Приступи дивної поведінки дитини, пов'язані з раптовим, неадекватним пробудженням у невідповідний період сонного циклу - це дуже поширена і одночасно унікальна група розладів сну (парасомнії), яка найчастіше лякає та засмучує батьків.
Мабуть, кожна людина зустрічалася з нічними страхами чи нічними жахами. Приблизно через 1-3 години після засинання дитина раптово піднімається і починає жахливо кричати нестямним голосом. Мама кидається на допомогу, намагається взяти на руки і заспокоїти, але малюк не впізнає її, відштовхує, б'ється, виривається, як звірятко, що потрапило в капкан. Дитина в паніці, дезорієнтована, очі широко розплющені, погляд нерухомий, на обличчі застиг жах, реакція на оточуючих відсутня, дитина б'ється і дряпається, намагається схопитися з ліжка і втекти, може кричати: «Іди, не чіпай мене!» або волати беззвучно. Іноді малюк весь мокрий від поту, серце колотиться часто, дихання прискорене. Такий образ дій дитини легко пояснити - просто в цей момент дуже страшно!
Можливо, так само миттєво і несподівано напад припиняється, і малюк знову міцно спить. Іноді спроби заспокоїти або розбудити дитину не призводять до успіху, а лише посилюють проблему. У такому випадку зазвичай проходить від декількох хвилин до півгодини, перш ніж дитина остаточно прокинеться та заспокоїться.
Але навіть після цього малюк збентежений і здається розгубленим, від нього важко домогтися зрозумілих пояснень того, що сталося. Зрозуміло, наступного дня не залишається жодних чітких спогадів про нічні події.
Коли таке може статися і з чим пов'язане?
Найчастіше нічні страхи виникають у віковому періоді початку відмови дітей від денного сну. У такому разі тривалий час денного неспання та втома призводять до значних напружень та перевантажень у системі регуляції ритмів сну. У зв'язку з цим фаза повільного сну стає суттєво більш поглибленою та посиленою, що може ускладнювати правильний адекватний перехід у фазу поверхневого (швидкого) сну. Нічні страхи незмінно пов'язані з активацією певних мозкових областей під час глибокого (повільного) сну, зазвичай - першу третину нічного циклу. Спрощено такий механізм можна подати у вигляді неузгодженості роботи нервових центрів, що відбувається уві сні після накопичення сильної втоми або інформаційних перевантажень (стресів). У цьому окремі системи мозку, отримавши денний сильний емоційний заряд, легко збуджуються і дають команду переходу в поверхневий сон, зароджуючи сновидіння. А інші, не відновившись як слід після важкого трудового дня, «вважають», що ще не настав час інтенсивної роботи, і продовжують перебувати в глибокому сні. Це суперечність і виплескується назовні у вигляді найсильніших і найдавніших людських емоцій - страхів і жахів.
Нічні страхи досить часто зустрічаються (від 2 до 8 відсотків усіх дітей), виникають, як правило, у вразливих дітей віком від 2 до 6 років, переважно в періоди втоми, нестачі сну або стресів. Найчастіше нічні страхи зустрічаються у хлопчиків, однак у період дорослішання ця пропорція змінюється, і частка дівчаток зростає приблизно до половини.
Незважаючи на таку картину, що навіює жах на батьків, рідкісні нічні страхи зазвичай не викликають серйозних порушень здоров'я, зникають самі по собі і не часто вимагають лікування. Достатньо певних режимних заходів, а також лікарських порад і проблема може бути вирішена. Однак це не означає, що навіть при рідкісних нічних страхах батьки повинні спокійно очікувати, коли дитина переросте, і нічні напади закінчаться самостійно. Оскільки свідомість у момент такого нападу може бути вимкнена, тільки лікар-невролог, за допомогою спеціальних методів дослідження (нічний відео-ЕЕГ-моніторинг, полісомнографія) зможе розпізнати нічні епілептичні напади, які підступно ховаються під маскою невинних нічних страхів і потребують обов'язкового серйозного лікування.
