш ніж дитина остаточно прокинеться та заспокоїться.

Але навіть після цього малюк збентежений і здається розгубленим, від нього важко домогтися зрозумілих пояснень того, що сталося. Зрозуміло, наступного дня не залишається жодних чітких спогадів про нічні події.

Коли таке може статися і з чим пов'язане?

Найчастіше нічні страхи виникають у віковому періоді початку відмови дітей від денного сну. У такому разі тривалий час денного неспання та втома призводять до значних напружень та перевантажень у системі регуляції ритмів сну. У зв'язку з цим фаза повільного сну стає суттєво більш поглибленою та посиленою, що може ускладнювати правильний адекватний перехід у фазу поверхневого (швидкого) сну. Нічні страхи незмінно пов'язані з активацією певних мозкових областей під час глибокого (повільного) сну, зазвичай - першу третину нічного циклу. Спрощено такий механізм можна подати у вигляді неузгодженості роботи нервових центрів, що відбувається уві сні після накопичення сильної втоми або інформаційних перевантажень (стресів). У цьому окремі системи мозку, отримавши денний сильний емоційний заряд, легко збуджуються і дають команду переходу в поверхневий сон, зароджуючи сновидіння. А інші, не відновившись як слід після важкого трудового дня, «вважають», що ще не настав час інтенсивної роботи, і продовжують перебувати в глибокому сні. Це суперечність і виплескується назовні у вигляді найсильніших і найдавніших людських емоцій - страхів і жахів.

Нічні страхи досить часто зустрічаються (від 2 до 8 відсотків усіх дітей), виникають, як правило, у вразливих дітей віком від 2 до 6 років, переважно в періоди втоми, нестачі сну або стресів. Найчастіше нічні страхи зустрічаються у хлопчиків, однак у період дорослішання ця пропорція змінюється, і частка дівчаток зростає приблизно до половини.

Незважаючи на таку картину, що навіює жах на батьків, рідкісні нічні страхи зазвичай не викликають серйозних порушень здоров'я, зникають самі по собі і не часто вимагають лікування. Достатньо певних режимних заходів, а також лікарських порад і проблема може бути вирішена. Однак це не означає, що навіть при рідкісних нічних страхах батьки повинні спокійно очікувати, коли дитина переросте, і нічні напади закінчаться самостійно. Оскільки свідомість у момент такого нападу може бути вимкнена, тільки лікар-невролог, за допомогою спеціальних методів дослідження (нічний відео-ЕЕГ-моніторинг, полісомнографія) зможе розпізнати нічні епілептичні напади, які підступно ховаються під маскою невинних нічних страхів і потребують обов'язкового серйозного лікування.

Що робити батькам під час та після нападів нічного страху у дитини?

Не панікувати та не метушитися, залишатися спокійними. Нічний страх - це не криз, що загрожує душевному та фізичному здоров'ю малюка.

Не робити необдуманих дій: не намагатися будь-яким способом розбудити дитину. Зазвичай досить просто дочекатися закінчення нападу. Звичайно, це важко - нічого не робити, а тільки дивитися: потрібно володіти залізним терпінням, витримкою і спокоєм.

Якщо дитина перебуває у стані вираженого рухового збудження (б'ється і дряпається, намагається схопитися і втекти тощо.) — забезпечити фізичну безпеку дитини, м'яко утримуючи її на руках чи ліжку.

Уважно спостерігати за дитиною весь період нападу і після нього, щоб у подробицях описати це фахівцю.

Якщо дитина все-таки прокинулася, ласкаво заспокойте її, відверніть, обережно спробуйте з'ясувати, як вона почувається і що, можливо, пам'ятає.

Наступного дня в жодному разі не обговорюйте нічний напад з дитиною або в її присутності. Це може призвести до формування невротичних реакцій та появи денних страхів та тривоги. Проте дуже акуратно і дипломатично, не згадуючи безпосередньо нічну пригоду, потрібно зробити обережну спробу з'ясувати можливі спогади про минулу ніч.

Іноді дуже рідко можна спробувати дозволити дитині провести залишок ночі разом з вами в ліжку. У жодному разі не забувайте про загрозу формування неусвідомленої, так званої «побічної користі». Спостерігаючи, як перелякана мама «танцює» і метушиться навколо нього, дозволяє спати разом з нею в ліжку, дитина стає підсвідомо «зацікавлена» у таких нічних пригодах. Щоправда, це найхарактерніше для нічних кошмарів.

Інстинктивне бажання такої «користі» природним чином може призводити до маніпуляцій та прогресування цих порушень. Саме тому не варто після нападу з ентузіазмом напувати і годувати дитину, залишати в ліжку з дорослими і взагалі надмірно плекати і пестити.

Обов'язково контролюйте режим відпочинку і сну - дитина, що відпочила і виспалася, має набагато меншу ймовірність нічних страхів.

При частих нічних страхах іноді чудово допомагає раннє позапланове пробудження. Якщо м'яко і ніжно спробувати розбудити дитину від сну приблизно через 30-60 хвилин після засинання і потім знову укласти її спати, це може кардинально змінити сонний цикл і зірвати «підступні задуми» нічних страхів.

Якщо нічні страхи повторюються і заважають жити, потрібна консультація фахівця.

Але! Батьки повинні завжди пам'ятати — будь-які книжкові рекомендації, навіть найрозумніші, не є істиною в останній інстанції та керівництвом до негайних бездумних дій. Можливо, вашій дитині підходять зовсім інші поради – аналізуйте, розмірковуйте, слухайте свій внутрішній голос.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: