Гайморит (верхньощелепний) — це запалення слизової оболонки верхньощелепних пазух носа,а саме великих гайморових порожнин по обидва боки від носа.
Які перші ознаки гаймориту
Запалення гайморових пазух проявляється різноманітними ознаками, але є загальні симптоми, які допомагають в ідентифікації захворювання. У хворого з'являються сильні болі в області носа, які з кожним днем посилюються, особливо ввечері та вночі. Пацієнт також може відчувати головний біль і дискомфорт у носі. Інші ознаки включають закладений ніс, нежить та відчуття холоду. Діагностика захворювання може бути ускладнена, тому що симптоми гаймориту, особливо на початку, нагадують прояви інших респіраторних захворювань.
Основні симптоми гаймориту
закладеність однієї або обох ніздрів, що виникає внаслідок набряку слизової оболонки носа
нежить — виділення з носа серозні/слизисті, серозно-гнійні (в’язкі, густі, зелені) або гнійні при приєднанні бактеріальної флори
головний біль — може бути локалізований в ділянці щік, де знаходяться гайморові пазухи
біль у проекції пазух — біль, відчуття розпирання та дискомфорт у верхньощелепних (гайморових) пазухах, тобто - верхній частині щік, біль може іррадіювати до зубів верхньої щелепи (при одонтогенному гаймориті)
набряк і припухлість в ділянці верхній частині щік, очей
поява неприємного запаху (гнійного) з носа,рота
лихоманка — температура тіла підвищується до субфебрильних/фебрильних цифр (37,0-38,0)
погіршення нюху — виникає внаслідок запалення та набряку слизової оболонки
закладеність вух, також кашель, який посилюється при знаходженні хворого в горизонтальному положенні через стікання секрету по задній стінці горла (ввечері)
Причини запалення гайморових пазух
Спочатку звичайного нежитю набрякає слизова оболонка носа. Внаслідок цього порушується повітрообмін пазух. Це може викликати застійні явища у верхньощелепних порожнинах і спровокувати запальний процес.
Аерогенний — найчастіший шлях інфікування. Патогенні мікроорганізми при вдиханні повітря потрапляють на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів та пазух;
віруси: Риновіруси (Rhinoviruses) та вірус грипу (Influenza virus) — найчастіші причини гострого запалення слизової оболонки дихальних шляхів, у результаті якого розвивається гайморит). Гайморит здатні викликати всі типи вірусу грипу, але найчастіше — А та В.
бактерії:
пневмококи (Streptococcus pneumoniae);
гемофільна паличка (Haemophilus influenzae);
мораксела (Moraxella catarrhalis);
клебсієла (Klebsiella pneumoniae) та ін.
Одонтогенний — гайморит розвивається внаслідок потрапляння патогенної мікрофлори через кореневі канали каріозно ушкоджених зубів, основний збудник протей (Proteus). Грибковий гайморит може бути викликаний аспергілусом (Aspergillus) або іншими видами грибів, розвивається найчастіше на тлі зниження загального імунітету пацієнта або при тривалому і безконтрольному використанні антибіотиків.
Травматичний. Один із можливих наслідків травм носа або гайморових пазух, викривлення носової перегородки тощо.
Хронічні процеси в носовій порожнині. До них відносяться пухлини, поліпи, тривала присутність сторонніх тіл у гайморових пазухах. У дітей часто причиною стають збільшені аденоїди.
Діагностика захворювання
Діагностика захворювання може бути ускладнена, тому що симптоми гаймориту, особливо на початку, нагадують прояви інших респіраторних захворювань.
основні ознаки або симптоми, які описані у всіх рекомендаціях як основні діагностичні критерії, це:
Скарги хворого: закладеність носа, виділення з носа, біль і припухлість в ділянці щік, температура при гаймориті (37,0-38,0). Анамнез – тривалий перебіг захворювання.
