3 стратегії виховання підлітків

З підлітками часом буває не легко: вони можуть бути запальними, або ж, навпаки, мовчазними. У них часто бувають перепади настрою, а ще вони дуже прагнуть бути дорослими, та не завжди можуть самотужки впоратися зі своїми проблемами. Тож батькам варто бути уважними до них і часто проявляти терпіння.

1. Дайте більше свободи, але й більше обов’язків
Дочки, як правило, розвиваються раніше, і щойно їм виповниться 11 або 12 років, вони починають вимагати більше свободи. Хлопчики дорослішають повільніше. Приблизно у віці 13 років вони раптово, без будь-якого попередження, стають більш впертими і гордими, реагуючи незрозумілим для вас чином.

Ваші діти ростуть. Вони входять у світ дорослого життя, але в глибині душі все ще залишаються дітьми. І це дається їм нелегко. Намагайтеся не забувати, що вони перебувають під владою гормонів і особистих драм, і що це допоможе їм визначити своє місце в світі.

Підлітки потребують можливості дізнатися більше про себе, мати більше свободи і відчути на собі наслідки своїх дій.
Найкраще, що ви можете зробити як батьки, – допомагати підтримувати баланс між свободами і обов’язками. Наприклад, вони можуть гуляти у вихідні, якщо добре навчаються в школі. Дайте їм зрозуміти, що вони мають дотримуватися визначеної комендантської години, тому що, якщо вони прийдуть додому занадто пізно, то втратять свої привілеї.

Ключовим моментом тут є те, що підлітки мають усвідомити, що життя повне правил і вимог, яким всі – особливо дорослі – мають підкорятися, тож вони мають також переконатися в цьому в ранньому віці. Речі не просто “падають з неба”, тому що вони їх хочуть. Їм доведеться навчитися наполегливо працювати, щоб заробити гроші, які вони будуть витрачати, щоб купити їжу, одяг, домівку, тобто щоб жити. Вам потрібно зробити так, щоб підліток взяв на себе відповідальність за своє навчання і власні дії. І пам’ятайте, що саме ви встановлюєте стандарти, тож треба забезпечити їх виконання. Якщо ви вагаєтеся або щодня змінюєте свої очікування, ви втратите їхню повагу.

2. Позитивні стимули кращі, ніж покарання
Деякі батьки роблять помилку, постійно караючи своїх підлітків. Вони кричать на них, лають, негативно реагуючи кожного разу, коли ті роблять щось неправильно. Натомість потрібно навчитися підтримувати рівновагу. Ось приклад: дитина провалює іспит, приходить додому з поганими оцінками, і ви обзиваєте її лінивою і говорите, що вона ніколи нічого не досягне в житті. Так робити не варто. Це викликає тільки негативні почуття, низьку самооцінку і безнадію. Замість цього спитайте, що сталося, і спробуйте відновити довіру. Скажіть, що ви вірите в неї, і ви знаєте, що вона справиться краще наступного разу, тому що вона повною мірою здатна досягти успіху, якщо цього забажає. Коли підлітки роблять помилки, треба показати їм, як можна зробити краще, намагайтеся не переходити на критику. Варто дотримуватися стратегії, яка будує їх впевненість, замість того, щоб постійно наказувати. Це найкращий спосіб.

3. Спілкуйтеся і будуйте довіру
Завжди знаходьте час, щоб провести його з вашим підлітком і запитати, як пройшов день. Не судіть його за тим, що він зробив або не зробив. Батьки мають скеровувати, і єдиний спосіб робити це успішно – постійно спілкуватися та довіряти.

Намагайтеся не допустити, щоб ваш підліток став типовим хлопчиком чи дівчинкою, які завжди замкнені в своїй кімнаті з комп’ютером або музикою – діти, які виходять тільки для того, щоб поїсти або зустрітися з друзями. Запобігайте самоізоляції, з дитинства завжди заохочуйте сімейні заходи в домашніх умовах. Під час обіду, вимкніть телевізор і поговоріть зі своїми дітьми. Спитайте їх про речі, які їм подобаються, про друзів, людей, які їм цікаві… Спонукайте їх ділитися з вами без будь-якого тиску. Сподіваємося, вони зрозуміють, що ви – їхній союзник, а не ворог або хтось, хто тільки критикує або карає.

Прислухайтеся до них, направляйте, будьте батьком, матір’ю і найкращим другом. Встановіть обмеження, коли це необхідно, і давайте свободу, коли вони заслуговують завдяки свідомій і відповідальній поведінці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

«Нічого не хочу і не буду»: як повернути дітям мотивацію?

Виховання | 00:30, 06.01.2026

Сучасні батьки все частіше звертаються до психологів із запитом «Моя дитина нічого не хоче, нічим не цікавиться і ні до чого не проявляє інтересу. Що робити?» У підліткового «не хочу» є чимало прихованих причин: розповідаємо та пояснюємо, що з цим ро

Замість «як справи?»: 10 ненудних запитань до дитини

Дитина | 23:30, 05.01.2026

10 запитань дитині, на які їй буде цікаво відповідати, та які дадуть батькам купу нової інформації і змусять задуматися.

Непосидюча чи невихована: як зрозуміти, що - про вашу дитину?

Виховання | 22:30, 05.01.2026

Батьки розповідають безліч історій про «нестерпну непосидючість» дітей, що змушує змінювати плани чи розгрібати гучні істерики на рівному місці. І в той час, як більшість дорослих шукають чарівні методи для привиття дітям навички терплячості, знаний

Як говорити з дітьми про інвалідність і чого точно не треба казати?

Розвиток дитини | 21:30, 05.01.2026

Для того, щоб змінювати в нашому суспільстві ставлення до людей з інвалідністю, у тому числі ветеранів, потрібно починати з наших дітей. Адже вони і є рушієм змін. Для цього потрібно покращувати обізнаність наших дітей у темі інвалідності. Бо що стар

Як відучити дітей битися між собою?

Дитина | 20:30, 05.01.2026

Що робити, якщо стосунки між маленькими братами і сестрами перетворюються на безкінечні війни? Коли батьки постійно чують: «Він перший розпочав»? Дитячі бійки — норма чи невихованість? Дитяча психологиня Олена Шамрай переконана: корені проблеми криют

Чого точно не варто казати підліткам про секс?

Дитина | 16:45, 04.01.2026

Ідеальне рішення — забезпечити дітей ресурсами, де простою мовою пояснюють, як якісна сексуальна освіта сприяє здоров’ю, формує розуміння репродуктивної анатомії та фізіології, безпеці та розумінню себе і свого тіла.

Що робити, коли дитина не хоче вчитись?

Дитина | 01:20, 04.01.2026

Ви приходите з роботи і бачите дитину з телефоном в руках. "А уроки зробив?" - запитуєте. Знаєте, що не зробив, але надія і остання нервова клітина ніби змушують це спитати. Ви відчуваєте роздратування і безсилля, часом навіть трохи розпачу: так не х