Що робити батькам під час та після нападів нічного страху у дитини?
Не панікувати та не метушитися, залишатися спокійними. Нічний страх - це не криз, що загрожує душевному та фізичному здоров'ю малюка.
Не робити необдуманих дій: не намагатися будь-яким способом розбудити дитину. Зазвичай досить просто дочекатися закінчення нападу. Звичайно, це важко - нічого не робити, а тільки дивитися: потрібно володіти залізним терпінням, витримкою і спокоєм.
Якщо дитина перебуває у стані вираженого рухового збудження (б'ється і дряпається, намагається схопитися і втекти тощо.) — забезпечити фізичну безпеку дитини, м'яко утримуючи її на руках чи ліжку.
Уважно спостерігати за дитиною весь період нападу і після нього, щоб у подробицях описати це фахівцю.
Якщо дитина все-таки прокинулася, ласкаво заспокойте її, відверніть, обережно спробуйте з'ясувати, як вона почувається і що, можливо, пам'ятає.
Наступного дня в жодному разі не обговорюйте нічний напад з дитиною або в її присутності. Це може призвести до формування невротичних реакцій та появи денних страхів та тривоги. Проте дуже акуратно і дипломатично, не згадуючи безпосередньо нічну пригоду, потрібно зробити обережну спробу з'ясувати можливі спогади про минулу ніч.
Іноді дуже рідко можна спробувати дозволити дитині провести залишок ночі разом з вами в ліжку. У жодному разі не забувайте про загрозу формування неусвідомленої, так званої «побічної користі». Спостерігаючи, як перелякана мама «танцює» і метушиться навколо нього, дозволяє спати разом з нею в ліжку, дитина стає підсвідомо «зацікавлена» у таких нічних пригодах. Щоправда, це найхарактерніше для нічних кошмарів.
Інстинктивне бажання такої «користі» природним чином може призводити до маніпуляцій та прогресування цих порушень. Саме тому не варто після нападу з ентузіазмом напувати і годувати дитину, залишати в ліжку з дорослими і взагалі надмірно плекати і пестити.
Обов'язково контролюйте режим відпочинку і сну - дитина, що відпочила і виспалася, має набагато меншу ймовірність нічних страхів.
При частих нічних страхах іноді чудово допомагає раннє позапланове пробудження. Якщо м'яко і ніжно спробувати розбудити дитину від сну приблизно через 30-60 хвилин після засинання і потім знову укласти її спати, це може кардинально змінити сонний цикл і зірвати «підступні задуми» нічних страхів.
Якщо нічні страхи повторюються і заважають жити, потрібна консультація фахівця.
Але! Батьки повинні завжди пам'ятати — будь-які книжкові рекомендації, навіть найрозумніші, не є істиною в останній інстанції та керівництвом до негайних бездумних дій. Можливо, вашій дитині підходять зовсім інші поради – аналізуйте, розмірковуйте, слухайте свій внутрішній голос.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: мама, сайт для мам, вагітність, дитина, пологи, дієта, дитину, нічних, дитини, страхів, страхи, дитині, нападу, засинання, робити
Цікаво також:
Новини по темі
Токсичні стосунки з мамою: що робити?
Сімейні справи | 00:30, 11.05.2026
Коли поведінку дитини не можна ігнорувати?
Дитина | 19:30, 10.05.2026
Що буде з підлітком, якщо він не отримує любові від батьків?
Сімейні справи | 08:30, 10.05.2026
5 причин, чому маленькі дітки не сплять вночі
Немовля | 07:30, 10.05.2026
Чому діти можуть підняти руку на батьків?
Сімейні справи | 06:30, 10.05.2026
Як легко позбутися дитячих капризів?
Дитина | 19:30, 09.05.2026
Чи давати дитині кишенькові гроші?
Дитина | 08:30, 09.05.2026
