Помилки батьків при вихованні двох і більше дітей

Навішування ярликів? Порівнювання досягнень? Виділення одного улюбленця? Все з перерахованого дуже погано впливає на дітей, але це не найстрашніші помилки.

Найгірше, що можуть зробити батьки двох і більше дітей — це намагатися дати їм усе порівну. Щоби все в них було однаковісінько, щоби ніхто не ображався. На перший погляд здається, що якщо дати дітям абсолютно однакову кількість уваги, часу, подарунків, солодощів, іграшок, то все буде по-чесному і правильно, і вони не будуть рости з думкою, що когось люблять більше, а когось менше. Проте, досвід тисяч сімей показує, що ці перегони за «зрівнялівкою» не допомагають розв’язати проблему, а навпаки – можуть створити додаткові труднощі.

З одного боку, звичайно, повертаючись з поїздки та привізши подарунок для однієї дитини, решті дітей теж потрібно подарувати щось більше, ніж полум'яний «привіт». Так, у багатьох випадках можна і навіть потрібно давати дітям однаково, але чим частіше ви намагатиметеся уникнути цього, тим краще. Але якщо не порівну, то як і що їм давати? Психологи виділяють три принципи:

Давати відповідно до потреб
Розглянемо ту саму ситуацію з поверненням із поїздки: можна привезти обом дітям однакові іграшки, а можна навпаки — для доньки взяти величезного ведмедя, а для сина — маленьку машинку, зате з набору, який він колекціонує. Важливо надавати відповідний рівень вашої уваги до їх інтересів.

Або ще частіша ситуація з їжею. Не обов'язково давати дітям абсолютно однакову кількість черешні. А на скиглення «Чому у нього/неї більше!» варто відповідати без прив'язки до іншої дитини: «А ти наївся? Ти хочеш з'їсти ще черешні?». Потрібно звертати увагу дитини на її особисті потреби, а не на протистояння з братом чи сестрою. А ось якийсь обмежений продукт, який обидва бажають однаково, можна поділити навпіл.

Давати відповідно ситуації
Дуже поширеним є звичай дарувати подарунок не тільки тому, у кого День народження, а й братам і сестрам іменинника, щоб нібито інші діти не засмучувалися. Але насправді така традиція — не найкорисніша для ваших дітей. Вона безжально знецінює того, хто має свято. Найкраще, коли всі отримують те, що належить, у свій час, коли це їм найпотрібніше.

Давати відповідно до віку
Діти часто дошкуляють батькам нескінченним потоком запитань на кшталт «А чому йому можна грати на комп'ютері, а мені ні?», «Чому він може гуляти один, а я ні?», «Чому йому ви купили телефон, а мені ні?». Не скажеш дитині, що все лише тому, що йому п'ять, а його братові одинадцять! Найкраще з раннього дитинства прищеплювати дітям установку, що нові права — це завжди і нова відповідальність.

Потрібно вчити, що в міру дорослішання у дитини з'являються як нові права (ігри в комп'ютер, телефон, прогулянки без батьків), так і відповідальність (навчання, виконання домашніх завдань, вчасне повернення з самостійних прогулянок). Це також допомагає донести до дитини і дорослих «можна». Мама і тато можуть лягати пізно, бо вони несуть відповідальність за те, щоб все одно прокинутися завтра рано-вранці і піти на роботу.

Окрема тема — це розподіл уваги батьків, за яку так тяжко борються діти. У цій ситуації найкраще допомагає метод «індивідуальної години». Психологи стверджують, що у сім'ях, де є більше однієї дитини, індивідуальна година з дитиною просто необхідна.

Індивідуальний час — це ті 30 хвилин на день, які ви проводите конкретно з однією дитиною. Сенс у тому, щоб у чітко визначений час приділити дитині абсолютно всю вашу увагу. Не відволікаючись на телефон, не готуючи вечерю, і тим більше не переключаючи увагу на інших дітей. При цьому потрібно разом займатися саме тим, що хоче сама дитина: збирати конструктор, грати в ляльки, дивитися мультики обіймаючись, малювати в улюбленому альбомі.

Після цього повинен йти індивідуальний час з другою дитиною, третьою і т. д. Знаючи, що мама чи тато точно-точно проведуть з нею годину з такої-то години по таку-то, дитині буде набагато простіше пережити той факт, що поки що увага батьків належить його братові чи сестрі.

Як варіант, можна замінити індивідуальні пів години на день на цілу індивідуальну добу на місяць. Проводити цей день потрібно з дитиною, займаючись тим, чим їй хочеться: піти в мотузковий парк, в кіно, погуляти по місту, сходити в кафе тощо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Який тато найкращий за знаком зодіаку?

Тато | 01:20, 29.03.2026

Виховання дитини — складний і водночас захопливий процес. Одну з найголовніших ролей в ньому відіграє тато. Виявляється, що кожен знак зодіаку має різні підходи до виховання дітей. Пропонуємо вам дізнатись про це детальніше.

5 речей, які кожен батько повинен зробити для своєї дочки

Тато | 00:30, 28.03.2026

Кожен батько має сформувати у доньки почуття безпеки, впевненості та самоповаги, ставши для неї прикладом любові. Найважливіше — приділяти час, демонструвати повагу до неї та матері, підтримувати її мрії, навчати відповідальності та проявляти безумов

4 важливі теми, які батькам потрібно обговорювати з дитиною щодня

Сімейні справи | 08:30, 25.03.2026

У повсякденні батьки мають надто багато справ та роботи, яка може позбавляти спілкування з дитиною. З часом це може призвести до того, що стосунки стануть більш формальними, автоматичними, а емоційний зв’язок буде втрачено. Щоб цього уникнути варто г

Лайфхаки, щоб покращити сон батькам та дітям

Сімейні справи | 19:30, 24.03.2026

Для покращення сну всієї родини важливо дотримуватися єдиного режиму, провітрювати спальню (18-20°C), забезпечити повну темряву та вимкнути гаджети за 1-2 години до сну. Створіть сталі вечірні ритуали (купання, читання), уникайте ситної вечері та вик

Спати окремо корисно для здоров'я

Здоров'я | 00:30, 24.03.2026

Вчені з'ясували, що через партнера людина може прокидатися до шести разів за ніч!

Чи може вагітна стати хрещеною мамою?

Мама | 19:30, 23.03.2026

Православна Церква хрестить немовлят за вірою їхніх хрещених батьків. Проте вірою не обмежується їхня місія: хрещені батьки зобов’язані навчити охрещену дитину, коли вона підросте, засадам Христової віри, допомагати їй та молитися за неї все життя. Ц

Емоційне вигорання у батьків

Сімейні справи | 00:30, 17.03.2026

Емоційне вигорання — це синдром емоційного виснаження та постійної втоми, яка у свою чергу може змінюватися на розчарування та зниження інтересу до певної діяльності. Він може розвиватися через те, що ми перебуваємо під впливом довгострокового стресу