Як навчитися розв'язувати проблеми разом з дитиною, а не за неї?

Клінічний психолог Росс Грін 25 років спеціалізувався на дітях з соціальними, емоційними та поведінковими проблемами. Робота в сім’ях, школах, відділеннях психіатричних клінік, інтернатах і в’язницях допомогла Россу виробити особливу систему виховання. Ксенія Лур’є законспектувала для нас його книгу, що вийшла у видавництві «Манн, Іванов і Фербер», де він докладно описує свою методику.

Між «царством диктатора» і «територією слабака» існують партнерські стосунки
Здається, з давніх-давен було заведено так: дорослі кажуть дітям, що робити, і змушують це робити. Хто сильніший, той і правий. Мама краще знає. Дітей має бути видно, але не чути. Однак останнім часом ставлення до дітей зазнало змін. Підвищення статусу дитини в суспільстві зростає, заборонена дитяча праця в розвинених країнах. Дітям не потрібно заробляти гроші для виживання сім’ї, у них з’явився вибір. Фізичне покарання дітей в деяких країнах переслідується законом. Воно визнане шкідливим навіть в педагогічних цілях.

На думку Росса, багато батьків розгублені. Вони не можуть зрозуміти, як сьогодні виховувати дітей, тому що «загрузли між потуранням і авторитаризмом». Росс стверджує, що вся справа в балансі, і між «царством диктатора» і «територією слабака» існують партнерські стосунки. Їх ключова складова — співробітництво, а не влада чи сила. Саме партнерство між батьком і дитиною «дозволить вибудувати стосунки, які влаштують вас обох, дадуть можливість рости та розвиватися, забезпечать ваше чадо хорошою основою, яка необхідна йому для того, щоб одного разу розправити крила і злетіти».

Що таке несумісність у стосунках
Згідно З Россом Гріном, перед кожною дитиною стоїть важливе завдання: зрозуміти, що вона із себе представляє (які її вміння, навички, цінності, риси характеру, цілі та життєві орієнтири), усвідомити свої особливості та відповідно до них жити. Відомий психолог Карл Роджерс назвав цей процес самоактуалізацією.

Своєю чергою, перед батьками стоїть аналогічне завдання: з’ясувати, що з себе представляє їхня дитина, прийняти це і допомогти їй вести відповідний спосіб життя. Крім того, кожен батько хоче мати вплив, тобто передати дитині свій досвід, цінності та життєву мудрість. Це вплив батьки зазвичай роблять через свої очікування. У суспільства також є очікування, що пред’являються дитині, — освітні, соціальні, поведінкові.

Більшість дітей здатні виправдати очікування батьків і суспільства, але у кожного трапляються моменти, коли важко відповідати чиїмось уявленням
У когось з дітей це відбувається частіше, у когось — рідше. Як говорить Грін: «Іншими словами, бувають випадки, коли виникає невідповідність характеристик дитини та покладених на неї очікувань». В цьому випадку і виникає невідповідність або несумісність завдань батьків і дітей.

Наприклад, учитель задає додому багато завдань з математики, а дитина не особливо добре її розуміє, виникають складнощі. Якщо дитина навчена звертатися за допомогою, вона піде на контакт з викладачем. Або якщо вчитель бачить труднощі учнів, він зможе запропонувати свою допомогу. В іншому випадку розбіжність між очікуваннями вчителя і можливостями дитини збережеться.

По суті, несумісність неминуча. Але вона стає важливою частиною наших взаємин, тому що стимулює їхній розвиток. Важливо побачити невідповідність і допомогти дитині її подолати.

Як навчитися розв’язувати проблеми разом з дитиною: Росс Грін підкреслює, що партнерські взаємини з дитиною мають на увазі допомогу їй.

Як розв’язувати проблеми за допомогою співпраці
Як навчитися розв’язувати проблеми разом з дитиною? Грін пропонує три варіанти роботи над невирішеними проблемами дітей.

План А передбачає вирішення в односторонньому порядку, тобто за вказівкою батька (авторитаризм).
План Б (той самий баланс) передбачає співробітництво.
План В полягає в тому, щоб адаптувати, змінити або відкласти проблему на невизначений час, тобто почекати з наданням допомоги дитині (потурання).

Безумовно, кожен батько сам має право вибрати варіант роботи з проблемами дитини. Але оскільки книга Гріна про співпрацю, то про план Б він розписує найбільш докладно.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Цікаво також:

Новини по темі

Люди в окулярах розумніші і швидше роблять кар'єру — з'ясували вчені

Психологія | 01:20, 07.06.2026

Дослідження показало генетичний зв'язок між короткозорістю та високими когнітивними здібностями.

2 звички, що видають по-справжньому вірного партнера

Сімейні справи | 00:30, 07.06.2026

Більшість людей уявляють вірність як готовність залишатися поруч у кризові моменти або жертвувати заради коханої людини. Однак психологи стверджують, що справжня відданість набагато менш помітна — її можна розпізнати за двома простими моделями поведі

Як не передати дитині свою тривожність?

Сімейні справи | 07:30, 28.05.2026

Дослідження в психології розвитку показують, що тривожність батьків пов’язана з тривожністю дітей. Психічний стан батьків напряму впливає на емоційний стан дітей у різному віці. Якщо у батьків є тривожні розлади або підвищений рівень тривоги, це допо

Як змінилася роль тата у вихованні дитини?

Сімейні справи | 01:20, 28.05.2026

Ще кілька десятиліть тому роль тата у багатьох сім’ях виглядала доволі просто. Необхідно було забезпечувати родину, бути авторитетом та зрідка проводити час з дітьми. Сьогодні все змінилося. Сучасний батько перестав бути людиною, яка лише працює та л

Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам

Сімейні справи | 00:30, 27.05.2026

Комп'ютерні ігри вбивають лібідо та шкодять стосункам – попереджають психологи.

Стискання сідниць партнера допомагає знизити стрес

Психологія | 01:20, 26.05.2026

Наша нервова система чутливо реагує на ніжні дотики - але лише тоді, коли вони взаємні та бажані.

Люди, які легко дратуються через дрібниці, люблять свого партнера сильніше

Психологія | 00:30, 26.05.2026

Дані, опубліковані в Journal of Personality and Social Psychology, показують: подібні реакції часто пов’язані з тривожний тип прив’язаності, а не з «поганим характером».