Під час огляду порожнини носа:
у вході в ніс іноді спостерігаються тріщини або садна шкіри, ділянки мацерації
набряк слизової оболонки порожнини носа, середнього носового ходу;
виділення, які можуть бути слизовими, гнійними чи змішаними,у передніх відділах носової порожнини можуть утворюватися кірочки. ;
гіперемія(почервоніння) слизової оболонки порожнини носа та пазух внаслідок збільшеного кровотоку до запаленої ділянки;
обструкцію носових ходів слизом.
при огляді ротової порожнини слиз або гній можуть стікати по задній стінці глотки
пальпація ділянок проекції гайморових пазух: біль, припухлість, почервоніння у проекції гайморових пазух(в ділянці щік), також біль може іррадіювати у зуби верхньої щелепи (при одонтогенному гаймориті), може бути важливим симптомом бактеріального риносинуситу.
Лабораторні показники:
загальний аналіз крові з формулою крові
бактеріологічне та мікологічне дослідження мазка з порожнини носа або аспірату із пазухи-частіше проводиться при хронічній формі гаймориту
дослідження чутливості мікрофлори до антибіотиків.
Інструментальні методи: Рентгенографія гайморових пазух, комп’ютерна (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) також належать до додаткових методів діагностики та використовуються у клінічно складних випадках, при нетиповому перебігу захворювання, у пацієнтів з підозрою на ускладнення. Рентгенологічне дослідження дозволяє оцінити анатомічну структуру та стан тканин: будова пазух носа з різним ступенем деталізації; затемнення пазух або рівень рідини в них, що свідчить про застій секрету; стоматологічні захворювання, які можуть бути причиною одонтогенного гаймориту (каріозні ураження, аномалії кісток верхньої щелепи, абсцеси, кісти, пухлини, остеомієліт та ін.)
Ендоскопічне дослідження пазухи та ділянки її співустя з носовою порожниною.
Лікування гаймориту
Схема лікування призначається індивідуально після консультації, обстеження лікаря ЛОРа.
Деконгестанти (судинозвужувальні препарати) - для відновлення носового дихання та прохідності носових співусть. Вони чинять протинабрякову дію на слизову оболонку носа, що особливо важливо в ділянці середнього носового проходу.
Назальні глюкокортикостероїди — мають виражені протизапальні та антиалергічні властивості, сприяють усуненню набряку та запалення слизової оболонки дихальних шляхів
Анальгетики та антипіретики — застосовують для зниження температури тіла та інтенсивності больового синдрому
Сольові розчини для промивання носа — сприяють поліпшенню дренажу навколоносових пазух. Застосовують різні сольові розчини (ізотонічний — для розрідження в’язкого секрету та очищення слизової оболонки носа, гіпертонічний — для зменшення вираженості місцевих запальних реакцій у слизовій оболонці носа, поліпшення носового дихання) кілька разів на добу згідно з рекомендаціями, описаними в інструкції
Антибіотерапія показана, якщо пацієнт відповідає критеріям тривалості або вираженості симптомів. Про це пише .
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Теги: гайморит
Цікаво також:
Новини по темі
Що краще не їсти перед сном щоб не викликати нічні кошмари
Здоров'я | 00:30, 07.09.2026
Чому обличчя червоніє, коли ви п’єте алкоголь?
Здоров'я | 00:40, 04.09.2026
Що таке "золотий йогурт" та чому його варто їсти на сніданок
Здоров'я | 09:05, 31.08.2026
Небезпечне схуднення: жінка пила лише воду 15 днів і отримала ураження мозку
Здоров'я | 00:31, 30.08.2026
Дослідники заявили, що лимонний сік ефективно знижує тиск
Здоров'я | 22:59, 24.08.2026
Названо недорогий продукт для жіночого здоров’я
Здоров'я | 06:49, 23.08.2026
Невролог порадив відмовитися від сну на животі
Здоров'я | 01:07, 18.08.2026
