5 способів нашкодити дитині, намагаючись виростити її успішною і щасливою

Adoption

Date: 10:00, 01.11.2021 | Категорія: Дитина [comheader]| Коментарів: 0[/comheader]

9923 Переглядів

Ми намагаємося дати все найкраще своїй дитині і чекаємо, коли вона скористається головним правом – стане найщасливішою. Для досягнення цієї мети не всі засоби хороші.

9559_5.jpg (30.43 Kb)

Чому наші зусилля нерідко призводять до результату, цілком протилежного запланованому? Ми зібрали 5 ситуацій, коли люблячі батьки шкодять дитині з найкращих спонукань:

1. Кутаємо і прикрашаємо
У новонародженого – море речей. Ви насолоджуєтеся красивими фото (що цілком зрозуміло). А ще ви одягаєте йому шапочку і шкарпетки вдома, хоча самі в шортах і в майці. На вулиці – неодмінно ковдрочку, хоча самі знову в шортах і в майці.

Дитині майже весь час або жарко, або душно. Це призводить не тільки до застуд, але і є постійних подразників. Боротися з вами і вашим кутанням неможливо, залишається одне – менше проявляти активність, щоб не ставало ще спекотніше.

Цікаво, що коли дитина підростає, її все так же кутають, наряджають, але до цього додається ще контроль за станом усіх цих неймовірно красивих речей. На гойдалки не можна – вони брудні, з гірки з’їжджати не можна (можна порвати штанці), по калюжах нехай ходять інші діти, їх гумових чобіткам нічого не страшно.

Красиво, але не чарівно. Зовсім. Гальмує розвиток, обмежує свободу пізнання світу, прояви емоцій.

2. Опікуємося і захоплено лікуємо
Спеціальні «царапки» на час сну (щоб не будив себе ручками), мертва тиша, коли дитина спить, стерилізація кожного сантиметра житлової площі (і зовсім не через пандемію) – все це в дитинстві. Пізніше – контроль кожного кроку і кожного руху. Завжди і всюди за ручку, а краще – зі спеціальними віжками (такі повідці для дітей). Самому не можна ні кнопку ліфта натиснути, ні двері відкрити, ні кашу поїсти. Все це швидко і якісно зроблять мама або тато. Вони ж зберуть красиву вежу з конструктора (руйнувати заборонено), розберуться і з пазлами. Вони не знають, що таке зона найближчого розвитку і поняття не мають, чи може однорічна дитина пити воду з чашки самостійно. Навіщо пробувати, коли напоїти нескладно і точно не проллє на себе.

Якщо щось бентежить, починаємо лікувати! Таблетки від всіх існуючих хвороб, а також від страху, від примх, від злості, від жадібності…

Ви не встигаєте відчути потреби дитини і зовсім не уявляєте, яка вона насправді. Ясно, що ви боїтеся, тривожитеся і прагнете захистити від усіх негараздів, але є і ще один важливий момент – ви не приймаєте дитину такою, як вона є. Не розвиваєте, а переробляєте. І хоча в основі гіперопіки лежить ваша величезна любов, у вигляді настрою – жага влади, самореалізація і навіть прихована агресія.

3. Порівнюємо з більш успішними
Після того як років зо два-три ви все робили за дитину, приходить момент активних виходів в люди і неминуче зіткнення з однолітками, яким давали розвиватися в більш вільних умовах. Виникають питання – чому Давид бігає і кричить вірші, Софія будує замки і прикрашає їх всім, що знайшла в пісочниці, а Міша з Грицем підтягуються і на шаленій швидкості деруться по драбинках. Кому питання задаємо? Своїй дитині, яку так дбайливо захищали від освоєння простору, вивчення власних можливостей і розвитку навичок. Так-так, «саме час» ставити в приклад тих, у кого не було подібних обмежень. Ви думаєте, у такий спосіб вийде стимулювати?

На зміну спокою і впевненості, що все йде за планом, прийшли роздратування і претензії. Порівнюючи дитину з іншими, ви нівелюєте її унікальність, знецінюєте і створюєте прекрасний грунт для комплексу неповноцінності. Якщо вам такий сценарій не підходить, порівнюйте досягнення малюка з його ж власними, відзначайте прогрес, хваліть. І, до речі, якщо у вас чемпіон, не використовуйте в якості похвали порівняння з більш слабкими дітьми.

4. Починаємо гіперактивно розвивати
Так-так, гіперактивність (СДУГ) – діагноз, який часто ставлять непосидам (але не всім і не кожному). Але є дійсно гіперактивні батьки. Хтось складає план розвитку прямо з народження, хтось – в екстреному порядку, виявивши відставання. День у дитини розписаний буквально по хвилинах. Світ вивчається тематично, сезонно, за допомогою карток, розвиваючих посібників і методичок по вирощуванню геніїв. Це чудово, якщо в міру, дитині подобається, а батьки не відчувають себе придатком до карток.

Тренд раннього розвитку поступово слабшає. Чому? Тому що все ж він сильно обмежує ті самі права дитини на самостійне дослідження світу, а ще – на ігри і (о, жах!) На байдикування. Чотири години в день! Дайте їх дитині, будь ласка. Це необхідно для здорового розвитку та формування щасливої особистості.

5. Вчимо хорошому як теоретики
Ми знаємо, що добрим бути приємно, розповідаємо, що потрібно ділитися, читаємо хороші книжки про це. Овочі корисні – пам’ятаємо. Немає поганих людей, є ті, яким погано – для кого це новина? Якщо все це в теорії, і ми намагаємося навчити цих істин і прищепити корисні звички, не маючи власного досвіду, то не вийде. На жаль.

Поки ми критикуємо друзів, коли вони цього не чують, потайки від дитини їмо цукерки і переходимо дорогу на червоне світло, всі благі наміри вимостять дорогу куди завгодно, але не на щастя і не до успіху. І насправді, насильно змушувати ділитися дитину 2-3 років набагато гірше, ніж бути жадібним (перестаньте, а зекономлені зусилля витратьте на вивчення вікової психології).

До речі, поради педагогів і психологів теж не сильно працюють, якщо ви використовуєте її лише тому, що так треба, якщо це не стає вашим внутрішнім переконанням.

Пам’ятайте про 4 обійми в день для виживання, 8 – для підтримки і 12 – для зростання? Психолог Вірджинія Сатир дуже рекомендує. Це не означає, що потрібно завести блокнот і ставити галочки. Обіймайте скільки хочете, але від душі. У вас поки 4 рази на день? Це ОК. Практикуйте. І пам’ятайте, що чоловікові обійми теж потрібні. Для виживання.

Не хочете йти на дитячий майданчик? Не змушуйте себе. Їдьте в парк, в музей або гуляйте по місту. Нехай це дарує вам задоволення. З овочами теж непогано б розібратися – знайти такі рецепти, щоб вам самим було смачно, а потім вже розповідати дитині, які чудові вітамінчики у такій гарній капусточці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: